Поляруш Іван
к.е.н., асистент
Бучковська Людмила
здобувач
Подільський державний аграрно-технічний університет
м.Камянець-Подільський
Комунікаційний механізм управлінської діяльності
У менеджменті
комунікація відіграє надзвичайно важливу роль. Практично все, що роблять
менеджери будь-яких рівнів для вирішення стратегічних і тактичних завдань
розвитку своїх фірм, вимагає ефективного обміну інформацією. Головною умовою
ефективності ділової комунікації є усвідомлення того, що можливість реалізації
цілей взаємодії зростає, якщо правильно організувати її проведення і добитися
при цьому створення атмосфери взаєморозуміння, довіри і співробітництва [1].
Метою досліджень є аналіз
сучасної системи комунікацій у досліджуваному підприємстві, виявлення основних
проблем і недоліків у її організації та розробка пропозицій по удосконаленню
комунікаційного механізму. Об'єктом вивчення виступають відносини, що виникають
у процесі виробничо-господарської діяльності. Предметом дослідження є
офіційні комунікації,
які склалися в підприємстві у процесі управлінської діяльності.
Дослідження проводились за матеріалами ТзОВ «Злагода» (с. Рукшин Хотинського району Чернівецької
області) за допомогою таких методів:
монографічний; статистичні; графічний; аналізу, синтезу, індукції,
дедукції; опитування; спостереження; інтерв’ювання. Інформаційною базою послужили:
рішення державних органів, праці вчених-економістів (Афанасьєв І., Дем’яненко
С.І., Осовська Г.В.,
Гірняк О.М.,
Лазановський П.П., Горелов
И.Н, Житников В.Ф., Зюзько М.В., Шкатова Л.А., Завадський
Й.С., Карнега Д., Кравченко М., Кричевский Р.А., Палеха Ю.), нормативна, довідкова, методична література, дані
статистичного і бухгалтерського обліку, матеріали власних спостережень,
опитування, інтерв’ювання.
ТзОВ „Злагода” мало у 2012
році - 691 га
земельних угідь, задіяло у
виробництві 20 осіб, використовувало матеріальних
активів на суму 1896 тис. грн. (180,57% від рівня 2007 року). Собівартість
реалізованої продукції у 2012 році зросла до 3073 тис. грн. і була у 6 разів
більшою по відношенню до 2007 року. Дохід (виручка) від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) мав загальну тенденцію до збільшення. В результаті
цього господарство отримувало у 2007-2010 роках все менший збиток, а у 2011 -
2012 роках - прибуток. На фоні шести років досліджень найкраща ситуація у 2012
році, коли було отримано 577 тис. грн. прибутку. У 2012 році в розрахунку на
кожну гривню повної собівартості реалізованої продукції було отримано 18,78 копійки
прибутку.
На такі
результати роботи підприємства вплинули різні фактори. Головними з них були:
покращення ефективності використання землі, трудових ресурсів, активів
підприємства, збільшення окупності витрат, а це було спричинено, головним чином,
ефективною системою управління. При цьому суттєву роль зіграли комунікаційні
процеси та їх інформаційне забезпечення, які виникали в середовищі персоналу підприємства.
Основою комунікацій є апарат
управління і всі працівники підприємства, а також зовнішнє середовище.
Комунікаційні процеси (обмін інформацією між двома і більше особами) виникали: між підприємством і зовнішнім
середовищем; у стосунках з державою (подання
звітності: статистичної, бухгалтерської та ін.); між рівнями, підрозділами та працівниками підприємства.
У досліджуваному підприємстві в
апараті управління застосовується ієрархічна схема комунікацій, яка уособлює
командні функції одних позицій по відношенню до інших. У бригадах застосовується
зіркова схема комунікацій.
При цьому основними типами
комунікацій є: формальні та неформальні. Формальні комунікації - передбачені
організаційною структурою і структурою апарату управління. Схема структури
апарату управління є ілюстрацією "проходження інформації каналами".
Формальні комунікації поділяються на вертикальні,
горизонтальні та діагональні. Неформальні комунікації - не
передбачені організаційною структурою. Неформальна інформація буває досить
корисною для доповнення інформації, отриманої через формальні канали
комунікації.
У процесі комунікацій
працівники апарату управління застосовують різні її види. Перевага надається
діловій розмові, бесіді, співбесіді, обговоренню. Рідше використовуються такі
види комунікацій, як спір, полеміка,
дискусія, диспут, дебати. При цьому "впадає в око” поспішність, з якою це
робиться, не завжди кваліфіковані доводи, часто недоведення до логічного
завершення дискусій, спорів. Трапляється грубість і зверхність у спілкуванні,
недовіра і приниження з боку вищестоящого керівництва.
Комунікаційний процес включає
такі елементи: відправник (особа, яка генерує ідею або збирає, опрацьовує
інформацію та передає її); повідомлення
(інформація, закодована певним чином за допомогою символів); канал
(засіб передачі інформації); отримувач (адресат, особа, якій призначена інформація
і яка певним чином інтерпретує її); зворотний зв'язок (реакція). Цей елемент часто залишається поза увагою, а
одностороннє спілкування є, як правило, малоефективним, хоча загальновизнано,
що будь-яка система функціонує ефективно за умови існування налагодженого
зворотного зв'язку.
Функціонування
комунікаційних систем піддається впливу багатьох джерел деформації
інформаційних потоків (мова, логіка,
абстракція, конкуренція між
повідомленнями, сприйняття повідомлення адресатом, статус керівника та підлеглого, статус особи, яка надсилає повідомлення,
опір змінам тощо). Це явище
називається шумами.
Для того щоб прийняти
правильне рішення, необхідно мати певну кількість якісної інформації. На
практиці здебільшого спостерігається перевантаження інформацією виробничого
персоналу приблизно у 3-4 рази порівняно з нормами.
На підприємстві, що досліджується, використовується
проста форма інформаційних систем, яка має багато проблем. Інформація з місць
виробництва не завжди вчасно потрапляє до керівника підприємства. Бувають
випадки перекручування інформації. Трапляється, що керівнику необхідно
вирішувати питання виробничого характеру в умовах невизначеності. Причиною
цьому можуть бути неправильно вибрані форми і види управлінської документації.
Для удосконалення комунікаційного процесу у підприємстві доцільно:
- ліквідувати бар'єри в комунікаціях на рівні підприємства шляхом: застосування
сучасних інформаційних технологій (персональних комп'ютерів, електронної
пошти, відеоконференцій, радіо, телебачення); введення системи збору
пропозицій від працівників підприємства; поліпшення зворотного зв'язку; поліпшення
виконання функцій менеджменту; ефективного застосування графічних засобів; удосконалення
змісту та структури документальної інформації; регулювання інформаційних
процесів та маршрутів; раціоналізації структури комунікаційного процесу тощо;
- ліквідувати бар'єри
в міжособових комунікаціях через удосконалення спілкування: бути сприйнятливим
до потенційних семантичних проблем; бути уважним до почуттів інших працівників;
враховувати соціально-психологічний клімат у колективі; налагоджувати якісний
зворотний зв'язок; допускати можливість дублювання ідеї, повідомлення, пояснення;
- розробити інформаційну
систему підприємства (скласти графік руху і подання бухгалтерської та
статистичної документації із зазначенням строків і виконавців; зробити реальний
перелік номенклатури справ; розробити загальну схему документообороту та
розрахувати потребу у засобах оргтехніки);
- для вироблення
оптимальних управлінських рішень використовувати не лише формальні, а й
неформальні канали комунікацій [2].
Список використаних джерел
1. Кравченко,
М. Грамотний менеджмент - ключ до успіху [Текст] / М.Кравченко
// Обрій. — 2002. — № 38. — С. 4—5.
2. Осовська,
Г.В. Комунікації в менеджменті [Текст] : Курс
лекцій / Г.В.Осовська. — К. : Кондор, 2003. — 218 с.
| 
