Архів / Archive

Головна » Статті » 2013_12_19-20_KamPodilsk » Секція_5_2013_12_19-20

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
Сосновська Олександра
студент
Джур Ольга
к.т.н., доцент
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара
м. Дніпропетровськ
 
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
 
Менеджмент, тобто процес організації та управління виробництвом з метою підвищення його ефективності та збільшення прибутку є визначальним фактором розвитку економіки. Він є системоутворюючою умовою виробництва і впливає на інші фактори, від яких залежить економічне становище окремого підприємства і економіки в цілому (рівень техніки і технології; якість робочої сили і задіяність мотивації до праці). Борман Д., Воротила В., Федерман Р. у своїй праці [1] вважають, що професійним завданням менеджера підприємства є слугування своїм співробітникам, вкладникам грошей і суспільству, приведення в рівновагу інтересів, що суперечать один одному. Тому розв'язання існуючих проблем менеджменту підприємств в Україні має істотний влив як на розвиток підприємств так і економіки в цілому.
Експорт продукції машинобудування становить 53% обсягу реалізованої продукції галузі. Продукція експортується до 74 країн світу. При цьому експорт до країн СНД становить 90,8% загального обсягу експорту, в тому числі до Російської Федерації - 68,2%  загального обсягу експорту (75,1% експорту до країн СНД). Проте залишаються значні диспропорції у структурі експорту та імпорту товарів. В 2012 р. в структурі експорту товарів продукція машинобудування  склала 19,3%, а в структурі імпорту – 26,4%.
В структурі обсягу реалізованої промислової продукції за видами діяльності у 2011 р. машинобудування складало лише 11,6% (а металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів – 18,1%).
Більш детальну картину дають дані по операційних витратах з реалізованої продукції в машинобудуванні, де у структурі витрат спостерігається зниження величини амортизаційних відрахувань з 2,8% у 2010 р. до 2,5% у 2011 р., витрат на оплату праці з 13,6% у 2010 р. до 12,9% у 2011 р., відрахувань на соціальні заходи з 5,0% у 2010 р. до 4,7% у 2011 р. [2].
В. І. Хомяков у своїй праці [3] виявив, що найбільші переваги у накопиченні припливів коштів, що забезпечують потенційні можливості розвитку порівняно із машинобудуванням були забезпечені для паливної промисловості, електроенергетики, чорної металургії, хімічної та нафтохімічної промисловості. Це свідчить про те, що економічна політика уряду (особливо періоду 1992-2000 рр.) створила низький потенціал розвитку для прогресивних галузей, зокрема, машинобудування.
Відтак, можна виділити комплекс проблем у машинобудівному комплексі:
- повільний розвиток підгалузей машинобудування;
- відсутність дієвої державної підтримки та економічної політики розвитку;
- зниження інноваційної активності;
- низький рівень рентабельності;
- недостатність власних коштів для фінансування власної діяльності;
 - нерозвиненість інфраструктури внутрішнього ринку;
- недостатній рівень платоспроможності товаровиробників, що негативно впливає на фінансово-економічний стан підприємств галузі, базові заводи з виготовлення складної техніки знаходяться у скрутному стані
- застарілість основних засобів базових підприємств галузі, які не оновлювались протягом багатьох років, що негативно впливає на конкурентоспроможність, якість та собівартість продукції;
- недостатність обігових коштів, недосконалість механізму середньо- та довгострокового кредитування;
- обмежений внутрішній попит на вітчизняну продукцію;
- відсутність реальних джерел фінансування, що призводить до унеможливлення реконструкції та технічного переоснащення підприємств галузі і забезпечення за рахунок цього високої якості виготовлюваних машин та обладнання, освоєння виробництва нової конкурентоспроможної техніки
 - відсутність фінансових механізмів та інструментів, що створюють зацікавленість в інноваціях, а також стимулюють науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи;
- значний відтік кваліфікованих  інженерів і робітників за кордон.
Наслідки світової кризи для вітчизняних підприємств машинобудування проявляються у зростанні боргів та нездатності здійснювати фінансове забезпечення виробничо-господарської діяльності, нестачі грошових ресурсів та зростанні простроченої кредиторської заборгованості, спаді обсягів продажів тощо. Всі перелічені недоліки призводять до погіршення матеріально-технічного забезпечення, скорочення кількості працівників, підвищення зношеності основних засобів. Крім того, у машинобудуванні незначними темпами зростає заробітна плата, спостерігається скорочення та руйнування соціальної інфраструктури підприємств у країні, що призводить до скорочення  матеріальної вмотивованості.
Проаналізований теоретико-методологічний та практичний матеріал дозволяє сформулювати авторам менеджмент машинобудівного підприємства як комплекс заходів, що реалізують програму вибору реалізації життя, втілення знань для головної складової продуктивних сил – людини, що підкріплена відповідальністю та можливістю створення іншої реальності (комплексу сприятливого середовища).
Одним із інструментів менеджменту процесу розвитку машинобудівного підприємства автори вважають поняття конкурентного потенціалу, що в повній мірі розкриває сукупність можливостей, наявних сил, запасів, засобів, що необхідні і можуть бути використані для розвитку економічної системи. Ця категорія найкраще поєднує всі фактори внутрішнього та зовнішнього середовища в аналізі ефективності діяльності підприємства.
Розв'язання існуючих проблем менеджменту в Україні вимагає застосування системних механізмів на загальнонаціональному рівні. Одним з головних елементів такого механізму є побудова національної системи стандартів маркетингової та управлінської діяльності. Отже, ефективна діяльність підприємств  машинобудівної галузі полягає передусім у здатності підприємства своєчасно та  конструктивно реагувати на зміни, що загрожують його стабільному функціонуванню, намагатися переналагодити свій внутрішній економічний механізм так, щоб забезпечити ефективну діяльність. Особливої уваги потребує економічна політика, що впливає на структуру цін та собівартість продукції і формує накопичення припливу коштів, створює потенційні можливості розвитку.
 
Список використаних джерел
1. Борман Д. Менеджмент. Предпринимательская деятельность в рыночной экономике [Текст] / Д.Борман, В. Воротила, Р.Федерман. — Гамбург: Виршафтс-ферляг, 1992. — 899 с.
Статистичний щорічник України [Електроний ресурс]. — Режим доступу :  http://www.ukrstat.gov.ua. (дата звернен­ня: 14.12.2013). — Назва з екрана.
3. Хомяков, В.І. Менеджмент підприємства / В. І. Хомяков. – Київ: Кондор, 2005. — 434 с.
Категорія: Секція_5_2013_12_19-20 | Додав: clubsophus (2013-12-18)
Переглядів: 1105 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція_1_2013_12_19-20
Секція_2_2013_12_19-20
Секція_3_2013_12_19-20
Секція_4_2013_12_19-20
Секція_5_2013_12_19-20
Секція_6_2013_12_19-20
Секція_7_2013_12_19-20
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 624
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0