Рудько Мар’яна
студентка
Тернопільський національний економічний університет
м. Тернопіль
ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Відмінною рисою сучасної економіки є зростання ролі інтелектуального
капіталу, який на сьогодні являється ключовим чинником успішного функціонування
будь-якого підприємства. Невідчутні активи, які є основною частиною
інтелектуального капіталу підприємства, розглядаються менеджерами як головне
джерело конкурентних переваг. Знання, кваліфікація персоналу, бренди являються,
як правило, специфічними ресурсами, на створення яких підприємства витрачають
значні кошти. В той же час економія на цих активах означає втрату
конкурентоспроможності.
Перш за все,
під інтелектуальними капіталом розуміють сукупність формалізованих та
неформалізованих знань, які втілені в інтелекті персоналу, технологіях,
бізнес-процесах, взаємовідносинах з клієнтами та самим персоналом, і здатні
приносити фірмі економічну вигоду та конкурентні переваги. Традиційно
інтелектуальний капітал складається із людського, структурного та клієнтського
капіталу.
Людський
капітал передбачає: освіту та вміння, досвід та ноу-хау, психологічні та
моральні якості, новаторство та креативність. Щодо структурного капіталу, він
включає: організаційну структуру, управлінські процеси, корпоративну культуру,
технічну документацію, технології, програмне забезпечення, інформаційні
ресурси. А до клієнтського капіталу відносять: клієнтську базу, взаємовідносини
з партнерами, бренди.
Сьогодні існують і чітко виділяються два шляхи до визначення суті
інтелектуального капіталу:
1. Інтелектуальний капітал визначається, базуючись на юридичних категоріях,
тобто беруться до уваги тільки ті об'єкти, які закріплені на даний момент в
правовій базі розвинених країн.
2. Другий шлях заснований на економічній суті і функціях інтелектуального
капіталу.
Серед причин, які актуалізують необхідність обліку невідчутних активів, є:
-
потреби адекватного відображення в обліку вартості
компанії;
-
зростання вимог до ефективного управління невідчутними
активами – як самого керівництва компанії, так і з боку інших зацікавлених
осіб, у тому числі держави і суспільства;
-
збільшення інвестицій в підприємство за умов, коли
система звітності забезпечує існуючих і потенційних інвесторів більш повною інформацією
про компанію.
Отже, однією з проблем є складність обліку і оцінки вартості
інтелектуального капіталу, а також невизначеність цілей і завдань подібних
оцінок. Багато елементів сукупного капіталу організацій взагалі не знаходять
відображення в бухгалтерському обліку, у тому числі такі складові, як зв'язки
із споживачами, кваліфікація персоналу, бази знань, мережеві форми роботи.
Цілком природно, що суть інтелектуального капіталу неминуче впливає на методику
його оцінки. В основі інтелектуального капіталу є знання, його носієм
єпрацівник організації.
Актуальним залишається вирішення проблеми оцінки та вимірювання
інтелектуального капіталу в системі обліку підприємств. Бухгалтерський облік не
може надати точної інформації про нематеріальні складові інтелектуального
капіталу. У зв’язку з цим існує значна різниця між бухгалтерською оцінкою
вартості підприємства та її ринковою вартістю, що потребує подальших досліджень
у цьому напрямку.
Список використаних джерел
1. Гава Ю.В. Інтелектуальний капітал – шлях до
економічного зростання України / Ю.В.Гава // Актуальні проблеми економіки. –
2006. – №4. – С. 129–134.
2. Ілляшенко С. Сутність, структура і методичні основи
оцінки інтелектуального капіталу підприємства / С.Ілляшенко // Економіка
України. – 2008. – №11. – С. 16–26.
| 
