Маслій Анжела
студентка
Зеліско Наталія
к.е.н., доцент
Львівський
національний аграрний університет,
м. Дубляни
ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО
Необхідність інтеграції України у
світове господарство не викликає жодних заперечень. Це усвідомлюють усі
учасники політичного та економічного процесів у країні. Проте реалізація її є
надзвичайно складною справою й потребує спеціальних наукових досліджень,
розроблення тактики і стратегії входження у світові господарські структури.
Треба врахувати, що за «місце під світовим сонцем» точиться гостра боротьба між
пострадянськими та постсоціалістичними країнами.
Інтеграція у світове господарство не
повинна і не може відбуватися стихійно. Вона потребує свідомих рішень і
контрольованості з боку держави. Для цього не досить прийняти модель
«відкритої» економіки, здійснити лібералізацію зовнішньоекономічних зв'язків.
Такий підхід означатиме пасивність держави щодо формування господарських
контактів із зарубіжжям. її наслідком буде витіснення країни на узбіччя
світового господарства, перетворення її на сировинний придаток промислово
розвиненого центру.
При вступі до ЄС
Україна отримає ряд значних переваг, але, щоб уникнути існуючих загроз, треба
поступово впроваджувати стратегічні напрями розвитку ЄС в українську економіку
та розробити програму дій щодо безболісної інтеграції України. Першочерговим
завданням для України у сфері європейської інтеграції є суттєве поглиблення
економічного спрямування стосунків між Україною та ЄС.
Рис.
1. – Передумови інтеграції та їх характеристика
За умов
кризового стану і наявності довгострокових негативних тенденцій у розвитку
національної економіки України, а також з урахування її виробничо-ресурсного
потенціалу та ряду порівняльних переваг очевидною є етапність у проведенні
нової економічної політики в цілому і в реалізації пріоритетів структурної
переорієнтації зокрема (табл.1).
Таблиця 1
Етапи,
завдання та напрями реалізації інтеграційної стратегії
Україна
виступає на міжнародній арені з позицій великої європейської держави, яка має
чималий потенціал саморозвитку. Держава домагається взаємовигідного,
рівноправного партнерства в двосторонніх відносинах, активно виступаючи проти
всяких спроб дискримінації і тиску.
Важливими
напрямами зовнішньоекономічної політики України є:
•
захист національних економічних інтересів;
• захист інтересів національного
товаровиробника на зовнішніх ринках;
• вдосконалення структури зовнішньої
торгівлі;
• національне державне регулювання,
стимулювання експорту і контроль імпорту;
• протидія товарній експансії і агресії;
• протидія демпінгу з боку зарубіжних
товаровиробників;
• раціональне використання транзитних
можливостей країни;
• стимулювання розвитку виробництва,
імпорт замінних товарів і технологій;
• посилення державного контролю і
регулювання зовнішньоекономічних відносин регіонів і суб'єктів господарювання.
Список використаних джерел
1.
Власюк, О.С. Експортна стратегія України як чинник конкурентної боротьби на
світовому ринку [Текст] /
О.С. Власюк // Зовнішня торгівля: право та економіка, 2008. — №4. — С. 20—27.
2.
Данилишин, Б. Україна в міжнародних рейтингах сталого розвитку [Текст] / Б. Даналишин, О.
Веклич // Економіка України. – 2008. – №7. – С. 13 – 23.
3.
Дяченко, О.О. Особливості входу України до системи світового господарства [Текст] / О.О. Дяченко, О.П.
Пристайко // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць . –
2008. – Вип. 5. – С. 10 – 14.
4.
Осадча, Н.В. Характеристика процесу інтеграції України до Європейського
Союзу [Текст] / Н.В.
Осадча // Електронний вісник Донбасу. – 2011. – № 3. – С. 24 – 25.
5.
Філіпенко А. С. Міжнародні економічні відносини / А.С. Філіпенко //
Підручник. К.: Либідь, 2008. – 408 с.
| 
