УДК 332.1-058.237
Махомет Юлія
аспірант
Луцький національний технічний університет
м. Луцьк
СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕХАНІЗМУ НАРОЩЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ
Анотація
У статті узагальнено підходи до сутності поняття “механізм”. Сформовано дефініції понять “інтелектуальний потенціал регіону” та “механізм нарощення інтелектуального потенціалу регіону”.
Ключові слова: інтелектуальним потенціалом регіону, господарський механізм, економічний механізм, інституційний механізм, механізм нарощення інтелектуального потенціалу регіону.
Утвердження в науці поняття “інтелектуальний потенціал” означає не
лише усвідомлення вирішальної ролі інтелектуальних цінностей в економічній системі суспільства, а й визнання необхідності його нарощення.
Дослідивши різні підходи до трактування понять “потенціал”, “інтелект”, “інтелектуальний потенціал” і “регіон”, визначивши змістовне наповнення даних понять, сформулюємо власну дефініцію поняття “інтелектуальний потенціал регіону”. Під інтелектуальним потенціалом регіону будемо розуміти потенційні можливості регіону створювати, накопичувати та ефективно використовувати інтелектуальні ресурси задля забезпечення високого рівня його соціально-економічного розвитку [1, с. 80-83].
Перед безпосередньо розробкою механізму нарощення інтелектуального потенціалу регіону необхідно визначитися із суттю самого поняття “механізм нарощення інтелектуального потенціалу регіону”. З метою розуміння сутності даного терміну дослідимо, що вкладається у зміст поняття “механізм”.
Термін “механізм” (з грец. mechane – машина) означає пристрій, що передає або перетворює рух; внутрішню будову, систему чого-небудь; сукупність станів і процесів, з яких складається певне явище [2, с. 523; 3, с. 516]
Поняття “механізм” використовується представниками різних наук, тому існує велика кількість підходів до визначення сутності даного поняття. Сучасні науковці розглядають термін “механізм” у різноманітних площинах: “господарський механізм”, “економічний механізм”, “внутрішньоекономічний механізм”, “інституційний механізм”, “механізм управління”, “фінансовий механізм” тощо.
Аналіз літературних джерел щодо дослідження змісту поняття “механізм” з точки зору зв’язків між явищами і процесами дозволив нам виділити ряд підходів до його трактування. Розглянемо підходи до сутності понять “господарський механізм”, “економічний механізм” та “інституційний механізм”.
Поняття “господарський механізм” досліджували у своїх працях Бєляєв О.О., Бебело А. С., Мочерний С.В., Чухно А., Оганян Г.А., Паламарчук В.О., Стасенко О.М., Зінов’єв Ф.В. та ін. Бєляєв О.О. та Бебело А.С. трактують дане поняття як сукупність організаційних структур і конкретних форм господарювання, методів управління та правових норм, за допомогою яких суспільство (держава) додержується об’єктивних вимог економічних законів з урахуванням конкретної ситуації в народному господарстві. Мочерний С.В. розуміє під господарським механізмом систему управління народним господарством шляхом використання економічних законів, вирішення суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також розвитку людини та узгодження її інтересів з інтересами колективу, класу, суспільства. Чухно А. визначає дане поняття як органічну складова економічної системи; спосіб організації та управління виробництвом з притаманними йому формами, методами і засобами, які реалізують соціально-економічні, організаційно-економічні та науково-технологічні принципи й відносини в інтересах задоволення потреб як кожного господарюючого суб’єкта, так і суспільства у цілому. Оганян Г.А., Паламарчук В.О. розуміють під поняттям “господарський механізм” систему (комплекс) організації народногосподарського організму відтворювальної діяльності, що ґрунтується на пізнанні дії і взаємодії економічних законів; спосіб ведення господарства у загально суспільному масштабі з притаманними техніко-економічними й організаційно-економічними відносинами та ринковими формами і методами функціонування суспільної економіки. Стасенко О.М. трактує дане поняття як механізм функціонування державно-організованої економіки, утворений системою органів керування господарством і безпосередніх виробників – підприємств та їх об’єднань; системою форми і методів організації і функціонування виробництва; системою господарських зв’язків, що забезпечують обмін результатами діяльності господарських ланок і досягнення кінцевої цілі виробництва. На думку Зінов’єва Ф.В., дане поняття відображає певний зріз виробничих відносин суспільства, а також повинно враховувати такі важливі аспекти, як конкуренцію, економічну лібералізацію, тобто елементи, які притаманні саме ринковій системі ведення господарства.
Лукінов І.І., Бочарова Н.А., Павлова Л.Н., Лисенко Ю. та ін. досліджували категорію економічного механізму. Лукінов І.І. визначає дане поняття як складну сукупність регуляторів за допомогою яких реалізуються складові загальнодержавної та ринкової політики – монетарної, валютної, цінової, фінансової, банківсько-кредитної, платіжної, податкової, митної, страхової тощо. Бочарова Н.А. трактує дане поняття як діалектичну систему економічних важелів і методів, що реалізує вплив керуючої підсистеми на керовану за допомогою сукупності основних функцій управління. Павлова Л.Н. визначає термін “господарський механізм” як сукупність взаємозалежних важелів і методів планового впливу на виробництво, обмін, розподіл і споживання продуктів. Лисенко Ю. розуміє під даним терміном перетворення процесу трудової діяльності (рух матеріальних та духовних потреб членів суспільства) у рух засобів виробництва та його кінцевих результатів спрямованих на задоволення платоспроможного попиту споживачів.
Поняття “інституційний механізм” досліджували у своїх роботах такі науковці, як Приходченко Л.Л., Кифяк В.І. та ін. Приходченко Л.Л. визначає дане поняття як сукупність взаємозв’язків між формальними та неформальними інститутами, а також організаціями, які сприяють реалізації принципів демократичного (доброго, належного) врядування, забезпечують узгодження та коригування інтересів різних суспільних груп, координацію сумісної діяльності на шляху досягнення задекларованих цілей розвитку регіону/держави. Кифяк В.І. розуміє під терміном “інституційний механізм” систему інституцій у взаємозв’язку і взаємодії та форм і методів їх реалізації.
Узагальнюючи вищенаведені підходи до трактування суті понять “господарський механізм”, “економічний механізм”, “інституційний механізм”, погодимося з думкою Іваницького О.О. і Костенка В.В [4] про те, що господарським механізм можна визначити як взаємопов’язану і взаємообумовлену систему форм, методів, законодавчих актів, а також державних органів і організацій, покликаних створювати умови для ефективного господарювання. В узагальненому вигляді господарський механізм включає дві взаємопов’язані підсистеми: економічний механізм та інституційний механізм. Теоретичним вираженням економічного механізму є відповідна система взаємозв’язків між економічними законами і категоріями. Економічний механізм – це механізм дії на практиці об’єктивних економічних законів, характерних для даної стадії розвитку суспільства. Він виявляється через систему соціально-економічних виробничих відносин і багато в чому обумовлює інституційний механізм. Інституційний механізм – це сукупність органів і організацій, законодавчих і нормативних актів, методів управління і регулювання економіки, використовуваних державою. До інституційного механізму входять організаційно-економічні і техніко-економічні виробничі відносини, які обумовлюють ту економічну політику, яку здійснює держава.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, будемо виходити з того, що механізм представляє собою сукупність засобів дії, комплекс важелів, що впливають на послідовність станів і процесів, які визначають собою яку-небудь дію, явище.
Під поняттям “нарощення” будемо розуміти підсилення, збільшення чого-небудь. Доповнення терміну “механізм” поняттям “нарощення” надає певного спрямування системі важелів впливу.
Отже, проведені дослідження дозволяють сформувати власне визначення терміну “механізм нарощення інтелектуального потенціалу регіону”. Під механізмом нарощення інтелектуального потенціалу регіону будемо розуміти систему взаємопов’язаних принципів, методів, інструментів, інших важелів впливу, що визначають порядок дій щодо примноження інтелектуального потенціалу регіону у процесі його відтворення.
Механізм нарощення інтелектуального потенціалу регіону, охоплюючи організаційно-економічні відносини у регіоні, не тільки зумовлює взаємозв’язок і взаємодію інтелектуального потенціалу регіону з іншими продуктивними силами регіону, але й об’єднує в єдине ціле і регулює фази процесу його відтворення. Він повинен сприяти ефективній взаємодії всіх складових інтелектуального потенціалу регіону.
Список використаних джерел
1. Махомет Ю.В. Економічна сутність і структура інтелектуального потенціалу регіону // Економічний простір: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ПДАБА. – 2011. – №52/2. – С. 79-88.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2003. – 1440 с.
- Тлумачний словник української мови / За ред. проф. В.С. Калашника. – Харків: Прапор, 2002. – 992 с.
4. Іваницький В.В., Костенко В.В. Господарський механізм у системі державного регулювання економіки. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://referatu.net.ua/newreferats/7571/186231.
| 
