Когут
Ю.В., старший викладач
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці, Україна
Завдання державної інноваційної політики
на сучасному етапі
Всю сукупність процесів
і явищ, що відбуваються на підприємствах різних галузей народного господарства,
можна умовно поділити на дві групи — традиційні і інноваційні. Традиційні
процеси і явища характеризують звичайне функціонування народного господарства,
його галузей і підприємств, а інноваційні — розвиток останніх на якісно новому
рівні. Впродовж тривалого періоду, коли
економіка функціонувала і розвивалась переважно за рахунок
екстенсивних факторів (застосування постійно зростаючого обсягу суспільних
ресурсів — персоналу, виробничих фондів), у виробництві домінували
традиційні процеси і
явища.
Оскільки екстенсивні
фактори практично себе вичерпали або їх дія стала економічно невигідною,
розвиток та інтенсифікація сучасного виробництва мають базуватися переважно на
нових рішеннях у галузі технології, техніки, організаційних форм і економічних
методів господарювання. Опрацювання, прийняття і реалізація таких рішень
складають зміст так званих інноваційних процесів [1, с.39].
Актуальними
завданнями державної інноваційної політики на даному етапі розвитку України є [2, с.66]:
· орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки та визначення
його державних пріоритетів;
· формування законодавчої та нормативно-правової бази;
· створення умов для збереження, розвитку і використання
вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу й забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва,
підтримки підприємництва у науково-виробничій сфері;
· здійснення заходів по підтримці міжнародної науково-технологічної кооперації, трансферу технологій, захисту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування
на зовнішній ринок;
· ефективне використання ринкових механізмів для сприяння
інноваційній діяльності, фінансовій підтримці, здійсненню сприятливої кредитної, податкової і митної політики у
цій сфері сприяння розвиткові інфраструктури, інформаційного забезпечення та підготовки кадрів у сфері
інноваційної діяльності.
Результатом виконання цих завдань має
бути збільшення внеску науки і техніки в розвиток економіки країни,
забезпечення програмних перетворень в галузях матеріального виробництва.
Інноваційний
розвиток стане успішним лише за умови формування та реалізації державної
стратегії, менеджменту та політики, а індикатором інноваційного розвитку
вважається рівень фінансування науково-технічної сфери. У цих умовах
концептуальною основою державної політики з фінансового забезпечення
інноваційного розвитку має стати створення спеціалізованих державних фінансових
інститутів і їх взаємодія з банківськими установами та новоствореними
небанківськими фінансовими інститутами. Така державна політика повинна бути
направлена на активізацію інноваційної діяльності. Велике значення при цьому
має зародження інституту інтелектуальної власності, формування ринку
науково-технічної продукції. Тому формувати інноваційну систему потрібно за
умови ефективного втручання держави, докорінно змінити ставлення до науки як
першочергової умови цілеспрямованої і послідовної роботи з розвитку
національної інноваційної системи, концентрувати фінансовий і інтелектуальний
капітал на пріоритетних напрямах науково-технічного прогресу, використовувати
наукові розробки в першу чергу вітчизняних науковців.
Отже державне регулювання інноваційної
діяльності має здійснюватись шляхом: визначення інноваційних пріоритетів і
формування інноваційних програм державного, галузевого та регіональних рівнів;
створення правової бази для державної підтримки інноваційних проектів і
інноваційної діяльності; стимулювання фінансово-кредитних установ, що
кредитують інноваційні проекти; сприяння розвитку сучасної інформаційної
інфраструктури.
Література
1.
Пашута М.Т. Інновації: понятійно-термінологічний
апарат, економічна сутність та шляхи стимулювання / М.Т. Пашута, О.М. Шкільнюк / [Навчальний
посібник]. – К.: Центр навчальної
літератури, 2005. – 118 с.
2.
Цигилик І.І. Економіка й організація інноваційної
діяльності / І.І. Цигилик, С.О. Кропецька,
О.І. Мозіль, І.Г. Ткачук: [Навчальний
посібник]. – Київ: "Центр навчальної
літератури”, 2004. – 128 с.
| 
