Архів / Archive

УДК 330.3

Павлік Ірина

судентка

Львівський національний університет імені Івана Франка

м. Львів

ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ У НОВІТНІЙ ЧАС

Анотація

У статті  розглянуто питання історії виникнення та тенденцій розвитку цінних паперів як інструменту фінансового ринку. У цьому контексті особливо важливою є потреба врахування історичного досвіду становлення та тенденцій розвитку ринку цінних паперів для ефективної діяльності у майбутньому.

Ключові слова:фондовий ринок, цінні папери ,фінансовий ринок, трансформація ринку цінних паперів.

Історія виникнення та тенденції розвитку цінних паперів як інструменту фінансового ринку є тривалим процесом, який продовжується і сьогодні в умовах світової глобалізації. У цьому контексті особливо важливою є потреба врахування історичного досвіду становлення та тенденцій розвитку ринку цінних паперів для ефективної діяльності у майбутньому. Таким чином, дослідження процесів формування фінансового ринку виступає основою для ефективного управління ним не лише в Україні.

Коло питань щодо особливостей та проблем формування ринку цінних паперів в Україні, у тому числі й періодизація його розвитку, знайшли своє відображення у дослідженнях різних вчених-науковців, зокрема таких як Богатов А.О. [1], Дєєва Н.Е. [3], автори Котова М. В. та Задорожнюк В. С. [4], Нікончук В.В. [5], Омельченко О. І. [6], Штуца В.М. [7] та багато інших. Дослідження свідчать, що національний фондовий ринок починаючи з 1991 року пройшов кілька складних етапів свого розвитку i потребує подальшої розробки його більш ефективної моделі.

Метою наукового дослідження виступає потреба виокремлення етапів та основних тенденції розвитку ринку цінних паперів у ретроспективі.

У зв’язку із поставленою метою у статті поставлено та розглянуто наступні завдання, до яких відносимо:

1. дослідження існуючих критеріїв та етапів періодизації різними вченими-дослідниками;
2. виявлення особливостей вітчизняного ринку цінних паперів;
3. окреслити перспективи подальшої трансформації ринку цінних паперів та основних тенденцій розвитку ринку цінних паперів в Україні.

Проблеми функціонування фондового ринку, знаходяться у центрі уваги багатьох вчених. Найбільшої уваги дослідженню його періодизації присвячено праці доцента Баули О.В. [2], який розглянувши особливості функціонування ринків цінних паперів у перехідних економіках, виділяє у їхньому розвитку три узагальнених етапи. Перший етап (1986-1993 рр.) характеризується активним створенням первинного ринку цінних паперів. На другому етапі (1994-1999 рр.) завершилась адаптація учасників ринків цінних паперів до нових правил згідно прийнятого законодавства, сформувалося необхідне правове середовище та основні інститути-регулятори ринку цінних паперів. Третій етап (від 2000 р. і до сьогодення) розвитку ринку цінних паперів в країнах Центральної та Східної Європії характеризується активною торгівлею державними цінними паперами і корпоративними облігаціями, в тому числі і на вторинному ринку.

Проте, нами у таблиці 1 узагальнено погляди більшості вчених щодо поділу на етапи становлення та розвитку фондового ринку та подано власну конкретизацію п’ятого трансформаційного етапу.

Таблиця 1

Етапи та тенденції розвитку фондового ринку в Україні [Власна розробка за матеріалами 1-5]

У таблиці 1 нами узагальнено погляди багатьох вчених з приводу етапизації розвитку ринку цінних паперів. При цьому слід відзначити, що більшість із науковців, що досліджувалися [1-5], виділяють лише чотири етапи, що узагальнені вище, проте нами запропоновано у виокремленому п’ятому трансформаційному етапі, неодмінно наголосити, що однією із цілей даного етапу є необхідність створення умов для залучення інвестицій на міжнародних ринках капіталу (консолідація фондових бірж, забезпечення захисту прав  споживачів  інвестиційних послуг, створення   центрального депозитарію цінних паперів, системи клірингу та розрахунків,  які забезпечують мінімізацію ризиків під час виконання угод з цінними паперами); забезпечення розвитку ринку цінних паперів, тощо. Підтримка держави у даному напрямку реалізується через Державну цільову економічну програму розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки.

Як бачимо з табл. 1, історичний розвиток цінних паперів – тривалий і нестійкий процес. Розглянувши розвиток ринку цінних паперів України, можна сказати, що країна ще не досягла достатнього рівня розвитку в цій сфері. Цьому є декілька причин. По­перше, Україна не брала участі у первинному розвитку цінних паперів і усі принципово значущі положення були досягнуті без її участі. По­друге, у часи, коли Україна була у складі СРСР, цінні папери на деякий час навіть виводили з обороту і коли СРСР розпався, Україна виявилася непідготовленою до діяльності на фондових ринках, як власних, так і світових, через ряд особливостей притаманних українському ринку цінних паперів, зокрема таких як: висока концентрація власності у сфері руху фіктивного капіталу; перевага торгів на неорганізованому ринку; перевага торгів на позабіржовому ринку; професійні учасники ринку обслуговують обмежене коло великих інвесторів, а не широкі верстви населення. Також законодавче забезпечення функціонування фондового ринку почало створюватися вже після відновлення незалежності України.

У зв’язку з проведеним дослідженням слід відзначити, по-перше, що на сьогоднішньому етапі розвитку фінансового ринку в Україні продовжуємо спостерігати ситуацію, коли населення та більшість суб’єктів господарської діяльності не мають достатньо вільних коштів для здійснення операцій на фондовому ринку. По-друге, український ринок цінних паперів є здебільшого спекулятивним через недосконалість законодавчо-правового поля, що негативно впливає на захист інтересів інвестора, і тим самим спричиняє зменшення інвестицій до України. По-третє, першочерговими проблемами посткризового періоду розвитку фондового ринку України, які вимагають негайного вирішення є створення розвинутої мережі фондових бірж з єдиною стандартною моделлю їх діяльності; розширення використання похідних цінних паперів та інформованості населення про діяльність фондового ринку, що дозволить активізувати діяльність фізичних осіб на фондовій біржі особливо для залучення коштів при первинному публічному розміщенню акцій.

Важливим кроком для розвитку фондового ринку України на сьогоднішньому етапі є інтеграція з Європейським Союзом, що дозволить спростити процедуру розміщення вітчизняних цінних паперів за кордоном, а також сприятиме зменшенню надмірного податкове навантаження на суб’єкти господарювання в Україні.

Список використаних джерел

1. Богатов А.О., Місце фондового ринку в структурній перебудові економіки / А.О. Богатов // Збірник наукових праць Національного ун-ту ДПС України. – 2009. – №1 – С. 44-51.

2. Баула О.В. Еволюція поглядів на роль ринку цінних паперів в економіці // Історія народного господарства та економічної думки. Збірник наукових праць. -Вип. 39-40. – Київ, 2007. –С. 313 – 320.

3. Дєєва Н.Е., Етапи розвитку фондового ринку України у контексті становлення корпоративного управління / Н.Е. Дєєва // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Сер.: економічна. – Донецьк: ДонНТУ, 2011. – Вип. 39-1. – С.566-577.

4. Котова М. В., Задорожнюк В. С. Трансформація фондового ринку України в умовах світової глобалізації /М.В. Котова, В.С. Задорожнюк// ЕКОНОМІКА: реалії часу. —2013. — №1(6). — С. 153—157.

5. Нікончук В.В., Формування фондового ринку: економічні аспекти еволюції та інституційної динаміки / В.В. Нікончук // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Серія «Економіка». – 2012 – Вип.6 (2). – С. 32-37.

6. Омельченко О. И., Ретроспектива становления и развития рынка ценных бумаг / О. И. Омельченко, О. А. Козлова // Бизнес информ. - 2013. - № 1. - С. 277-281.

7. Штуца В.М., Проблеми розвитку фондового ринку в Україні / В.М. Штуца // Вісник ОНУ імені І.І. Мечникова. – 2013 – Т. 18 – Вип. 3/3 – С. 156-159.