Сушарник Ярослав
аспірант
Подільський державний
аграрно-технічний університет
м.Кам’янець-Подільсьий
ВИТРАТИ: ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ В
ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
Загальновідомо, що наявність різних точок зору
щодо сутності витрат спричинена різними підходами до розуміння економічних
процесів взагалі, і виробництва, зокрема.
Під витратами розуміють зменшення
економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які
призводять до зменшення власного капіталу, і відповідно до вимог П(С)БО в основу
визначення витрат певного періоду покладено можливість одночасного визнання
доходу, для отримання якого вони здійснені.
Категорія «витрати» та їх сутність досліджувались
ще класиками політичної економії. Теорію витрат у своїх працях розглядало чимало вчених-економістів, серед
яких слід виділити дослідження основоположників політичної економії - К.
Маркса, А. Сміта й Д.Рікардо; творців класичної та неокласичної теорії ринку -
Дж. Міля, Ф. Визера, К. Мнегера, Е.
Бем-Баверка, А. Маршала, Дж. Кларка, Дж. Робінсона; представників
інституціоналістської школи - Р. Коуза, О. Уїл’ямсона, К. Ерроу [1, с. 319].
Уявлення про витрати в працях А. Сміта,
Д. Рікардо одержало розвиток у відомій «теорії витрат», У. Петті
– у вченні про справедливу ціну, в працях Ж.-Б. Сея – в «теорії трьох
факторів», К. Маркса – теорії трудової вартості, Ф. Візера – суб’єктивної
теорії витрат альтернативних можливостей [2, с. 6].
Загальновідомо, що класифікація витрат - це
групування витрат за певними ознаками. Класифікація допомагає глибше зрозуміти
суть витрат, вивчити порядок їх формування і мету використання.
Проведений аналіз різних точок зору зарубіжних
вчених-економістів на сутність поняття «витрати» та їх класифікацію дав
можливість дійти певних висновків, узагальнених наступною таблицею 1.
Таблиця 1
Виділені класифікаційні ознаки
в працях зарубіжних вчених
Наведені в таблиці
дані свідчать, що найбільш згадуваною класифікаційною ознакою в працях
зарубіжних авторів є ознака «по відношенню до обсягів виробництва», яка складає
81% всіх згадувань в зарубіжних наукових працях.
Друге місце з
показником в 52% займає ознака «по відношенню включення в собівартість».
Класифікацію витрат за «функціональною» ознакою розглядають 52 % зарубіжних
авторів. Далі з результатом в 50% розглянутих джерел займає класифікаційна ознака
«за контрольованістю».
Крім того, зарубіжні
автори зосереджують свою увагу на класифікації витрат згідно ознаки «функції
виробництва» – 52, «контрольованістю» – 50, «економічними елементами» – 44, «методу
признання в якості витрат» – 37, «цілях
аналізу» – 34, і «нормальністю» – 26 проаналізованих джерел.
Отже, більша частка зарубіжних авторів приділяють
увагу класифікації витрат, що впливають на прийняття управлінських рішень,
здійсненню планування діяльності підприємства в майбутньому, можливістю економії,
раціональним розподілом витрат між різними функціональними підрозділами
підприємства, дослідженню впливу витрат на прибуток підприємства.
У працях зарубіжних
науковців витрати класифікуються залежно від строків відповідальності за них.
Таким чином, є дві групи: контрольовані та неконтрольовані [3].
Розподіл витрат на «контрольовані»
і «неконтрольовані» здійснювалось у працях
Кларк П.Дж., Наріза М.Дж., Хамімах Н.М.,
Маісарах М.С., Фуад М.А., Фаріха Д.А., Бурк Л., Уілкс К., Лал Нігам
Б.М., Уітман П., Нарсіс, Джейн П.К., Наіду В.Р., Піззі А., Дутта З., Бін Дж.,
Бхатачарья А.К., Кондраков М.П.
Витрати
активостворюючі – це витрати, що обіцяють вигоду в майбутньому і вартість яких
капіталізована в активи, представлені у вигляді реальних (матеріальних і
нематеріальних) об’єктів (сировина, матеріали, права, амортизується майно і
т.п.). Витрати, що збільшують вартість активів, - капіталізовані витрати, що не
списуються до витрат звітного періоду і не створюють самостійного об'єкта
активу, а збільшують собівартість раніше утворених активів [4].
Важливою функцією
управлінського обліку є планування діяльності. Ключову складову цього процесу
займають витрати. Розподіл витрат на плановані – це витрати, які є неминучими і
випливають з нормальних умов господарської діяльності [6].
Класифікували
витрати згідно критерію планованості Кларк П.Дж., Лал нігам Б.М., Джейн І.С.,
Уітман П., Джейн П.К., Дутта З., Войтоловський М.В., Осипенкова О.Ю., Горемикіна
Т.К, Кондраков М.П., Гусева Т.М., Шеина Т.Н., Нурмухамедова Х.Ш., Осипенкова
О.Ю., Калініна Н.М., Єлкін С.Е., Копман В.О., Мєтєлєв І.С.
Унікальну
класифікацію запропонував М.І.Кугер. Він розрізняв індивідуальні, накопичені і
агреговані. Індивідуальні витрати – вартісна оцінка спожитих ресурсів на одній
окремій операції. Витрати, накопичені в межах одного виробу на декількох
технологічних операціях, складають собівартість виробу. Тут слід виділити
собівартість незавершеного виробництва, собівартість готової продукції,
собівартість проданої чи реалізованої продукції, робіт і послуг, перепроданих
товарів. Агреговані витрати - собівартість, обчислена по всій продукції, що
випускається (для проданої продукції – собівартість продажів) [5].
Витрати організації
можуть бути віднесені в активи або списані до витрат звітного періоду. Їх слід
підрозділити на: 1) активостворюючі; 2) такі, що збільшують вартість активів.
Отже,
класифікаційних ознак може бути безліч, відповідно до цього і видів витрат.
Вищенаведене узагальнення
класифікаційних критеріїв, виділених в працях зарубіжних вчених, засвідчує
надзвичайну актуальність подальших досліджень в цьому напрямку.
Класифікація витрат
за різними ознаками забезпечує більш глибоке вивчення їх складу та характеру,
дозволяє використовувати економічно обґрунтовані напрями їх групування в
практиці економічної роботи.
Список використаних джерел
1.
Семенишена
Н.В. Еволюція теорії витрат: роль і значення для обліку витрат виробництва /
Н.В. Семенишена // Вісник Сумського національного аграрного університету.
Серія: Фінанси і кредит, 2012. Вип. 1. —
С. 318–322.
2. Олійник О.В. Витрати в системі бухгалтерського
обліку: теорія, методика, практика (на прикладі підприємств промисловості
нерудних матеріалів : Автореферат дис.. на здобуття
наук. ступ. к.е.н. : спец-ть 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит».
– Тернопільська академія народного господарства. – Тернопіль, 2002. – 20 с.
3. К. Друри.
Управленческий и производственный учет [Текст] / К. Друри
– М.
: Юнити-Дана, 2005 – 620 с.
| 
