Гелиш Тетяна
студентка
Львівського національного університету імені Івана Франка
м. Львів
ПОНЯТТЯ СУТТЄВОСТІ В АУДИТІ
Аудиторська перевірка фінансових звітів
за МСА має на меті висловлювання думки про те, чи складені фінансові звіти в
усіх суттєвих аспектах відповідно до визначеної концептуальної основи
фінансової звітності [2].
Міжнародний стандарт аудиту 320 (надалі – МСА 320), що в новій редакції має
назву «Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту», як і раніше, не містить
визначення поняття «суттєвість». Натомість вказано, що викривлення, а також
упущення інформації вважаються суттєвими, якщо вони можуть вплинути на
економічні рішення користувачів, що ґрунтуються на даних фінансової звітності [3].
Визначення аудитором суттєвості є предметом професійного судження та
залежить від розуміння аудитором потреб користувачів фінансової звітності у
фінансовій інформації. За таких умов аудитору доцільно припустити, що
користувачі:
а) мають достатнє знання бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського
обліку, а також готові вивчати інформацію у фінансовій звітності з належною
ретельністю;
б) розуміють, що фінансову звітність підготовлено, надано й перевірено з
урахуванням рівнів суттєвості;
в) визнають невизначеність, притаманну вимірюванню сум, що ґрунтуються на
оцінках, судженняхі розгляді майбутніх подій;
г) приймають обґрунтовані економічні рішення на основі інформації, що міститься
у фінансовій звітності [1].
Чим вищий рівень суттєвості, тим нижчий аудиторський
ризик при перевірці, тобто можна сказати, що існує взаємозв'язок між суттєвістю
і ризиком аудиторської перевірки. Виділяють три рівні матеріальності помилок і
пропусків.
Перший рівень - помилки і пропуски, суми яких малі і за
своїм змістом незначні, тобто не можуть впливати на рішення користувачів цієї
інформації (нематеріальні помилки і пропуски):
Другий рівень - матеріальні помилки і пропуски, які
впливають на рішення користувача, але фінансова звітність реально відображає
дійсність і є корисною;
Третій рівень - матеріальні помилки і пропуски, які
ставлять під сумнів достовірність і об'єктивність всієї звітності, унаслідок
чого можуть бути прийняті хибні рішення. Установивши третій рівень
матеріальності, аудитор у своєму висновку дає незадовільну оцінку стану
бухгалтерського обліку та звітності.
У процесі аудиту достовірності фінансової інформації і
правильності ведення бухгалтерського обліку аудитори повинні виявляти факти
перекручування даних обліку та невірного складання звітності. Причинами цього
можуть бути свідомі і несвідомі дії посадових осіб. У наслідок ненавмисних дій
виникають помилки, а свідомі дії можуть бути класифіковані як шахрайство [4].
З огляду на це, аудитор повинен включити до аудиторської
документації такі суми, а також чинники, використані для їх визначення:
а) суттєвість на рівні фінансової звітності в цілому;
б) якщо це застосовно, рівень або рівні суттєвості для
окремих класів операцій, залишків на рахунках і розкриття інформації;
в) суттєвість виконання;
г) інформацію щодо будь-яких переглядів під час виконання
аудиту[1].
Серед різноманіття методів визначення рівня суттєвості
аудитор самостійно вибирає найприйнятніший. У вітчизняній аудиторській практиці
рівень суттєвості визначають двома методами – індуктивним та дедуктивним. За
першим методом першочергово встановлюють рівень суттєвості для окремих статей,
а потім для усієї фінансової звітності. З викладу міжнародного стандарту
очевидно, що пріоритетним є так званий «дедуктивний» метод, за яким спочатку
встановлюють загальний розмір максимально допустимої аудитором помилки для
всієї фінансової звітності, а потім розподіляють її між конкретними статтями.
Отже, «суттєвість» є одним з найважливіших понять в
аудиторській практиці, оскільки саме воно супроводжує аудитора з моменту
визначення видів, обсягів та термінів здійснення аудиторських процедур і до
формування аудиторського висновку. Метааудитора – встановлюючи рівень
суттєвості помилок у фінансовій звітності, підтвердити або заперечити її достовірність
[3].
Список використаних
джерел
2. Немченко В. В. Аудит. (Основи державного,
незалежного професійного та внутрішнього аудиту). / За ред. проф. Немченко
В.В., Редько О. Ю., Підруч-ник. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 540 с.
4. Утенкова К.О. Аудит : навчальний посібник [Текст] / К.О. Утенкова. – К.: Алерта,
2011. – 408 с.
| 
