УДК 657.37:657.446:004.87
Мельничук Оксана
к.е.н.
Подільський державний аграрно-технічний університет
м. Кам’янець-Подільський
ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ
Анотація
У статті розглянуто питання формування та подання звітності засобами електронного зв’язку. Висвітлено основні переваги електронної форми подання та недоліки, які виникають у платників при поданні звітності до органів державної податкової служби.
Ключові слова: фінансова звітність, податкова звітність, електронна форма звітності, декларація.
Процес формування звітності підприємства є завершальним етапом у визначенні ефективності діяльності суб’єкта господарювання та джерелом інформації для прийняття управлінських рішень різними державними структурами. Інформація, що сформована у звітності, може бути оперативно опрацьована у випадку її подання в електронній формі через мережу Інтернет. Проте це не єдина перевага електронного подання звітності, адже завдяки програмному забезпеченню можна здійснювати контроль за правильністю її заповнення (виявляючи методологічні та арифметичні помилки) та зіставляти показники різних звітних форм між собою, виявляючи при цьому недостовірну або ж необ’єктивну інформацію. У зв’язку з цим дослідження теоретичних аспектів та оцінка практичних моментів представлення звітності в електронній формі досі залишається актуальним та потребує детального вивчення з метою удосконалення.
Інтерес до проблеми формування та подання звітності в системі електронного документообігу виявляли та оприлюднювали у своїх працях відомі науковці, а саме: Голов С.Ф., Жук В.М., Івахненков С.В., Мельник Т., Мельник П.В., Новицький А.М., Ріппа С,П. та інші. Завдяки їх праці було досліджено методику формування звітності засобами програмного забезпечення та методи її обробки, питання подання звітності для полегшення функцій контролю та аналізу. Проте у зв’язку із проблемами незбалансованості програмного забезпечення, виявленими в процесі його практичного застосування, виникає необхідність у дослідженні особливостей подання звітності в електронному вигляді.
Електронну форму звітності сьогодні мають змогу приймати практично всі державні установи, проте основним її користувачем є Міністерство доходів і зборів України. Через те, електронну звітність уособлюють, як правило, із податковою звітністю, надаючи їй наступне визначення: «…як простий, надійний і безпечний спосіб налагодження стосунків між податківцями та платниками податків.» [1, с.43].
Враховуючи, що податкові органи одночасно приймають фінансову і податкову звітність, спробуємо дослідити процедуру їх подання.Відповідно до п.49.3 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством [1, с.43].
І хоча обов’язковість подання податкової звітності до контролюючих органів виключно в електронній формі запроваджена тільки для платників податків, які належать до великих та середніх підприємств (п. 49.4 Кодексу),за даними оперативної інформації державної податкової служби у Хмельницькій області станом на 01січня 2014 року забезпечено надзвичайно високий рівень подання звітності засобами електронного зв’язку(див.табл.1). Тому, викликає сумнів, що інші платники, а саме суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, за власним бажанням надсилають звітність в електронній формі.
Таблиця 1
Структура платників, що подають звітність в електронній формі в розрізі інспекцій по Хмельницькій області, %
|
Назва інспекції
|
Питома вага платників, які подають звітність в електронному вигляді
|
|
з податку на прибуток
|
з ПДВ
|
з ЄСВ
|
|
|
-
|
-
|
- 9
|
|
Городоцька ОДПІ
|
-
|
-
|
-
|
|
|
-
|
-
|
-
|
|
Славутська ОДПІ
|
-
|
-
|
-
|
|
Хмельницька ОДПІ
|
-
|
-
|
-
|
|
Шепетівська ОДПІ
|
-
|
-
|
-
|
|
Дунаєвецька ОДПІ
|
-
|
-
|
-
|
Основними переважаючими критеріями електронної форми подання звітності є оперативність та зручність, проте зважаючи на окремі позитиви (див. табл. 2) необхідно вказати на ті проблеми, які виникають в процесі відправлення звітів та очевидні фінансові наслідки їх.
Податкова звітність за критерієм звітування може бути: звітною – у випадку подання за термінами, передбаченими для відповідного звітного періоду; новою звітною – у випадку, коли протягом терміну подання платник подав звітну декларацію та виявив помилки будь-якого змісту, які він має право виправити до встановленого терміну подання звітності; уточнюючою – у випадку, коли подається декларація з виправленими помилками після останнього терміну подання для відповідного звітного періоду.
Програмне забезпечення ОРZ, в якому формується податкова та фінансова звітність, не дає можливості формувати новий звітний та/або уточнюючий документ щодо окремих звітних форм, а саме при заповненні: всіх форм фінансової звітності, Звіту про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів, Звіту про суми податкових пільг, Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями тощо. Тому у випадку здійснення камеральних перевірок податкової та фінансової звітності та при порівнянні показників між звітними формами органами державної податкової служби, виникає ситуація, коли платнику необхідно надавати пояснення щодо виявлених розбіжностей, які він, практично не може виправити електронною звітністю.
Наступна проблема, яка виникає через неуважність платника, пов’язана з невірним збереженням звітної форми. Так сформована як «звітна» декларація, може бути помилково збережена і відправлена платником як «нова звітна» і навпаки та або збережена як «уточнююча». Наслідками такої необережності в останній термін подання звітності є її неприйняття і, як результат, –застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання. Отже, програмне забезпечення не дозволяє здійснювати контролю за правильністю збереження звітних форм.
Результатом підтвердження звітних форм до органів податкової служби є одержання квитанцій. Перша квитанція засвідчує факт доставки звітності та її збереження на центральному рівні, а друга – факт її прийняття. Квитанції повинні надходити в день надсилання звітності протягом нетривалого часу. Проте, при поданні звітності в останні терміни, квитанції надходять із великим запізненням. Досить часто, як свідчить практика, у другій квитанції може бути інформація, що звіт не прийнятий, а про це платник може дізнатись лише на наступний день, коли вже будуть застосовуватись штрафні санкції за несвоєчасне подання.
Таблиця 2
Переваги та недоліки електронної форми подання звітності
|
Переваги для платника
|
Недоліки для органів ДПС
|
|
Орган податкової служби не має змоги з’ясувати чи подає звіт безпосередньо платник (або уповноважена на це особа) чи інша особа, яка виконує ці функції за платника
|
Звітність може відправляти будь-яка особа за платника, на яку він ці функції довірив, а тому існує ймовірність виплати заробітної плати працівникам, що не оформлені офіційно, або не мають на це повноважень.
|
|
Платник має шанс подати звітність до ДПІ вчасно, незалежно від свого місця перебування
|
Втрачається можливість тиску на платника щодо відображення «необхідних» податкових зобов’язань у декларації(наприклад: якщо платник відображує від’ємний об’єкт оподаткування при обчисленні податку на прибуток така звітність може бути не прийнятою інспектором, на жаль такі факти відомі)
|
|
Відсутність безпосереднього спілкування з інспектором та ухилення від тиску на платника щодо безпідставного збільшення податкового навантаження з метою виконання планів по інспекціях
|
Втрачається можливість забезпечення надходжень до бюджету в результаті здійснених переплат, або завищення податкових зобов’язань платником на «прохання» інспектора
|
|
Оперативність подання звітності (при звичному режимі подання звітності, декларації надходять протягом 20 хвилин)
|
|
Одночасне подання звітності в різні податкові інспекції, що дозволяє скоротити витрати на відрядження платника
|
|
Можливість оперативного реагування на внесені зміни у форми звітності (програмне забезпечення постійно поновлюється і не має необхідності у пошуку нових форм звітів)
|
Необхідність постійного поновлення програмного забезпечення та приведення його у відповідність до змін законодавства
|
|
Програмне забезпечення дозволяє автоматично здійснювати камеральну перевірку та перевірку структури звітності, що дозволяє уникнути помилок та застосування фінансових санкцій за порушення правил заповнення звітності
|
|
Скорочення витрат часу на заповнення звітності (програмне забезпечення дозволяє обчислювати автоматично об’єкт оподаткування та / або суму податкового зобов’язання, узгоджувати та контролювати додатки до звітності)
|
Втрачається можливість нараховувати фінансові санкції за заниження податкового зобов’язання внаслідок арифметичних помилок.
|
Отже, застосування електронної форми подання звітності до органів державної податкової служби має багато переваг: економить час платників, спрощує процедуру подання звітності, обмежує вплив працівників інспекцій на формування показників звітності. Проте, невисокий рівень програмного забезпечення призводить до непередбачуваних фактів неприйняття звітності, наслідком яких є застосування фінансових санкцій для платників.
Список використаних джерел
- Мельник Т. Податкова звітність в електронному вигляді : теорія і практика [Текст] / Т. Мельник // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – № 10. – с. 43-47.
- Податковий кодекс України : за станом на 1.05.2014 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI. — Режим доступу : http://www.zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/. — Заголовок з екрану (дата звернення 15.05.2014 р.).
| 
