Гірченко Олена
Черкаський інститут банківської справи УБС НБУ
м. Черкаси
ФІНАНСОВИЙ
МОНІТОРИНГ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Глобалізація економіки призводить до
загострення низки негативних проблем, серед яких і відмивання коштів, одержаних
злочинним шляхом.
Для кожної країни протидія легалізації
доходів, які одержані злочинним шляхом, є питанням національної безпеки.
Відмивання кримінальних коштів – це систематична загроза для фінансових ринків
та корпоративного сектору взагалі.
Враховуючи те, що основу фінансової
системи України складає банківська сфера, відмивання брудних коштів саме в
даному секторі економіки найбільш масштабне і руйнівне для економічного
розвитку держави.
Швидка зміна умов функціонування, стрімке
збільшення присутності іноземного капіталу спонукають вітчизняні банківські
установи до постійного вдосконалення систем економічної безпеки як запоруки їх
стійкості та конкурентоспроможності на ринку.
Метою є дослідження основ економічної безпеки
банківської діяльності та удосконалення фінансового моніторингу як важливої
складової забезпечення функціонування системи економічної безпеки банківських
установ в Україні.
Банківський сектор є специфічною складовою національних економік.
Ефективність системи економічної безпеки фінансово-кредитних установ
позначається на діяльності банку і представляє собою стан захищеності його
життєво важливих інтересів від несумлінної конкуренції, протиправних діянь
кримінальних формувань і окремих осіб, здатність протистояти зовнішнім та внутрішнім
загрозам, зберігати стабільність функціонування і розвитку відповідно до цілей.
Комплексна система забезпечення економічної безпеки банківської
установи становить сукупність взаємозалежних заходів правового, економічного,
організаційного характеру, здійснюваних із залученням наявних сил та засобів із
метою захисту установи від реальних або потенційних загроз і ризиків, які
можуть призвести до істотних економічних втрат, а також для забезпечення
стабільного економічного стану банківської установи в поточному й
перспективному періодах [3].
Відмивання грошей − це процес, унаслідок якого здійснюється
приховування коштів чи іншого майна, здобутих злочинним шляхом, їх розміщення,
переказ або інша трансакція через фінансову систему. Мета цього процесу полягає
в наданні коштам, отриманим у результаті незаконної діяльності або пов’язаним з
нею, такого вигляду, ніби вони одержані на законних підставах [1].
Використання ресурсів банківської установи з метою легалізації
„брудних" коштів перетворює її на активного співучасника злочину, що негативно
позначається на ставленні до банку інших фінансових посередників, регулятивних
органів та звичайних клієнтів, знижує його конкурентоспроможність, призводить,
щонайменше, до фінансових збитків, втрати репутації, а також може похитнути
фундамент довіри до банківського сектору країни в цілому. З огляду на це
запобігання відмиванню кримінальних коштів – необхідний засіб забезпечення
адекватної системи економічної безпеки як на державному, так і на рівні
окремого банку.
Фінансовий моніторинг банківської установи як особлива форма
внутрішнього контролю банку становить складову системи забезпечення його
економічної безпеки, представляючи собою сукупність економіко-правових,
організаційних заходів зовнішніх (НБУ, правоохоронні органи) та внутрішніх
суб’єктів забезпечення безпеки банківської діяльності для запобігання
матеріальним (фінансовим) та репутаційним втратам окремої установи зокрема і
банківського сектору загалом унаслідок використання банківських ресурсів для
легалізації кримінальних доходів [2].
Ризик використання послуг банків із метою відмивання „брудних" коштів є
потенційною можливістю негативно впливати на капітал і надходження установи,
використовуючи її послуги для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
В зв’язку з тим, що тіньові процеси загрожують економічній і фінансовій
безпеці України, постала необхідність об’єднати правоохоронні й фінансові
органи із приватним сектором для того, щоб відпрацювати механізми надання
фінансовим установам можливостей відігравати відповідну роль у вирішенні цієї
проблеми.
Це означає, що необхідно залучати відповідні органи до створення систем
звітності про фінансові угоди, ідентифікацію клієнтів, стандартів зі
збереження, обліку і перевірки угоди. Національна система протидії повинна
стати досить гнучкою, щоб бути здатною виявляти й реагувати на нові схеми
«відмивання» грошей, нові виклики та загрози [1].
Боротьбу з легалізацією
(відмиванням) незаконно отриманих доходів, необхідно здійснювати як на
законодавчому, так і на виконавчому рівні держави й постійно її вдосконалювати.
Для цього необхідно здійснити певні заходи щодо посилення боротьби з
відмиванням «брудних» коштів у банківській сфері, які будуть спрямовані на:
1)
запобігання
надходжень брудних грошей із-за кордону під виглядом великих інвестицій;
2)
боротьбу з
корупцією та організованою злочинністю в органах управління банківською
системою;
3)
створення дієвої
системи служби банківської системи;
4)
виявлення та
ліквідацію тіньових банків;
5)
визначення
способів, що можуть слугувати індикаторами відмивання грошей у банківській
сфері;
6)
поліпшення аудиту
коштів, що надходять до статутних фондів тощо.
Практичне застосування наведених в дослідженні пропозицій щодо формування
та використання системи ефективного фінансового моніторингу сприятиме
підвищенню загального рівня економічної безпеки України.
Список використаних джерел
1. Васенко В. К., Челядіна О.С. Боротьба з легалізацією (відмиванням)
незаконно отриманих грошей [Текст] / В. К. Васенко, О. С. Челядіна // Право і
безпека. — 2012. № 2(44) — С. 89—93.
2. Кузнецова, С.А. Фінансовий моніторинг в Україні: якісний аспект [Текст] / С.А. Кузнецова // Європейський вектор економічного розвитку. —
2011. — № 1
(10). — С. 90—96.
3. Мельник, С. І. Формування системи економічної безпеки банку [Текст] / І. С. Мельник // Вісник економіки транспорту і
промисловості. — 2010. — № 29 — С. 149—152.
| 
