Архів / Archive

Головна » Статті » 2013_12_19-20_KamPodilsk » Секція_5_2013_12_19-20

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА
Арапочкіна Аліна
студентка
Криворізький національний університет
м. Кривий Ріг
 
ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА
 
Найважливішою фінансовою категорією, що відображає позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва і свідчить про обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості, є прибуток.
Розмір отриманого прибутку має досить велике значення в діяльності підприємства. Величина прибутку підприємства впливає на формування фінансових ресурсів підприємства; збільшення ринкової вартості підприємства; ефективність виробничої діяльності підприємства; економічний розвиток держави. Отже, значна роль прибутку в розвитку підприємства і забезпеченні інтересів його власників та персоналу, а також держави визначають необхідність дослідження питань ефективного управління прибутком підприємств.
Значну увагу питанням формування та використання прибутку підприємств приділено в працях І.О. Бланка,М.Д. Білик, С.М. Баранцевої, Г.Г. Кірейціва, С.В. Мішиної, В.В. Худи та інших.
В умовах розвитку ринкової економіки України прибуток є основним спонукальним мотивом здійснення будь-якої підприємницької діяльності, оскільки він забезпечує зростання добробуту власників та працівників підприємства через дохід на вкладений капітал.
Управління прибутком являє собою процес розробки та прийняття ефективних управлінських рішень за всіма основними аспектами його формування та розподілу і використання на підприємстві з метою максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періодах.
Прибуток формується під впливом великої кількості взаємозалежних чинників, що впливають на результати діяльності підприємства, з однієї сторони – позитивно, а з іншої – негативно.
Серед зовнішніх чинників слід виділити: місткість ринку, економічні умови господарювання, платоспроможний попит споживачів, державне регулювання діяльності підприємств.
До внутрішніх чинників належать: обсяг виробленої продукції, собівартість виробництва, ціна та асортимент реалізованої продукції, тощо. Особливе значення має рівень, динаміка і коливання платоспроможного попиту, тому що він визначає стабільність одержання прибутку. Внутрішні чинники прямо залежать від організації роботи самого підприємства та можуть впливати на формування прибутку підприємства як безпосередньо,так і опосередковано [2, с.196].
Зовнішні та внутрішні фактори тісно взаємозв’язані між собою. Ступінь впливу вищезазначених чинників залежить від їх співвідношення, стадії життєвого циклу підприємства, а також компетенції та професіоналізму його менеджерів.
Необхідно відзначити, що засоби праці, предмети праці та трудові ресурси є не тільки чинниками формування прибутку, але одночасно служать основою для визначення напрямів пошуку резервів його підвищення. Їх раціональне ефективне використання сприяє збільшенню виробництва продукції та покращенню її якості. В результаті зменшується обсяг засобів, які витрачаються на виробництво одиниці продукції, що відображається на зниженні матеріаломісткості, фондомісткості, трудомісткості, собівартості конкретних видів продукції, і навпаки, нераціональне використання ресурсів призводить до збільшення їх обсягу на одиницю продукції, що сприяє зниженню показників, які характеризують інтенсивність розвитку й ефективність господарювання підприємства [3, с.17-18].
Для підвищення результативності діяльності підприємства потрібно сформувати дієву систему управління прибутком, яка розглядається як сутність взаємопов'язаних елементів, кожний з яких виконує певну роботу, спільна дія котрих забезпечує досягнення механізму отримання прибутку заданої величини.
Для забезпечення ефективності системи управління прибутком в організаційну структуру підприємств треба вводити служби контролінгу. Вагоме значення в системі контролінгу має оперативний аналіз відхилень витрат підприємства. Він дає змогу своєчасно оцінити господарські ситуації, пов'язані з формуванням витрат діяльності, виявити негативні причини і вади в роботі, внутрішньогосподарські резерви покращення використання ресурсів підприємства, забезпечити оперативне маневрування ресурсами і капіталом з метою раціоналізації витрат [1, с.148-149].
Політика управління прибутком повинна бути спрямована на максимізацію розміру позитивного фінансового результату за допомогою зростання обсягів його діяльності, ефективного управління витратами, підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази, оптимізації складу та структури обігових коштів, підвищення продуктивності праці та системи управління суб’єктом господарювання.
Стосовно політики управління розподілом прибутку підприємства, то вона повинна відображати основні вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати підвищення його ринкової ціни, формувати необхідні обсяги інвестиційних ресурсів, забезпечувати матеріальні інтереси власників і працівників [4, с.77].
В умовах нестабільності економіки і постійного зростання цін багато підприємств не планують прибуток, пояснюючи це складностями прогнозування, проте без планових розрахунків ступінь керованості фінансовими результатами істотно знижується. При відсутності планових розрахунків прибутку підприємство не може оперативно контролювати свої доходи і видатки і своєчасно приймати необхідні рішення. Отже, в сучасних умовах треба впроваджувати ефективне внутрішньофірмове планування, сутність якого полягає в необхідності дотримання таких основних принципів:
планування повинно бути гнучким і адаптивним, своєчасно реагувати на зміни зовнішнього середовища підприємства; плануванням повинні займатися насамперед ті, хто буде потім впроваджувати в життя розроблені плани [2, с.197-198].
Отже, обсяг отриманого прибутку має досить велике значення в діяльності підприємства. Величина прибутку впливає на формування його фінансових ресурсів; збільшення ринкової вартості; ефективність виробничої діяльності підприємства сприяє економічному розвитку держави. Оптимальне управління структурою прибутку допомагає підприємству запобігти банкрутству, сприяє перспективам виходу на міжнародні ринки. Тому, проблема управління прибутком підприємства набуває усе більшого значення, оскільки саме тут концентрується ефект усієї господарської діяльності кожного підприємства.
 
Список використаних джерел
1. Блонська, В.І. Стратегічне управління прибутком підприємства [Текст] / В.І. Блонська, А.Я. Нагірна // Науковий вісник НЛТУ України. — 2010. — №20.5. — С.145—152.
2. Гладка, Л.І. Управління прибутком в сучасних умовах [Текст] / Л.І. Гладка, М.О. Домащенко, М.В. Ковальова // Економіка і регіон : Наук. вісник Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка. — 2012. — №1(32). — С.195—198.
3. Кустріч, Л.О. Управління прибутком підприємства [Текст] / Л.О. Кустріч // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства. — 2010. — №99. — С.16—21.
4. Пігуль, Н.Г. Управління прибутком підприємства [Текст] / Н.Г. Пігуль // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : Зб. наук. праць. — 2010. — №28. — С.71—77.
Категорія: Секція_5_2013_12_19-20 | Додав: clubsophus (2013-12-18)
Переглядів: 3861 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція_1_2013_12_19-20
Секція_2_2013_12_19-20
Секція_3_2013_12_19-20
Секція_4_2013_12_19-20
Секція_5_2013_12_19-20
Секція_6_2013_12_19-20
Секція_7_2013_12_19-20
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0