Комендант О.В., к.е.н.,
асистент кафедри міжнародної економіки
Київський
національний університет імені Тараса Шевченка
м.
Київ, Україна
СТАН
УКРАЇНИ У СВІТОВИХ ІТ РЕЙТИНГАХ В АСПЕКТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ
Впровадження
економіки знань та формування інформаційної економіки стало основним напрямом
розвитку багатьох країн світу в ХХІ ст. Україна не стоїть осторонь глобальних
процесів інформатизації і рухається у напрямі побудови і впровадження економіки
знань. Передумовами, що задекларовані і прописані в офіційних
нормативних документах для створення відкритого інформаційного суспільства з
вільними правами доступу до знань і правом захисту пересічними громадянами
персональної інформації в Україні є: "діяльність
всесвітньо відомої школи кібернетики; формування на початку 90-х років минулого
століття концепції та програми інформатизації; створення різноманітних інформаційно-комунікаційних
технологій і загальнодержавних інформаційно-аналітичних систем різного рівня та
призначення” [3].
Незважаючи
на складний кризовий стан в світовій економіці в останні роки, зміни у процесі розвитку інформаційного
суспільства і впровадження економіки знань в Україні відбуваються, хоча і
повільними темпами. Позитивним щаблем на шляху впровадження економіки знань і забезпечення
ефективного розвитку інформаційного суспільства спрямованого на підвищення
національної конкурентоспроможності є діючі державні базові закони та
нормативно-правовими актами на вищому рівні. Серед основних документів, що регулюють пріоритетний
розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в державі на сьогоднішній день є:
Закон
України «Про Концепцію Національної програми інформатизації»[1];
«Про Національну програму інформатизації»[2]; «Про Основні
засади розвитку інформаційного суспільства України на 2007–2015 роки»[3];
«Про електронні документи та електронний документообіг»[4];
«Про електронний цифровий підпис»[5], «Про захист персональних
даних»[6],
«Про доступ до публічної інформації»[7]. Як бачимо, регулювання
ІТ сектору вже вийшло на прийнятний необхідний рівень: доступ до персональних даних
нормативно регулюється і електронний підпис вже діє. Але чи зазначені документи
суттєво вплинули на стан України у світовому інформаційному співтоваристві?
Відповідь на питання опосередковано дають світові рейтинги міжнародних
організацій, що обраховують стан розвитку інформаційної сфери в країнах.
За даними
Всесвітнього економічного форуму, відповідно до доповіді «Глобальний звіт про
розвиток інформаційних технологій 2013: Зростання та праця у гіперзв’язаному
світі» [8] та «Звіт з глобальної конкурентоздатності»[9],
рейтинг України за основними 4-ма індексами, що стосуються
інформаційно-комунікаційних технологій щорічно зростає. За останні 3-4 роки
обрані індекси мали наступні значення:
1. Індекс
мережевої готовності (WEF Networked Readiness Index) 2013 рік – 73 місце, 2011–2012 роках — 75 місце із 142 країн (90
місце у 2010–2011 роках із 138 країн) [8];
2. Глобальний
індекс конкурентоспроможності (WEF Global Competitiveness Index) у 2012–2013
роках — 73 місце із 144 країн, у 2011–2012 роках — 82 місце із 142 країн та у
2010–2011 роках — 89 місце із 139 країн [9];
3. Індекс
технологічної готовності (WEF Technological Readiness Index) у 2012–2013 роках
— 81 місце із 144 країн, у 2011–2012 роках — 82 місце із 142 країн та у
2010–2011 роках — 83 місце із 139 країн [9];
4. Індекс
електронного уряду ООН 2012 (UN e-Government Index) 2011–2012 роках — 68 місце
із 193 країн (54 місце у 2010–2011 роках із 192 країн) [10].
Як
бачимо, позитивна динаміка змін присутня у всіх показниках. Це говорить про позитивні
зрушення в ІТ сфері в Україні. Звісно, що індекси – це тільки певна
характеристика ІТ сфери і робити характеристику всього стану сфери ІТ в Україні
виключно спираючись на індекси було б некоректно. Хоча вони демонструють сигнали
до позитивних змін в інформаційному середовищі.
Всі розглянуті індекси є кумулятивними, як і більшість індексів, що
обраховуються міжнародними організаціями, вони складається в середньому із 10
індикаторів. Основними показниками розглянутих індексів, за якими Україні
вдалося поліпшити позиції, згідно Всесвітнього економічного форуму є: «макроекономічна
стабільність» — 112 місце (на 20 пунктів), «ефективність фінансових ринків» —
116 місце (на 3 пункти), «стан державних і приватних інститутів» — 131 місце
(на 3 пункти), «доступність» - на 2 місці в світі за цінами на мобільний
зв'язок та на 6 місці в світі за тарифами на Інтернет згідно Індексу мережевої
готовності. Загалом проаналізовані індекси показують позитивну тенденцію змін і
кожен рік є кращим за попередній. Хоча, нажаль, частка сфери ІТ у ВВП України
залишається ще на дуже низькому рівні – за даними Деркомстату становить у 2011 р. 0,9 % та 2012 р. — 1%.[11].
Незважаючи
на відносно позитивні зміни стану України у рейтингах міжнародних організацій в
них показники знаходиться все ще на найнижчому рівні середньо-розвинутих країн
і ситуація змінюються недостатніми темпами в порівнянні з країнами –лідерами
цих рейтингів. Позитивним є те, що в звітах
на вищому рівні все активніше декларуються і прописується необхідність
активного впровадження і розвитку інформаційного суспільства, а за цим вже будуть
дії. Ось, наприклад, що декларує як першочергові завдання задля розвитку інформаційного
суспільства "Національна комісія, що здійснює державне регулювання
у сфері зв’язку та інформатизації”: ширше використовувати у практиці
державного управління програмно–цільового підходу як ефективного механізму реалізації
державної інформаційної політики; створення нових спеціалізованих мережних структур
і технологій, побудованих на основі міжнародних стандартів; організацію і розгортання широкої суспільно
політичної пропагандистської підтримки процесу переходу країни до
інформаційного
суспільства; розширення і
вдосконалення
подання до мережі Інтернет об’єктивної політичної, економічної, правової, екологічної, науково–технічної,
культурної та іншої
інформації про Україну, зокрема тієї, що формується в органах державної влади
та органах місцевого самоврядування, навчальних закладах,
наукових установах
та організаціях, архівах, а також бібліотеках, музеях, інших закладах культури; розширення можливості для доступу в установленому порядку до інших національних інформаційних
ресурсів; створення в Україні належних умов для розвитку індустрії програмного
забезпечення (насамперед йдеться про податкові пільги для підприємств із розробки
програмного забезпечення) [12].
Таким чином, аналіз стану України у
світових ІТ рейтингах в аспекті впровадження економіки знань на початок 2013 року показав покращення індексних
позицій, хоча все ще залишаеться на найнижчому рівні середньо-розвинутих країн.
Література
5. Закон України
"Про електронний цифровий підпис”
Верховна Рада України; Закон від 22.05.2003 № 852-IV. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/852-15. -Заголовок з екрану.
6. Закон України
"Про захист персональних даних”
Верховна Рада України; Закон від 01.06.2010 № 2297-VI. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17. -Заголовок з
екрану.
7. Закон України
Про доступ до публічної
інформації
Верховна Рада України; Закон від 13.01.2011 № 2939-VI. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2939-17-Заголовок з екрану.
9. Global Competitiveness Report 2013. Growth and Jobs in a Hyperconnected World / World
Economic Forum. – Geneva Switzerland-2012. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2012-2013/#=– Заголовок з екрану.
11. Державний Комітет Статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua – Заголовок з екрану.
|