Архів / Archive

УДК 351.8

Грубляк Оксана

к.е.н., старший викладач

Чабан Андрій

магістрант

Буковинський державний фінансово-економічний університет

м. Чернівці

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Розглянуто сучасні особливості, проблеми та шляхи вдосконалення фінансування санації підприємства в Україні. Розглянуто сучасний стан підприємств, який зумовлює необхідність проведення санації.

Ключові слова: санація, платоспроможність, банкрутство, криза, фінансові ресурси.

В сучасних умовах фінансово-економічної, політичної та соціальної нестабільності зовнішнього середовища функціонування вітчизняних підприємств спостерігається кількісне зростання кризових ситуацій, з якими вимушені стикатися суб'єкти господарювання. Це знаходить своє відображення в скороченні обсягів реалізації продукції, затримці платежів за дебіторською та кредиторською заборгованістю або й узагалі в їх відсутності. Внутрішні механізми мінімізації ризиків економічної діяльності підприємств все частіше не виправдовують витрат на їх реалізацію. Відновлення фінансової стабільності та економічної безпеки підприємств може бути здійснено на різних фундаментальних засадах і, відповідно, з різними перспективами. Фінансування займає важливе місце при відновленні фінансової стабільності та економічної безпеки підприємств, тому актуально дослідити шляхи вдосконалення фінансування санації підприємства.

Питання щодо шляхів вдосконалення фінансування санації в Україні розглянуто у вітчизняних літературних джерелах такими вченими: О.О. Терещенко [4], С.Г. Дзюба, Я.С. Соболєва, О.А. Ліснічук, В.П. Мартиненко, А.В. Череп, О.О. Романченко,    Г.М. Воляник, І.Ю. Гришова, І.П. Островська, Я.С. Соболєва, Е.О. Юрій [6].

Метою статті є дослідження шляхів вдосконалення фінансування санації підприємства в Україні, а також їх особливостей та проблем.

У 2013 році порівняно з 2011-2012 роками кількість підприємств в Україні збільшилася на 2479 − до 1 325286. Проте кількість банкрутів цього року зростає, їх стало більше приблизно на 1500 банкрутів, підприємці намагаються позбутися обтяжливих банківських кредитів, з’явилися фірми навіть, які надають послуги з метою банкрутства підприємств на добровільних засадах. На сучасному етапі  в Україні досить часто почали залучати схему фіктивного банкрутства, суть якої полягає в завищенні суми боргів. Власник підприємства пише заяву до суду, тоді відбувається продаж майна, при чому купити майно може знайома особа, тобто позика сплачується, а майно фактично повертається [1, 119].

Тенденцію до збільшення банкрутства можна спостерігати за явищем затримки заробітної плати. Станом на 1 лютого 2014 року в м. Чернівці  загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати працівникам області становила 290,8 тис. грн., з якої 96,8% припадало на економічно активні підприємства, решта на підприємства банкрути.

Серед областей України сума заборгованості із виплати заробітної плати працівникам Чернівецької області є найменша (загальна сума боргу по Україні – 1038,1 млн. грн.) [6].

Згідно даних Державної служби статистики фінансовий результат підприємств від звичайної діяльності до оподаткування (крім малих підприємств і бюджетних установ) за 2013 рік, за попередніми даними, становив 112,9 млрд. грн., що в 1,7 рази більше, ніж за 2012 рік.

Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 64%, отримано 212,3 млрд. грн. прибутку, що в 1,3 рази більше, ніж за 2011 рік. Протягом 2013 року збитково працювало 36% підприємств, що на 5% менше, ніж у 2012 році. Цими підприємствами отримано 99,4 млрд. грн. збитків, що на 1,4% більше, ніж у 2012 році такі цифри свідчать про банкрутство великих підприємств.

Найбільше збиткових підприємств спостерігалось у наданні комунальних та індивідуальних послуг, діяльності у сфері культури та спорту (49,7% від загальної кількості підприємств), будівництві (41,8%), транспорті та зв’язку (41,5%), промисловості (40,8%) [6].

Фінансові проблеми, які виникають у суб’єктів господарювання, досить часто зумовлені відсутністю у керівництва чітких стратегічних цілей розвитку, довгострокових фінансових планів та нерозумінням місії суб’єкта господарювання. Як наслідок, у підприємства виникають складнощі з визначенням потреби в капіталі та інших видах ресурсів, потужності в повному або хоча б в достатньому обсязі не завантажені, кошти заморожуються в неліквідних запасах, дебіторській заборгованості, окремі сектори діяльності виявляються збитковими тощо [2 ,183].

Значні проблеми у практичній діяльності з проведення санації - пов'язані з недостатньою правовою регламентацією можливих заходів з відновлення платоспроможності підприємства-боржника та набуття інвестором права власності на майно боржника, швидкою зміною середовища існування підприємства, неправильні напрямки фінансування.

Проблеми фінансування можна вирішити застосувавши схему обміну боргів на акції. Для того, щоб її збалансовано вмонтувати в схему регулювання неспроможності, необхідно вирішити низку принципових завдань. По-перше, необхідно створити правовий механізм обмеження можливості зловживань. По-друге, ретельно проаналізувати макроекономічні наслідки застосування моделі, що дозволяє невеликій групі одержувати контроль над підприємством.

Для ефективної санації необхідно профінансувати насамперед такі фактори та забезпечити:

1. фінансове забезпечення та можливості залучення додаткового капіталу;
2. наявність надійних і дешевих джерел постачання сировини;
3. наявність ринків збуту продукції;
4. виробничий потенціал;
5. ефективну організаційна структура;
6. високу якість менеджменту.

Відновлення платоспроможності відбувається за рахунок:

1. залучення засобів інвесторів, які беруть на себе виконання зобов’язань компанії перед кредиторами;
2. залучення засобів третіх осіб, які надають забезпечення виконання зобов’язань компанії перед кредиторами: банки, приватні компанії, держава;
3. обмін боргів на акції або передачу акцій інвестору;
4. обмін на погашення боргу акціонерного товариства;
5. реструктуризація активів боржника;
6. реорганізації підприємства шляхом створення на основі його майна відкритого акціонерного товариства із заміщенням у складі активів боржника цього майна на акції знов утвореного товариства [4, 162].

Рекомендації з напрямку фінансування санації та оздоровлення економічної діяльності підприємства можна виділити в наступні етапи.

Перший етап. На цьому етапі необхідно підготувати план фінансового оздоровлення підприємства. Для вирішення задач першого етапу підприємству необхідно отримати фінансову чи товарну допомогу від посередників, постачальників чи зацікавлених клієнтів, банків. Також є можливість реорганізації ПАТ в акціонерне товариство з випуском акцій і залученням капіталу, що дозволило б зробити продукцію, реалізувати її, нагромадити фінансові ресурси для вирішення задач другого етапу.

Другий етап. На цьому етапі необхідно збільшити обсяги виробництва і реалізації. Шляхом ретельно спланованої роботи в області маркетингу підприємству відкриється така можливість, як поліпшення позицій на ринках збуту продукції [2, 182].

Третій етап. Не поспішаючи збільшуючи виробництво і збут, підприємство зможе установити оптимальні обсяги по випуску продукції і зробити повне погашення кредиторської заборгованості .

Для вдосконалення фінансування санації підприємства необхідно залучити інвесторів, або третіх осіб, які надають забезпечення виконання зобов’язань компанії перед кредиторами: банки, приватні компанії, державу. Хорошим варіантом фінансування є обмін боргами.

Ефективним санаційним інструментом, способом кредитування санації можуть виступати облігації конверсійної позики. Вони обмінюються на акції підприємства і мають низку переваг порівняно з емісією акцій або кредитами, а саме: проценти за конверсійними облігаціями нижчі за процентну ставку на кредитному ринку.

Отже використання зазначених заходів дасть можливість покращити якість проведення санаційних заходів.

Список використаних джерел

1. Бондарчук М.К. Контролінг як складова управління санацією в об’єднаннях підприємств / М.К. Бондарчук, Г.М. Воляник // Науковий вісник НЛТУ України. – 2013. – Вип. 23.14. – С. 115-120.
2. Колісник М.К. Фінансова санація і антикризове управління підприємством : навч. посіб. / М.К. Колісник, П.Г. Ільчук, П.І. Віблий. – К. : Кондор, 2007. – 183 с.
3. Татькова З. Санація як вихід із фінансової кризи / З. Татькова // Слово Національної школи суддів України. – 2013. – № 2. – С. 48-57.
4. Терещенко О.О. Управління фінансовою санацією підприємств : навч. посіб. / О.О. Терещенко. – Вид. 2-ге, без змін. – К. : ЮШУ, 2009. – 564 с.
5. Юрій Е.О. Санація як система заходів оздоровлення підприємства / Е.О. Юрій // Вісник Одеського національного університету. Економіка. – 2013. – Т. 18, Вип. 3(3). – С. 160-162.
6. Офіційний сайт служби статистики України [http://ukrstat.gov.ua].