УДК 331.101
Пенцак Олена
студентка
Чернушкіна Оксана
к. е. н., доцент
Хмельницький національний університет,
м. Хмельницький
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Анотація
У статті проаналізовані показники, за допомогою яких можна оцінити ефективність використання трудового потенціалу та виділено основні засади підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємства.
Ключові слова: трудовий потенціал, ефективність використання трудового потенціалу, коефіцієнтна методика оцінки трудового потенціалу.
Досвід роботи провідних підприємств свідчить про те, що їх головною конкурентною перевагою є унікальний трудовий потенціал. Тому актуальним виявляється вивчення показників, що характеризують ефективне використання трудового потенціалу вітчизняних підприємствах та чинників, які впливають на його використання. Визначення ефективності використання трудового потенціалу є одним з напрямків оцінки загальної ефективності діяльності підприємства.
Проблеми використання трудового потенціалу знаходять своє відображення у працях таких вчених: Д. П. Богині, О. А. Грішнової, Н. В. Касьянової, Г. В. Осовської, Л. В. Степанової та ін.
Метою даного дослідження є вивчення показників, що характеризують ефективне використання трудового потенціалу вітчизняних підприємствах.
Ефективність трудового потенціалу підприємства відображає співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці [1, с. 173].
Ефективність використання трудового потенціалу необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, як ефективність роботи безпосередньо персоналу підприємства і, по-друге, з позицій ефективності управління формуванням і реалізацією трудового потенціалу [2, с. 102-104].
Оцінка трудового потенціалу – завдання надзвичайно складне, пов’язане з необхідністю враховувати вплив багатьох чинників, що виступають у різних аспектах. Саме тому оцінка трудового потенціалу одним показником практично нездійсненна, тому що багато складових його якості на стадіях формування і реалізації взагалі не піддаються кількісному виміру.
Для оцінки ефективного використання трудового потенціалу на підприємстві використовують як кількісні так і якісні показники. Кількісні показники: продуктивність праці одного працівника, виробіток продукції на одного робітника, виробіток продукції на одного управлінського працівника, трудомісткість одиниці продукції, індекс продуктивності праці, індекс трудомісткості [3, с. 123-124].
Оцінити якісні характеристики трудового потенціалу працівника можна за допомогою коефіцієнтної методики, яка включає такі основні показники: коефіцієнт освіти, коефіцієнт посадового досвіду, коефіцієнт підвищення кваліфікації, коефіцієнт раціоналізаторської активності, коефіцієнт оперативності виконання робіт, коефіцієнт своєчасності поставок [4].
Після розрахунку якісних коефіцієнтів, розраховують по всіх працівниках інтегральний коефіцієнт професійної компетентності та інтегральний коефіцієнт творчої активності.
Сукупний потенціал працівника визначається як сума інтегральних коефіцієнтів професійної компетенції та творчої активності.
Інтегральний коефіцієнт трудового потенціалу [4]:
(1)
де - інтегральний коефіцієнт трудового потенціалу працівника;
– інтегральний коефіцієнт професійної компетенції;
– інтегральний коефіцієнт творчої активності;
, - вагомість інтегральних коефіцієнтів професійної компетентності і творчої активності.
Відповідно до значення інтегрального коефіцієнта трудового потенціалу, працівників можна поділити на 3 групи:
- <0,9 – низький рівень трудового потенціалу. У працівника низького рівня трудового потенціалу недостатньо досвіду роботи, такий працівник не має навичок ведення переговорів, але непогано справляється з проведенням рекламних акцій і прагне до активної творчої діяльності;
- 0,9<<1 – середній рівень трудового потенціалу. Працівник, що має такий рівень трудового потенціалу характеризується високим рівнем кваліфікації, своєчасністю поставок товарів, успішно займається розширенням ринків збуту, але в нього недостатньо навичок для укладання договорів і ведення переговорів, непогана професійна компетентність;
- >1 – високий рівень трудового потенціалу. Працівник з таким рівнем трудового потенціалу характеризується високим професіоналізмом, має достатній досвід роботи у даній сфері, оперативно виконує завдання, мислить інноваційно, уміє вести переговори і має творчий підхід до праці [4].
Виходячи із наведеного, можемо виділити основні засоби підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємства, а саме:
- засоби спрямовані на підвищення ефективної кадрової роботи: покращення укомплектованості штату та їх відповідності потребам; раціональних рух кадрів, формування ефективної системи ротації кадрів, визначення основних напрямів підвищення кваліфікації персоналу підприємства, застосування системи нормування та стандартизації праці, формування системного підходу та загальної стратегії розвитку трудового потенціалу;
- засоби направлені на покращення показників продуктивності та ефективності праці – формування взаємозв'язку між показниками ефективності праці на рівні окремого працівника та загалом по підприємству з матеріальними та соціальними засобами стимулювання праці;
- застосування ефективної системи матеріального стимулювання, що супроводжується підвищенням обсягу середньої заробітної плати до ринкового рівня та відповідним зростанням економічних показників діяльності підприємства;
- соціальний розвиток трудового потенціалу, що ґрунтується на застосуванні соціальних факторів стимулювання праці, створення позитивної атмосфери у колективі, мінімізації конфліктних ситуацій у робочому процесі, а також створення умов, що сприяють прояву індивідуально-кваліфікаційного потенціалу і професійних характеристик працівника;
- підвищення якості трудових ресурсів шляхом навчання та підвищення кваліфікації наявного персоналу, а також залучення нових висококваліфікованих спеціалістів, забезпечення стабільності складу колективу;
- покращення показників організаційної та управлінської діяльності, а саме використання постійної системи планування, підвищення ефективності оперативного планування, підвищення професійного рівня керівників та спеціалістів, раціональності оргструктури; забезпечення необхідної інформаційної бази, технологій управління та інше.
Очевидно, що існування значної кількості критеріїв ефективності використання трудового потенціалу підприємств зумовлює необхідність застосування комплексного підходу для його оцінки з позицій значимості кінцевих результатів діяльності підприємств, продуктивності та якості праці і організації роботи персоналу як соціальної системи.
Таким чином, процес формування і використання трудового потенціалу потребує постійного аналізу на основі низки показників, що характеризують ефективність його використання, а отже, виявлення та запобігання негативних тенденцій.
Список використаних джерел
1. Потенціал підприємства: формування та використання : навч. посібник / Н. В. Касьянова, Д. В. Солоха, В. В. Морєва та ін. – К. : Центр учбової літератури, 2013. – 248 с.
2. Економіка праці і соціально-трудові відносини : навч. посібник / М. Д. Ведерніков, О. В. Хитра, О. А. Гарват та ін. – Львів : Новий Світ – 2000, 2012. – 868 с.
3. Осовська Г. В. Управління трудовими ресурсами : навч. посібник / В. Осовська, О. В. Крушельницька. – К. : Кондор, 2003. – 224 с.
4. Степанова Л. В. Проблеми підвищення ефективності використання трудового потенціалу роздрібної торгівлі в контексті людського розвитку в Україні / Л. В. Степанова // Економічний простір. – 2011. – № 15. – С. 56-61.
| 
