УДК 65.0(075.8)
Редько Олена
викладач
ВП НУБіП України «Ірпінський економічний коледж»
м. Ірпінь
Малий бізнес – основа сталого розвитку економіки країни
Анотація
У статті окреслено основні тенденції діяльності суб’єктів малого підприємництва, висвітлено фактори, що стримують розвиток цього сектора економіки, та виокремлено пріоритетні напрямки державної політики у цій сфері.
Ключові слова: малий бізнес, мале підприємництво, державна політика, «тіньова економіка».
Мале підприємництво — це, в першу чергу, основа для формування середнього класу та згладжування соціальної нерівності. Без малого бізнесу не обійтися в невеликих населених пунктах, а також у сфері послуг або ж там, де потрібна конкуренція між постачальниками. Малий бізнес – основа сталого розвитку економіки країни в цілому через забезпечення конкурентоспроможності та надходжень ВВП. Малий бізнес як інституційний сектор економіки давно став домінуючим за чисельністю та обсягами виробництва у провідних країнах світу.
Одним із перспективних напрямів створення конкурентно-ринкового середовища є розвиток малого підприємництва. Сьогодні цілком очевидно, що успіх ринкових перетворень великою мірою визначається тим, як вдається реалізувати потенціал малого підприємництва, цього динамічного і мобільного сектору економіки.
У сучасних умовах глобальних змін в економіці України, появи нових господарських структур різних форм власності та розширення меж ринку в контексті економічних зв’язків важливе місце посідають питання раціонального та ефективного ведення малого підприємництва, виявлення факторів, що мають негативний вплив на його діяльність.
В розвинених країнах саме мале підприємництво є головним структурним елементом економіки, в якому створюється і перебуває в обігу основна маса національних ресурсів. Зокрема, у країнах Європи більше 50%, а в Японії – майже 80% населення зайнято в малому бізнесі . Саме тому розвиток цього сектору розглядають як вагомий чинник зростання економіки та створення робочих місць [1].
За інформацією з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 01.01.2013р. було зареєстровано 6 704 488 суб’єктів господарської діяльності, з них: 1 405 069 юридичних осіб та 5 299 419 фізичних осіб – підприємців. Загальна кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, збільшилася на 204 518 суб’єктів, що на 3,15 % більше ніж за відповідний період минулого року. Кількість діючих суб'єктів господарської діяльності, станом на 01.01.2013, становить 4 046 270 одиниць, що на 0,02 % більше ніж за відповідний період минулого року.
В регіональному розрізі переважна кількість середніх підприємств України здійснює свою діяльність в Чернігівській, Житомирській, Черкаській, Сумській та Рівненській областях. Найбільша кількість суб’єктів малого підприємництва здійснює свою діяльність в Івано-Франківській області, місті Київ, Миколаївській, Одеській, Харківській, Запорізькій, Закарпатській та Чернівецькій областях.
Станом на 01.01.2012 року загальна кількість суб’єктів малого підприємництва на 10 тис. осіб наявного населення України становить 360 одиниць, що на 22,41 % менше ніж за звітний період минулого року. Зазначений показник зменшився у порівнянні з аналогічним показником звітного періоду минулого року у зв’язку із зменшенням кількості фізичних осіб-підприємців з 394 одиниць до 290 одиниць у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення України. Показник кількості малих підприємств протягом 2010-2012 років майже залишався незмінним – 70 одиниць у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення України. При цьому у 2009 році цей показник становив 82 одиниці.
Проведені дослідження засвідчили, що в усіх регіонах України за досліджуваний період спостерігається суттєве зменшення кількості суб’єктів малого підприємництва (найбільші темпи спаду простежуються в Херсонській та Чернівецькій областях і сягають 55%), що відбулось здебільшого за рахунок значного скорочення кількості фізичних осіб-підприємців. Така негативна тенденція у всіх регіонах України свідчить про неефективну загальнодержавну політику у цій сфері.
До основних причин гальмування розвитку малого підприємництва в Україні відносять: неопрацьованість законодавства як з питань розвитку малого підприємництва, так і підприємництва в цілому; високі податки, що змушує деяких суб’єктів малого та середнього підприємництва йти в тіньову економіку;недостатня державна фінансово-кредитна і майнова підтримка малих підприємств;відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо підтримки малого бізнесу;недосконалість системи обліку та статистичної звітності малих підприємств;обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення;недосконалість системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для підприємницької діяльності [2].
Заснування власного підприємства стримується головним чином складностями безпосередньо відкриття власної справи. Варто відмітити, що за останні декілька років розвитку малого бізнесу в Україні ця проблема стала менш гострою. Велика кількість початківців, які розпочинають власний бізнес, іноді не мають достатньої кількості необхідної інформації про процес реєстрації нового підприємства, мають змогу отримати її в державних органах реєстрації. Також нині існує значний ряд спеціальних консалтингових фірм, які надають інформацію, поради і зразки необхідних документів. Досвід початківців і підприємців, що вже діють, показав, що 75% їх на перше місце серед інших проблем ставлять дефіцит фінансів. Власних капіталів більшість не має, банківські кредити дають на 2-3 місяці з високою процентною ставкою, а інших доступних джерел фінансової підтримки малого бізнесу в Україні не існує . Таким чином, шляхи вирішення проблем малого бізнесу в Україні можна покращити за рахунок таких заходів як : створення раціональної нормативно-правової бази; організації фінансової підтримки і допомоги малому бізнесу; організаційного забезпечення малого бізнесу; створення забезпеченості інформацією та кадрами. Важливо зазначити, що за внеском малого підприємництва у ВВП країни Україна посідає останні місця в Європейському рейтингу, у той час, як у сусідніх Чехії, Словаччині та Угорщині частка малих підприємству ВВП становить 30-40%. Загалом у сфері малого бізнесу в Україні задіяно близько 17% загальної зайнятості, а в країнах ЄС цей показник сягає 65%. Проте в нашій державі підхід до класифікації малого і особливо середнього підприємництва не відповідає критеріям прийнятих у країнах ЄС, що не давало змоги здійснити об‘єктивне порівняння.
Отже, на сьогоднішній день малий бізнес в Україні створює 5-6% ВВП. Якщо враховувати «тіньову економіку», за приблизними оцінками фахівців близько 30% населення зайняті в малому бізнесі. Влада не шанує своєю увагою і турботою малий бізнес, оскільки вбачає в ньому лише злісних неплатників податків і соціальних внесків. Основний аргумент чиновників – навіщо підтримувати те, що складає малу частку ВВП країни [1].
Список використаних джерел
1. Наукова та інноваційна діяльність в Україні : статистичний збірник /За редакцією О. Г. Осауленко. – К. : ДП „Інформаційно-видавничий центр Держстату України”, 2012. – 305 с.
2. Іванілов О.С. Економіка підприємства. - К., 2009.-728с.
3. Діяльність суб’єктів малого підприємництва. Статистичний збірник Державної служби статистики України за 2011 рік. ─ Режим доступу:http://www.ukrstat.gov.ua.
4.Закон України «Про сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 10 червня 2012 року № 2157 – 14 [Електронний ресурс].
| 
