Козицький Роман
студент
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Вінниця
ІНФЛЯЦІЯ
В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ
Із переходом до
ринковихформ господарювання в Україні особливого значення набуває державна
політика, реалізація якої спрямована на досягнення стабілізації
макроекономічних параметрів економічного зростання.
Найефективнішим
індикатором «здоров’я» економіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова
система не лише забезпечує необхідні взаємозв’язки в економіці, вона є одним з
найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом, за
допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому
діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на забезпечення
стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому.
Запорукою цього, серед іншого, має бути стан "керованості” інфляційними
процесами. Необхідність у цьому викликана тим, що інфляція не лише призводить
до тяжких соціально-економічних наслідків – за умов інфляції втрачається ефективність
дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання [3].
Аналіз
інфляційних показників за останні 3 роки свідчить про те, що насправді в
Україні спостерігається не зниження темпів зростання споживчих цін, а
інтенсивне падіння споживчого попиту, пов'язаного зі зниженням купівельної
спроможності населення і падінням зростання економіки в цілому.Це буде
обумовлено нестабільною ситуацією на ринку продовольчих товарів, яка чинитиме
ключовий тиск на зростання цін.
Незважаючи на
необхідність корегування методики розрахунку інфляційних показників в Україні,
озвучені урядом річні підсумки в 4,6% можуть бути близькими до дійсності. На
підтвердження аналітики приводять дані аналогічних показників в країнах з
низьким зростанням економіки і високим рівнем бідності [2].
Висока інфляція
є здебільшого результатом процесу, який розвивається внаслідок дії адаптивних
інфляційних очікувань. Тому важливим завданням дезінфляціії є приборкання
інфляційних очікувань. При цьому потрібно виявити орієнтири цих очікувань,
тобто явища і процеси, залежно від яких економічні суб’єктиформують свою
поведінку щодо цін.
По-перше,
державна політика спрямовується на зміцнення механізмів ринкової системи.
Тільки вони здатні викликати природне уповільнення зростання цін. Лише за такої
умови змінюється поведінка споживачів, в ній долаються інфляційні мотиви. Доки
споживачі не переконаються в тому, що коливання цін ринкових окреслень, доти в
національній економіці матиметься інфляційне розширення сукупного попиту [5].
По-друге, уряд
має непомітно дотримуватися курсу на поступове подолання інфляції та
користуватися довір'ям більшості населення. Рівень довір’я до антиінфляційної
політики є одним із чинників від якого залежить величина втрат пов’язаних із
проведенням дезінфляціії. Заслужити високий рівень довір'я можна лише тоді,
коли уряд ставить перед собою цілком визначені, практично здійсненні і такі, що
можна легко перевірити, антиінфляційні завдання, заздалегідь інформує про це
населення і неухильно домагається розв'язання них завдань. Наприклад,
центральний банк має регулярно повідомляли про той рівень інфляції, який він
збирається підтримувати іпро необхідний для цього темп зростання грошової маси.
Якщо державні мужі добросовісно виконують свої обіцянки, то учасники ринкового
процесу поступово переконуються в тому, що керівництво країни не лише з усією
рішучістю стало на шлях боротьби з інфляцією, але й здатне контролювати
становище, домагатися реалізації оголошених цілей. Отже, цей ліміт є реальною
силою, яка впливає на економічну поведінку, сприяє зниженню інфляційних
очікувань [1].
Сьогодні є
очевидним, що антиінфляційні заходи мають здійснюватись швидко і мати чітко
визначені цілі, особливо в останній період високої інфляції, яка є одним із
порушень макроекономічної рівноваги, з яким зараз стикається Україна [3].
У 2012роціінфляція була практично нульовою або
близькою до нуля. 2013-го року очікувана інфляція дорівнює 5%. Попри те, що
інфляція вища (ніж 2012 року ) але це значно нижче, ніж в попередні роки [6].
Голова правління
Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський
погоджується, що інфляція 2013 року зростатиме.«Інфляція, судячи з усього, буде
прискорюватися в 2013 році, і становитися близько 6,6%. Мова йде про споживчу інфляцію»,
– зазначив експерт.Щодо зростання ВВП Бураковський прогнозує його на рівні 2,6%
у 2013 році [5].
Вивчаючипричини
сучасних інфляційних процесів багато вчених зазначають, що домінуючою є
інфляція витрат, яка характерна не тільки для української економіки, а й для
світових економік. Тому,перш за все необхідно вжити заходів боротьби з
інфляцією витрат. Варто відзначити, що дана інфляція розпочалась через
зростання цін на імпортні товари, зокрема на енергоресурси та сировину. З цією
метою, уряду слід проводити більш м’яку зовнішню політику, оскільки створення
різного роду економічних та митних союзів значно спростить процедуру ввезення
іноземних товарів на Україну, а отже і знизиться ціна на дані товари [2].
Споживчі ціни в
Україні в січні 2013 року виросли на 0,2% в порівнянні з груднем 2012 року,
повторивши динаміку попереднього місяця, повідомляється на веб-сайті Державної
служби статистики [2].
Згідно з
повідомленням, за підсумками січня цінова динаміка в річному вимірі (порівняно
з січнем-2012) зберегла дефляційне значення у розмірі 0,2%.
Ціни виробників у січні виросли на 0,3%
до грудня-2012 і на 1,5% до січня-2012 [5].
Як повідомляє
Держстат, на споживчому ринку в січні поточного року порівняно з груднем
минулого року ціни на продукти харчування і безалкогольні напої зросли на 0,3%.
У минулому місяці на 6,4% подорожчали овочі, на 0,7-0,4% - хліб, макаронні
вироби, молоко, сир, сметана, на 0,3-0,2% - продукти переробки зернових,
маргарин, рис, кисломолочна продукція, фрукти, безалкогольні напої. Алкогольні
напої і тютюнові вироби зросли в ціні на 0,4%.
У той же час на 2,2% знизилися ціни на
цукор, на 0,8-0,5% - рибу і рибні продукти, свинину, яловичину, сало [2].
Ціни (тарифи) на
житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива підвищилися на 0,4% за
рахунок зростання оплати за гарячу воду, опалення на 1,6% і квартиру на 0,6%.
Підвищення цін у
сфері охорони здоров'я на 0,1% в основному відбулось за рахунок подорожчання
амбулаторних послуг на 0,3%.
Як повідомляє
Держстат, у січні-2013 порівняно з груднем-2012 відбулося зниження цін на
транспорт у цілому на 0,3%, що зумовлено здешевленням палива та мастил на 0,8%.
У той же час зростання вартості перевезень пасажирським автодорожнім і
залізничним транспортом склало 0,2% і 0,1% відповідно.
Разом з тим на
0,7-0,3% знизилися ціни на одяг і взуття, телефонне обладнання, туристичні
послуги, аудіотехніку, фотоапаратуру та устаткування для обробки інформації [4].
Як
повідомлялося, дефляція в Україні в 2012 році склала 0,2% (грудень до грудня).
Уряд прогнозує прискорення інфляції в 2013 році до 4,8-6,1% [3].
Заходи по
оздоровленню фінансової ситуації в Україні можуть дати позитивні результати
лише за умов початкового, обов’язкового і суттєвого оздоровлення фінансів
базової ланки економіки – фінанси підприємств та організацій, ефективного
стимулювання ділової активності та підприємництва, продукуючого процесу [2].
Здійснювані
заходи по стабілізації фінансової та грошової системи дають утворити передумови
для проведення комплексної грошової реформи та запровадження в обіг повноцінної
національної валюти України – гривні [4].
Здійснення
оздоровлення фінансової ситуації в Україні надасть змогу зупинити негативні
процеси в економіці – падіння рівня виробництва, знецінення грошей, дефіцит
держбюджету – та забезпечити передумови для подальшого економічного росту [4].
Отже, інфляція є
складним і багатофакторним явищем, тому для ефективного державного регулювання
інфляційного необхідно знати причини, що лежать в її основі. З цією метою,
виявлено, що на зростання інфляції в Україні вплинули необґрунтований ріст
зарплат, зростання грошової маси в країні та інфляційні очікування населення.
Суттєво поліпшити ситуацію можна лише за умов комплексного впровадження заходів
антиінфляційного регулювання. Адже економіку будь-якої країни слід розглядати
як систему, організм з обмеженою кількістю прямих та опосередкованих зв’язків.
Україна, маючи значний економічний потенціал, не лише стабілізує фінансову
ситуацію в країні, але й забезпечить умови "керованості” інфляційним факторам,
що надасть їй змогу зайняти належне місце серед інших економічно та соціально
розвинутих країн Європи.
Список
використаних джерел
1. Ченінога,
В.Г. Основи економічної теорії [Текст] / В.Г.Ченінога. — К.: Юрінком-Інтер, 2003. — 352 с.
2. Бурда,
М., Виплом, Ч. Макроекономіка [Текст].
— К. : Основи, 1998. — 450 с.
3. Романенко
О.Р. Фінанси [Текст]
/ О.Р.Романенко.
— К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 312 с.
4. Панчишин,
С. Макроекономіка [Текст]
/ С. Панчишин. —
К.: Либідь, 2002. — 540 с.
5. Романенко
О.Р. Фінанси [Текст] / О.Р.Романенко, С.Я. Огородник,
М.С. Зазюн ; ред. О.Р.Романенко. — К.: Основи 1995. — 430 с.
6.
Кириленко,
О.П. Місцеві бюджети України [Текст] / О.П.Кириленко. — К. : Основи, 1996. — 320 с.
| 
