Красномовець Вікторія
к.е.н., завідувач
науково-дослідної лабораторії
Черкаський
інститут банківської справи
Університету
банківської справи НБУ
м. Черкаси
ВПЛИВ
ІНФЛЯЦІЇ НА РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
Макроекономічні
проблеми інфляції є фундаментальною проблемою для розвитку будь якої країни.
Інфляція являє собою складне багатоаспектне явище соціально-економічного
характеру, властиве в тому чи іншому ступені всім країнам: розвиненим, тим, що
розвиваються й особливо країнам з перехідною економікою. Інфляція являється
одним із основних індикаторів макроекономічної нестабільності. Вона, з одного
боку, сигналізує про виникнення в економіці певних диспропорцій між попитом і
пропозицією, з іншого – її високий рівень справляє негативний вплив на
економічний розвиток.
Термін "інфляція” походить від латинського слова, що в перекладі означає
"здуття, набухання”. Вперше він був застосований для характеристики економіки в
період війни 1861-1865 рр. в Північній Америці та засвідчував
перевантаження каналів грошового обігу масою грошей, яка перевищувала потребу в
них економічної системи. Інфляція
як специфічна якість паперових грошей відома вже багато століть. Ще у 18 ст.
з’явилася велика кількість наукових робіт, в яких розглядалась залежність між
кількістю золота, срібла в Європі, ростом цін та розвитком виробництва.
Більшість авторів стверджували, що ціни не обов’язково зростають, коли для
забезпечення більших обсягів виробництва використовуються додаткові обсяги
срібла та золота. І хоч сама по собі кількість грошей не має абсолютно ніякого
економічного значення, процес збільшення кількості грошей в обігу може значно
впливати на виробництво.
Інфляція
призводить до відчутних наслідків у багатьох сферах суспільного життя,
насамперед у соціальній та економічній. Якраз через ці наслідки інфляція
постійно перебуває в центрі суспільної уваги, викликає занепокоєння в
підприємців, політиків, усієї громадськості.
Найважливішими соціальними наслідками інфляції, що безпосередньо впливають
на рівень життя, є: зменшення реальних доходів населення, знецінення
заощаджень, загострення соціальних суперечностей в суспільстві та скорочення
платоспроможного попиту, зростання цін на продовольчі товари.
На думку вчених [1], основними показниками інтегральної оцінки рівня життя
населення в умовах інфляції є: реальна середньомісячна заробітна плата, реальні
середньодушові грошові доходи, коефіцієнт концентрації доходів, перевищення
середньодушових грошових доходів над витратами, співвідношення середньодушових
грошових доходів та прожиткового мінімуму, мінімальний споживчий бюджет.
В умовах інфляції наростають негативні явища соціально-економічного
поляризації суспільства за рівнем життя, депопуляції населення, погіршення якісних
характеристик життя, його фізичного, морально - етичного здоров'я,
неефективного використання професійно-кваліфікаційного потенціалу, зростання
неповної зайнятості та безробіття.
Інфляція по-різному впливає на рівень життя різних верств населення нашої
країни. Як відомо, умовно все населення країни розподілено на п’ять груп
залежно від рівня доходів: 20% за цією градацією – найбідніші, а 20% -
найзаможніші. З підвищенням добробуту стрімко падає питома вага витрат на
харчування і, відповідно, зростають витрати на послуги й непродовольчі товари.
За дослідженнями бідні 65% своїх доходів спрямовують на харчування, а багаті -
52%. [2, с. 101].
При розробці антиінфляційної політики необхідно враховувати довіру
населення до держави , зокрема , гарантії банківських вкладів, їх страхування.
Розробка ефективних антиінфляційних заходів повинно ґрунтуватися на підході до
інфляції як багатофакторного явища. Виділення монетарного аспекту інфляції - це
звужений підхід до проблеми. Її не можна зводити до зростання грошової маси,
якого може і не бути при інфляційному розвитку. Низькі темпи інфляції, що
забезпечують високий рівень життя населення в розвинених країнах, багато в чому
обумовлені проведенням комплексної антиінфляційної політики, яка поєднує три
основних напрямки: грошово-кредитну політику; фінансову політику, спрямовану на
скорочення бюджетних дефіцитів; політику цін і заробітної плати.
Основними напрямами підвищення рівня життя населення в умовах інфляції є
розробка та реалізація активної соціальної політики, що враховує специфіку
формування ринкових відносин у вітчизняній економіці. Досягнення поставленої
мети можливе на основі формування наступних стратегічних напрямків: соціальної
переорієнтації процесів економічного реформування, спрямованого на підвищення рівня
життя населення; розв'язання економічних суперечностей, викликаних формуванням
ринкових відносин; урахування економічних інтересів кожної соціальної групи
населення з виділенням найбільш незахищених в соціальному аспекті; забезпечення
мінімальних соціальних гарантій; з'ясування місця і ролі кожної категорії
населення у формуванні ринкових відносин на основі обґрунтованої класифікації
структури суспільства.
Список використаних джерел
1. Козин И.В.
Инфляция и уровень жизни населения в условиях формирования рыночной экономики :
автореферат дис....кандидата экономических наук / И.В. Козин .- : Орел ГАУ,
1999 .- 25 с.
2. Мельник Л.М.
Специфічні чинники та наслідки інфляції в Україні // Л.М. Мельник,
Ю. Козьмін /Збірник наукових праць: Випуск XVІІ, № 4. - Київ, СЕУ / Рівне,
НУВГП, 2011. – С. 96-104
| 
