Архів / Archive

УДК 657

Горбатюк  Марія

викладач

Березнівський лісотехнічний коледж НУВГП

м. Березне

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ТА ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЕВООБРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

У статті розглянуто особливості основної діяльності деревообробних підприємств та її вплив на обліково-аналітичні процеси.

Ключові слова: операційна діяльність, операційний цикл, бухгалтерський облік, деревообробна промисловість,  фактори виробництва.

Основною метою діяльності будь-якого суб’єкта господарювання  є створення і виробництво конкурентоспроможних товарів і послуг. В умовах розвиненої ринкової економіки до основних факторів, що визначають конкурентоспроможність товарів і послуг   відносяться витрати, пов’язані з виготовленням продукції, своєчасність постачання, швидкість виконання замовлень на продукцію. Поліпшення конкуруючих пріоритетів і підвищення на цій основі конкурентоспроможності є основною метою господарської діяльності підприємств. Складовою частиною господарської діяльності є операційна діяльність.

Операційна діяльність суб’єкта господарювання визначена О.В.Єфімовою як „ сукупність типових для умов функціонування підприємства операцій, що впливають на стабільне формування фінансового результату через високу ймовірність отримання доходів і виникнення витрат” [1, с.206].

І.О.Бланк виділяє цілий ряд особливостей операційної діяльності: мета і характер діяльності, залежність від життєвого циклу підприємства, необхідність попередньо інвестованого капіталу та значних обсягів ресурсів, орієнтація на товарний ринок, наявність операційного ризику [2, с.104-105].

Так, Л.А.Алексеєнко та В.М.Олексієнко визначають операційну діяльність як основний вид діяльності підприємства з метою здійснення якого воно було створене [3, с.131].

Л.Г.Ловінська вказує, що сутність операційної діяльності підприємства проявляється через сукупність господарських операцій, здійснених упродовж звітного періоду [4, с.60].

Характеризуючи основні відмінності операційної діяльності від інших видів, Л.А. Бернстайн вказує лише на постійну повторюваність та регулярність господарських операцій [5, с. 304].

Отже, під операційною діяльністю варто розуміти сукупність господарських процесів, які здійснюються упродовж звітного періоду та спрямовані на забезпечення поставленої мети функціонування діючого суб’єкта.

Основна мета операційної діяльності деревообробних підприємств полягає у отриманні найбільш вигідних економічних результатів у процесі переробки деревини, виготовленні готових виробів для  їх реалізації. Деревообробна промисловість покликана задовольняти як потреби населення (товари народного споживання) так і  галузі промисловості (предмети та знаряддя праці).

Операційна діяльність  на сучасних деревообробних підприємствах передбачає складну і безперервну взаємодію багатьох ро­бітників, предметів та знарядь праці. При цьому варто врахувати, що всі еле­менти знаходяться в постійному русі, розвитку і взаємо­дії. Таким чином, організація виробництва повинна розглядати взаємодію і взаємозв'язки між елементами виробництва не статично, як щось раз і назав­жди встановлене, а у русі та в розвитку.

Як справедливо стверджує М.С.Пушкар, „всі процеси взаємопов’язані через споживання ресурсів та послідовність проходження їх у загальному циклі кругообігу капіталу від постачання до збуту продукції”  [6, с. 138].

Операційний цикл для деревообробних  підприємств – це проміжок часу між придбанням виробничих запасів для здійснення діяльності й одержання коштів від реалізації продукції. Операційний цикл діяльності деревообробних підприємств представлено на рис.1.

 

Вхід: ресурси витрати грошові кошти

Аналіз потенційних і реальних можливостей

Забезпечення організації операційної діяльності

Плану-вання

Виробничий цикл (переробка)

Контроль та управління якістю

Вихід: готова продукція дохід грошові кошти

Рис. 1. Структурні елементи операційного циклу діяльності деревообробних підприємств

Важливим завданням для керівництва деревообробних підприємств є побудова раціональної, ефективної і в повній мірі адаптованої до галузевої специфіки системи бухгалтерського обліку та контролю.

Як стверджує професор В.В.Сопко, бухгалтерський облік операційної діяльності тільки у тому випадку досягає своєї мети як підсистема, коли обліковий процес максимально відповідатиме операційному процесу [7].

Особливості операційної діяльності підприємств деревообробної галузі проявляються через розгляд складових її процесів. Продукція деревообробної промисловості, що виготовляється в Україні різниться за своїми фізичними властивостями, а отже і технологією. Враховуючи сировинну базу Західного регіону пріоритетним є лісопильне виробництво, якому ми приділимо особливу увагу.

Чинники навколишнього середовища є підґрунтям для існування особливостей діяльності лісопильних підприємств.

Лісопильне виробництво є важливим процесом первинної механічної обробки ділової деревини, виготовлення пиломатеріалів. Специфічною особливістю лісопильного виробництва є виробниче використання лісу. Останній в свою чергу є вичерпним природнім ресурсом, та має специфіку, яка проявляється у тривалості відтворення виробничого циклу. Деревні запаси не можна обновити за короткий строк.

Деревообробна галузь має справу з особливим предметом праці біологічного походження. Дерево як усякий біологічний об’єкт сприймає на себе багато різноманітних впливів, що супроводять його розвиток. Вплив ґрунту, клімату, освітленості, водного режиму, спадкові та інші особливості розвитку зумовлюють індивідуальність технічних властивостей, які слід враховувати для успішного вирішення завдань  операційної діяльності. 

Розміщуються лісопильні виробництва, як правило,  недалеко від місць заготівлі лісу-кругляку (сировини).

Варто зазначити, що орієнтація на сировинну базу відповідного регіону при створенні лісопильних підприємств дає змогу формувати певні конкурентні переваги за рахунок скорочення витрат на транспортування, адже витрати на перевезення сировинних матеріалів істотні, що безпосередньо позначається на собівартості продукції. Пов’язано це насамперед з тим, що транспортування пиломатеріалів потребує спеціальних видів транспорту (лісовози, залізниці з відповідним рухомим складом).

Сировиною для лісопромислового виробництва є колоди і кряжі різних деревних порід (пиловочник). До них належать круглі лісоматеріали, що одержуються з деревних хлистів. Довжина пиловочних колод хвойних порід, що надходять на  лісопильні підприємства  складає 5,5;6;6,5м. Довжина кряжів листяних порід дещо менша, а саме 4-4,5м.

Першим етапом процесу деревообробки є зберігання, технологічна підготовка і подача лісу кругляку на розпилювання, що передбачає виконання комплексу сортувальних, транспортних та інших робіт.

Для отримання якісної продукції та досягнення більшої продуктивності,  сировину при подачі в лісопильний цех попередньо сортують. Колоди сортують за породами, діаметрами, довжині та якості. Окремі бригади робітників працюють у сировинному цеху готують партії лісу-кругляку.   Такі технологічні процедури підготовки впливають на обліковий процес, не передбачаючи при цьому поділу на переділи.

     Підготовлена пиловочна сировина проходить подальшу обробку – сукупність механічних, фізичних, теплових та інших методів переробки. Цей технологічний етап для лісопильних підприємств вважається основним виробничим процесом. Від правильності розпилювання залежить кількість і якість отриманих пиломатеріалів.

Під розпилюванням колод слід розуміти поздовжній поділ на пиломатеріали. Цей процес включає   наступні операції: розпилювання колод на бруси, виділення дощок обрізних, необрізних, бракування, торцювання  сортування. В обліковому процесі такий технологічний етап суттєво впливає на визначення сфер відповідальності, місць виникнення витрат, порядок документального оформлення, підрахунок собівартості готової продукції.

Після розпилювання і сортування пиломатеріали проходять теплову обробку сушіння. Цей процес передбачає видалення вологи з деревини випаровуванням. При цьому значними є витрати тепло- та електроенергії. Таке споживання потребує ретельного контролю, повної реєстрації у первинних документах,  правильного включення понесених витрат до складу собівартості.

Особливістю лісопильного виробництва є залежність ефективності використання лісу-кругляку – вихід якісних пиломатеріалів в оптимальній кількості – від кваліфікації і добре організованої праці робітників.

Специфіка лісопильного виробництва визначається двоїстим характером продукції, адже з одного боку її реалізовують як товари народного споживання, а з іншого використовують такі галузі промисловості – будівельна індустрія, транспорт, сільське господарство та ін. Такий сприятливий фактор для підприємств виробників дає можливість диктувати певні умови реалізації (порядок відвантаження, транспортування тощо) й впливає на облікову систему.

Специфіка технологічних особливостей лісопильних підприємств повинна знаходити своє відображення в системі бухгалтерського обліку і контролю, що розглядає усі процеси діяльності підприємства, механізм їх впливу на результати діяльності, методи збору, передачі та обробки даних тощо.

Отже, наявність своєрідних  організаційно-технологічних особливостей у  діяльності лісопильних  підприємств виокремлює їх з-поміж інших промислових підприємств та є  основними факторами, що впливають на побудову методики та організації обліку, аналізу і контролю доходів та витрат досліджуваних підприємств.

Список використаних джерел

1. Ефимова О. В. Финансовый анализ / О. В. Ефимова. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Изд-во «Бухгалтерский учет», 1999. – 352 с.
2. Бланк И. А. Управление прибылью / И. А. Бланк. – К.: «Ника-Центр», 1998. – 544 с.
3. Економічний тлумачний словник: власність, приватизація, ринок цінних паперів (українсько-англійсько-російський)/ уклад. Л.М.Алексеєнко і В.М.Олексієнко. – Тернопіль: Астон, 2003. – 672с.
4. Ловінська Л.Г. Концепція фінансового результату у системі бухгалтерського обліку підприємств/ Л.Г.Ловінська // Фінанси України. – 2003.- №11. – С.58-65.
5. Бернстайн Л. А. Анализ финансовой отчетности: теория, практика и интерпретация / Л. А. Бернстайн; [пер. с англ.; научн. ред. перевода И. И. Елисеева; гл. ред. серии проф. Я. В. Соколов] – М.: Финансы и статистика, 1996. – 624 с.
6. Пушкар М. С. Створення інтелектуальної системи обліку: [монографія] / М. С. Пушкар. – Тернопіль: Карт-бланш, 2007. – 152 с.
7. Сопко В. Бухгалтерський облік: навч.посіб./В.Сопко, З.Гуцайлюк, М.Щирба. – Тернопіль: Астон, 2005. – 496с.