УДК 330.332
Погобалова Олена
викладач
Луганський коледж будівництва, економіки та права
м. Луганськ
ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА ПРИНЦИПИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО залізничного транспорту
Анотація
У статті визначено роль та завдання інвеститційно-інноваційного розвитку залізничного транспорту. Розглянуто основні джерела фінансування та напрями інвестиційної діяльності вітчизняної залізниці. Запропоновано напрямки впровадження інновацій для ефективного задоволення потреб в перевезенні пасажирів та вантажів
Ключові слова: залізничний транспорт, інновації, інвестиції, інноваційно-інвестиційна діяльність
Сучасність характеризується глобальною конкуренцією, яка спрямовує розвиток країни в напрямку досягнення успіху за умов нових підходів до розвитку економіки в цілому та регіональному розвитку зокрема. Тому необхідно, щоб найважливішою складовою частиною економічного зростання була саме інноваційно-інвестиційна активність суб’єктів господарювання.
Розвитку інвестиційного забезпечення економіки країни, та залізничного транспорту зокрема, присвятили свої праці: Аксьонов І.М., Бакаєв О.О., Ільчук В.П., Кулаєв Ю.Ф., Макаренко М.В., Сич Є.М., Цвєтов Ю.М., Федюшин Ю.М. та інші. Але досі залишаються невирішеними проблеми ефективного відтворення парку вагонів, не в повному обсязі визначенні теоретичні основи інноваційно-інвестиційних принципів та організаційно-економічні фактори інвестиційного забезпечення.
Залізничний транспорт є складною виробничо-економічною і соціальною системою з територіально-виробничою та функціональною структурою. Вона виступає і як самостійна галузь народного господарства, і як галузь матеріального виробництва, що продовжує процес створення вартості товарів у сфері обігу.
Загальна транспортна мережа України включає 21,6 тис. км залізничних колій. Перевезення вантажів залізницями в країні у 2012 р. порівняно з 2011 р. зменшилися на 2,5%. На сьогодні, досить повільно вирішуються питання проведення економічних реформ, оновлення рухомого складу, розвитку державно-приватного партнерства, притоку інвестицій, технічних інновацій і технологічної модернізації в галузі та багато інших.
Активізація інвестиційного процесу є одним найбільш дієвих механізмів соціально-економічних перетворень. Щодо інновацій, ефективні технічні, організаційні та економічні нововведення неодмінно ведуть до помітних позитивних змін у соціальних процесах на підприємствах, вони зорієнтовані на динамічний розвиток і невпинне підвищення ефективності виробництва.
На сьогоднішній день організаційно-економічний розвиток залізничного транспорту неможливий без активізації інвестиційної та інноваційної діяльності. В умовах стрімкого розвитку нових технологій інвестиції виступають найважливішим способом забезпечення прогресивних структурних зрушень в економіці, створенні нових конкурентоспроможних господарських систем, а також масової модернізації і реконструкції тих, що діють, врешті-решт вони є домінуючим чинником економічного зростання.
Від технічного стану залізничної інфраструктури, її достатності та оснащеності залежать розвиток економічних відносин, координація роботи залізничного транспорту та його взаємодія з іншими видами транспорту, швидкість та ефективність переміщення транспортних потоків, вартість і якість перевезень, екологічний стан, соціальні питання.
Ступінь зносу основних засобів в сфері залізничного транспорту становить: в господарстві електрифікації та електропостачання станом на 1.01.12 р. - 88,3% в господарстві сигналізації і зв’язку - 32,2%, в електровозному та тепловодному господарстві – 91%, існуючий парк вантажних вагонів – 88%. Залишкова вартість основних засобів залізничного транспорту складає 218 млр. грн. [1].
Значна частина наявної інфраструктури і технічних засобів, що забезпечують їх функціонування, експлуатуються поза межами встановлених нормативних строків служби і є морально та фізично застарілими. При невисоких техніко-економічних параметрах, низькій надійності щодо експлуатації вони постійно потребують збільшення втрат на технічне обслуговування та ремонт, що здійснюється переважно за рахунок власних коштів залізниць.
Отримання залізничним транспортом ключових позицій на ринку якісних та конкурентоспроможних транспортних послуг, які в повному обсязі задовольняють потреби в вантажних та пасажирських перевезеннях, забезпечуючи найбільший рівень безпечності та екологічності, стає основною метою його інвестиційно-інноваційного розвитку.
До основних джерел фінансування інвестицій на залізничному транспорті належать:
- власні кошти залізниць і структурних підрозділів (прибуток, амортизаційні відрахування);
- кошти позабюджетних фондів, державного і місцевого бюджетів, які можуть надаватися на зворотній та незворотній основі, а також у вигляді податкового кредиту, дотацій, субсидій або компенсації частки банківського відсотка за наданими кредитами;
- кредити банків та інших фінансових установ, лізинг;
- облігаційні позики; кошти іноземних інвесторів.
Використання інших джерел інвестиційних ресурсів сьогодні не набрало потрібного масштабу. Що стосується позикових коштів, то в зв`язку з високою вартістю послуг по наданню та обслуговуванню кредитів, вони в багатьох випадках недоступні для підприємства, а залучення акціонерного капіталу пов`язано з проблемою розвитку інфраструктури галузевого фондового ринку.
Фінансове і реальне інвестування складають основу інвестиційного забезпечення інновацій [2, с.203]. В сучасних умовах формування інвестиційних джерел певну роль відіграють засоби самих залізничних підприємств, які формуються за рахунок прибутку та амортизаційних відрахувань, тобто із чистого грошового потоку. На жаль, рівень тарифів вантажних перевезень не дає тієї рентабельності, яка б дозволяла спрямовувати необхідні фінансові суми на оновлення основних фондів залізничного транспорту.
До перспективних джерел фінансування інвестицій у розвиток залізничного транспорту належить й проектне фінансування, коли доходи, отримані в результаті реалізації проекту, є єдиним джерелом погашення боргових зобов’язань.
Для активізації інвестиційних процесів на залізничному транспорті вирішальне значення мають такі заходи [3, с. 70]:
- розвиток механізмів державних гарантій, підвищення координуючої ролі, а також збільшення обсягів державних інвестицій;
- концентрація інвестиційних ресурсів (державних та галузевих) та їх раціональне використання на ключових напрямках інноваційного розвитку залізничного транспорту;
- подальше удосконалення програмних завдань всебічної структурної перебудови економіки галузі на перспективу для чіткої орієнтації потенційних інвесторів у процесах інноваційного відновлення та розвитку транспортних підприємств;
- здійснення координації напрямків діяльності інвесторів та застосування нових ринкових схем та механізмів їхньої участі в інвестуванні інноваційних програм та проектів галузі;
- створення на залізничному транспорті сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняних та іноземних інвестицій в усіх сферах - податковій, валютній, митному контролі та ін.;
- залучення комерційних банків до участі у фінансуванні тих об’єктів залізниць, які орієнтовані на вирішення нагальних потреб підвищення їхніх експлуатаційних характеристик та безпеки руху;
- розробка привабливих для потенційних інвесторів інноваційних проектів, впровадження маркетингових підходів до пошуку та залученню інвестиційних ресурсів, створення на рівні галузі додаткових стимулів для учасників інвестиційного процесу.
Таким чином, узагальнюючи вищевикладене, необхідно зазначити, що інноваційна діяльність на залізничному транспорті повинна, перш за все, відбуватися за напрямами, які формулюють його технічний розвиток і які в значній мірі визначають якість роботи та продуктивність праці в галузі, а саме:
- покращення структури перевезень (підвищення рівня розвитку контейнерних та комбінованих перевезень в змішаному сполученні);
- збільшення пропускної спроможності залізничної транспортної мережі шляхом її реконструкції та розвитку;
- збільшення вантажопідйомності та швидкості рухомого складу;
- удосконалення структури парку та створення нових видів та типів спеціалізованого рухомого складу;
- удосконалення потужних установок та енергетики.
Реалізація цих інновацій потребує конструктивного удосконалення та надійності транспортних засобів, зниження витрат на технічне обслуговування та ремонт. Необхідно збільшити вантажопідйомність, швидкісні характеристики, зменшити вагу на одиницю вантажопідйомності, та витрати палива на одиницю перевізної роботи, знизити трудомісткість технічного обслуговування та ремонту тягового та рухомого складу. Необхідно розвивати практику застосування сучасних систем діагностики технічного стану тягового та рухомого складу. Необхідні зміни в галузі уніфікації та стандартизації.
Список використаних джерел:
1. Офіційний сайт Державного комітету статистики України: ttp://www.ukrstat.gov.ua/
2. Сич Є.М. Інноваційно-інвестиційні комплекси транспортної галузі: методологія формування та розвитку: [Монографія] / Є.М. Сич, В.П.Ільчук. – К.: Логос, 2006. – 264 с.
3. Кірдіна О.Г. Методологічні аспекти інвестиційно-інноваційного розвитку залізничного комплексу України: [Монографія]. / О.Г.Кірдіна - Х:УкрДАЗТ, 2011- с. 311-312.
4. Економіка вагонного господарства: Навч. Посібник для студентів вищ.навч.закл. / Є.М. Сич, Н.І. Богомолова, В.П. Гудкова, В.М. Кислий. – К.: Логос, 2007. – 327 с.
| 
