Довгалюк Людмила
магістрант
Мазур Наталія
д.е.н., в.о.професора,
Подільський державний аграрно-технічний
університет,
м.Кам’янець-Подільський
"ТІНІЗАЦІЯ” ЯК ПРОБЛЕМА
ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ОПЛАТИ ПРАЦІ
У нашій державі створено і введено в дію велику кількість
нормативно-правових актів з питань оплати праці, але їх практичне втілення в
економічне життя України супроводжується цілим рядом проблем, пов’язаних із
відірваністю законодавства від реальних економічних, соціальних та політичних
умов в країні.
Серед питань організації оплати праці важливим і, водночас, вкрай
проблемним для вітчизняних підприємств, установ і організацій є тінізація
заробітної плати.
На сучасному етапі розвитку українського суспільства податок з доходів
фізичних осіб належить до основних бюджетоутворюючих податків та безпосередньо
стосується кожного члена суспільства.
Останнім часом в економічному просторі України дедалі більшого значення
набуває проблема ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб, що
призводить до недоотримання податкових надходжень бюджетом, фондами соціального
страхування, до розвитку недобросовісної конкуренції та зниження соціального
захисту працівників. Тому заробітна плата «в конвертах» залишається однією з
найактуальніших проблем сьогодення.
Тіньова економіка (англ. Blackeconomy, Ghosteconomy, Shadoweconomy) —
господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем,
а тому не відображається в офіційній статистиці. «Тіньові» підприємства не
перерозподіляють власних доходів до бюджетів та державних цільових фондів, вони
не сплачують податків, збільшуючи власні прибутки [1].
Тіньова економіка є складним суспільним явищем, яке поділяється на велику
кількість сегментів і механізмів отримання тіньових доходів. Наслідком
існування тіньової економіки є таке явище, як «тіньова» заробітна плата.
Серед існуючих видів заробітних плат, включаючи офіційний і тіньовий
сектори, можна виділити, по-перше, «білу» заробітну плату, що являє собою
офіційні виплати працівникам, включаючи нарахування і сплату відповідних
внесків до бюджету і цільових фондів у повному обсязі; по-друге, «сіру»
заробітну плату, що є винагородою, яка складається з двох частин, а саме:
«білої» заробітної плати і прихованих сум за відсутності будь-яких відрахувань,
що передбачені законодавством; по-третє, «чорну» заробітну плату, яку
розглядають як незареєстровані суми, що виплачені працівникові, відповідно
будь-які відрахування до цільових фондів не здійснюються.
Необхідно зазначити, що «сіра» та «чорна» заробітна плата формують
категорію у «конвертах».
Порушення платниками податку з доходів фізичних осіб зобов’язань щодо
сплати податку відбувається внаслідок дії таких основних чинників: надмірне
податкове навантаження; нестабільність податкового законодавства; низький
рівень суспільної свідомості щодо необхідності сплати податків; високий рівень
корупції в державі [3].
Нестабільність податкового законодавства, його часті зміни, що нерідко є
суперечливими та недосконалими, дуже часто спричиняють складність у розрахунках
сум податкових зобов’язань. Також невиправдано великими є нинішні ставки
нарахувань на заробітну плату, яку підприємства виплачують працівникам. Це, в
свою чергу, спричиняє неофіційні домовленості між керівництвом і персоналом
підприємств щодо розподілу заробітної плати на офіційну та тіньову.
Однією з основних причин виплати зарплати в конвертах є надмірний рівень
навантаження на фізичну особу-підприємця, пов'язаний з утриманням робочої сили,
що, в свою чергу, провокує різні тіньові схеми зайнятості. Крім того,
неадекватною є структура доходів працюючої людини. На сьогодні значну частку в
структурі доходів працівника складають пільги та субсидії, що не мотивують працівника
до продуктивної праці, підвищення своєї кваліфікації.
З метою визначення повноти обліку нарахування заробітної плати, а також
повноти декларування податку з доходів фізичних осіб в обов’язковому порядку
необхідно провести порівняльний аналіз даних бухгалтерського та податкового
обліку, що стосуються фонду оплати праці, розміру заробітної плати, чисельності
працівників та здійснити такі дії:
1. Визначити питому вагу витрат на оплату праці в загальній сумі валових витрат
(порівняти дані рядкабалансу «Забезпечення витрат персоналу», рядка звіту про
фінансові результати «Витрати на оплату праці» з даними податкового розрахунку
сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум
податку з доходу фізичних осіб, утриманого з них за формою№ 1ДФ). Питома вага,
нижча за середню по галузі, свідчить про наявність ризиків виплати зарплати в
«конвертах».
2. Скласти список працівників по
копіях трудових договорів (контрактів, угод), цивільно-правових договорів,
трудових книжок з зазначенням дати прийняття та звільнення та порівняти його з
даними форми №1-ДФ.
3. Провести аналіз наказів щодо
встановлення робочого часу, в тому числі скороченого, порівняти з
розрахунковими відомостями на заробітну плату та порівняти з отриманою від
податкової міліції по результатах проведених опитувань найманих працівників
інформацією щодо фактичного робочого часу.
4. Провести аналіз показників:
розмір окладу (ставки), зазначеного у штатному розписі, трудових договорах
(контрактах, угодах) з законодавчо встановленим розміром мінімальної заробітної
плати, а також з фактично нарахованим та виплаченим розміром заробітної плати,
зазначеним у розрахункових та платіжних відомостях.
З метою формування ефективної системи оподаткування доходів громадян, що
має унеможливити ухилення від сплати податків через заробітну плату «в
конверті», необхідно:
-
провести удосконалення системи обов’язкових нарахувань (відрахувань)
на заробітну плату;
-
значно спростити
викладення податкових законів, зробити їх доступними та зрозумілими,заборонитивнесеннязміндо
них протягом п’яти років;
-
відмовитися від
силових методів і максимізувати добровільність сплати податків;
-
підвищити рівень податкової культури та податкової
дисципліни платників податків.
Таким чином, для легалізації заробітної плати в Україні, виведення її «з
тіні» держава разом з бізнесом в особі роботодавців танайманих працівників
мають оперативно розпочати реалізацію системних кроків. Від послідовності
їхвпровадження залежатимеефективність будь-яких наступних ініціатив та дій
влади у цій сфері.
Список використаних джерел
1. Теневая_экономика : Вікіпедія [Електронний ресурс]. — Режим доступу ru.wikipedia.org/wiki (дата звернення 12 листопада 2013 р.).
2. Шарікова О.В. Податкова політика як фактор легалізації «тіньової»
заробітної плати / О.В.Шарікова // Економіка та держава. – 2010. – № 6. – С.
49–52.
3. Сидоренко Т.А. Сутність та причини ухилення від сплати податків / Т.А.Сидоренко
// Економічний часопис. – 2010. – № 21. – С. 48–52.
| 
