Архів / Archive

УДК 330.322

Кудрявцев Антон[1]

слухач магістратури

Донбаський державний технічний університет

м. Алчевськ

ІНВЕСТУВАННЯ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Анотація

У статі розглянуто обсяги інвестування до виробництва України, проаналізовано стан банків України та їх можливості до інвестування у вітчизняні виробництва. Розглянута проблема ставок національного банку відносно темпів інфляції

Ключові слова: інвестиції, банк, інфляція, ставка національного банку

На сьогоднішній день успішне функціонування вітчизняної економіки значною мірою залежить від інвестицій як важливого елементу розвитку держави. Залучення інвестицій забезпечує науково-технологічний прогрес, стрімке економічне зростання, підвищення показників господарської діяльності як країни в цілому, її регіонів, так і окремих підприємств.

Надходження іноземних інвестицій життєво важливо для виходу з сучасної економічної кризи, подолання спаду виробництва та для поліпшення якості життя українців. Національні підприємства зацікавлені у відновленні свого виробничого потенціалу та оволодінні західною культурою управління, а іноземні інвестори, в свою чергу, зацікавлені в отриманні прибутку за рахунок великого внутрішнього ринку України, кваліфікованої і дешевої робочої сили і т.д. Тому треба вирішувати цю задачу шляхом створення привабливих умов, тобто прийнятного інвестиційного клімату.

Метою статті є визначення можливих проблем в інвестиційній діяльності на території України, а також правове забезпечення цієї діяльності та можливі джерела фінансування підприємств України, що включають як іноземні, так і національні ресурси.

Питання в сфері сприяння інвестиціям знайшли своє відображення у Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки та "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Зокрема, в рамках програми здійснюються конкретні заходи з поліпшення бізнес клімату, а саме: удосконалення дозвільної системи, ліцензування, адміністративних послуг, створення та ліквідації бізнесу, державного нагляду та контролю, технічного регулювання, формування митних процедур.

За інформацією Держстату, на 1 січня 2014 року обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал нерезидентів), внесених в економіку України з початку інвестування, становив 58,157 млрд дол. Зокрема, у четвертому кварталі 2013 року порівняно з третім кварталом чистий приплив інвестицій становив 1,592 млрд дол., а кількість країн-інвесторів знизилася на 2 - до 136 країн.

На кінець 2013 року основними інвесторами України залишаються такі країни, як Кіпр – 19,036 млрд дол. (зростання на 1,73% у четвертому кварталі), Німеччина – 6,292 млрд дол. (1,57%), Нідерланди – 5,562 млрд дол. (1,05%), Російська Федерація – 4,287 млрд дол. (11,58%), Австрія – 3,258 млрд дол. (1,31%), Велика Британія – 2,714 млрд дол. (зниження на 0,37%), Британські Віргінські острови – 2,494 млрд дол. (зростання на 1,71%), Франція – 1,826 млрд дол. (зниження на 0,92%), Швейцарія – 1,325 млрд дол. (зростання на 3,68%), Італія - 1,268 млрд дол. (0,71%). На ці країни припадає майже 83% від загального обсягу прямих інвестицій.

Заборгованість українських підприємств за кредитами і позиками, торговими кредитами та іншими зобов'язаннями (боргові інструменти) перед прямими іноземними інвесторами на 1 січня 2014 року становила 10,155 млрд дол.

В умовах слаборозвиненого організованого фондового ринку на банківські установи покладається вагома роль у процесах акумулювання, розподілу і перерозподілу інвестиційних ресурсів. 

Діяльність банків з обслуговування інвестиційних ресурсів пов'язана з посередницькою діяльністю з купівлі-продажу інвестиційних цінних паперів, і не тільки. Враховуючи, що операції з цінними паперами тісно переплітаються з кредитними та депозитними портфелем, а також те, що для дослідження руху інвестиційних ресурсів необхідно відстежувати як їх формування, так і їх розміщення, в дослідженнях інвестиційних ресурсів обраний депозитний, кредитний, інвестиційний портфель і міжбанківські кредити банків України.

Обсяг інвестиційних ресурсів банків України за 2011-2013 роки після спаду у 2012 року прагне до збільшення: 2011 рік – 613,892 млрд. грн. ; 2012 рік – 596,613млрд. грн., 2013 – 624,642 млрд. грн.

Виявлена тенденція свідчить про зростання попиту та пропозиції на інвестиційні ресурси банківських установ. Позитивною ознакою, що характеризує зростання ролі банківських установ в обслуговуванні інвестиційних ресурсів є зростання темпу приросту активів банків України – на 6,96% за період з 2011 по 2013 рр.. Але, не дивлячись на збільшення попиту, іноземні банки йдуть з Україна, це пов'язано, насамперед, з уповільненням економічного зростання, негативним впливом тіньової економіки та насамперед політичними ризиками в Україні, а також новими перспективами для інвестицій в інших регіонах.

Зростання обсягу інвестиційних ресурсів за 2011-2013 роки з урахуванням загальної фінансово-економічної складного становища України є доброю ознакою. Однак позитивні тенденції обсягу інвестиційних ресурсів, що обслуговуються банківськими установами характеризують цей процес тільки з кількісної позиції. Якісну сторону діяльності банків в зазначених процесах відображає структура джерел формування та розміщення інвестиційних ресурсів, представлена в таблиці 1.

Таблиця 1

Структура пасивів банків України в 2011-2013 рр.

Структура джерел формування інвестиційних ресурсів, тобто банківських пасивів, за аналізований період не відрізнялася суттєвими змінами. Позитивною є тенденція незначного підвищення частки власного капіталу в складі пасивів в 2012 році

Розглянута структура інвестиційних ресурсів банку України в період подолання фінансової та економічної кризи, з позиції ефективності, є незадовільною. Чисто посередницька функція банківських установ у формуванні інвестиційних ресурсів доцільна в умовах ринкової економіки і з сьогоденням, чи не штучно створеним рівнем інфляції 3-5% на рік і стабільним зростанням ВВП.

Складною є ситуація процентної ставки НБУ і темпами інфляції яка відзначена у таблиці 2.

Таблиця 2

Порівняння процентних ставок національних банків різних держав з темпами інфляції за 2013 рік

Так, навіть при незначному рівні інфляції, ставка національного банку України в рази, а в порівнянні з Японією зовсім не прийнятна. Такий стан призводить до дорогих кредитними ресурсів, освоїти які промислові підприємства не в змозі.

В Україні є явна проблема з нестачею інвестиційних ресурсів на підприємствах. Велика частина виробничих фондів вимагає істотної модернізації та оновлення через знос і моральне старіння. До джерел залучення коштів на підприємство можна віднести: кошти банків України і безпосередні прямі іноземні інвестиції.

Банки України здебільшого виконують тільки роль посередників в інвестиційній діяльності замість того, що б розміщувати кошти в розвиток виробництва. Основною причиною такої ситуації є недосконала законодавча база в сфері інвестування, яку необхідно модернізувати в найкоротші терміни.

Проаналізувавши обсяги прямих іноземних інвестицій, в можна сказати, що вітчизняна економіка має значний запас фінансових можливостей інвестиційного розвитку, інвестиційна привабливість і, відповідно, резерви використання фінансового потенціалу інвестиційної діяльності для залучення іноземних інвесторів мають значні перспективи росту.

Список використаних джерел

1. Барановський О.І. Розвиток банківської системи України: монографія / О.І. Барановського. - К.: Ін-т екон. та прогнозув., 2008. - 584 с.

2. Губський Б.В. Проблеми міжнародного інвестування в Україні / / Економіка України. - 2008. - № 1. - С. 22-28.

3. Матеріали Міністерства статистики України. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

4. Матеріали Міністерства Фінансів України. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.

5. Матющенко І.Ю. Перспективи создания національної інноваційної системи в Україні / Матющенко І.Ю. - Режим доступу: www.nit.Kiev.ua.