Архів / Archive

Головна » Статті » 2014_05_22-23_KamPodilsk » Секція_7_2014_05_22-23

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ

УДК 004.9:334.78

Коваль Оксана

аспірант

Чернігівський національний технологічний університет

м. Чернігів

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ

 

Анотація

У статті розглянуто теоретичні засади віртуалізації бізнесу та передумови для формування віртуальних підприємств. Також розглянуто вплив інформаційних технологій на бізнес середу та створення нових форм підприємств як наслідок поширення інформаційних технологій.

Ключові слова: інформаційні технології в бізнесі, віртуалізація, віртуальні підприємства

 

В умовах глобалізації перед Україною нагально постало питання структурної перебудови підприємств з метою збільшення їх конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках. Цьому значною мірою має сприяти розвиток інноваційних структур різного типу, який активізувався у посткризовий період.

За допомогою глобальних мереж стали можливими перетворення як зовнішніх відносин між компаніями та їхніми партнерами чи клієнтами, так і внутрішньої структури самих компаній. Есперти зазначають, що основи традиційної економіки та принципи ведення бізнесу знаходяться сьогодні на порозі революційних змін.

Швидке поширення Інтернет сприяв появі нової форми бізнесу – віртуальне підприємство. Такі підприємства відрізняються від традиційних форм підприємництва тим, що ряд функцій або всі функції такого суб’єкту господарювання є віртуалізованими, тобто, реалізовуються за допомогою Інтернет- та комп’ютерних технологій. 

Концепція віртуальних підприємств з’явилась більше 10 років тому у роботі У. Девідоу та М. Мелоуна “Віртуальна корпорація”. [1] Як зазначено в цій роботі віртуальне підприємство створюється шляхом відбору людських, фінансових, матеріальних, організаційно-технологічних та інших ресурсів з різних підприємств та їх інтеграції з використанням комп’ютерних мереж, що дозволяє сформувати гнучку та динамічну організаційну структуру.

Однією з головних передумов поширення віртуальних підприємств стала доступність персональних комп’ютерів у розвинених країнах, зокрема, США та Великобританії на початку 70-х років. Ряд спеціалістів почали використовувати їх вдома для виконання певних замовлень та завдань. Технології дозволяють створювати умови для постійного обміну інформацією для передачі розпоряджень та даних між віддаленими робочими місцями та головним офісом. Багатофункціональність домашніх комп’ютерів та високий розвиток комунікаційних технологій дозволили підняти ефективність домашніх робочих місць до рівня офісних, що стало початком розвитку віртуальних структур.

За допомогою глобальних мереж стали можливими перетворення як зовнішніх відносин між компаніями та їхніми партнерами чи клієнтами, так і внутрішньої структури самих компаній. Есперти зазначають, що основи традиційної економіки та принципи ведення бізнесу змінюються для того, щоб віповідати вимогам сучасності. Акцент підприємців зміщується на початкові стадії життєвого циклу продукту або технології, у першу чергу — на інновації. Але навіть великі транснаціональні корпорації не завжди здатні застосовувати всі необхідні інструменти для утримання ринкових позицій і тому залучають до співробітництва інші компанії. Сьогодні віртуальні організації є дуже поширеним явищем і дослідження 80 компаній-розробників програмного забезпечення доводить високу ефективність таких структур у порівнянні з традиційними як у питанні внутрішньої структури компаніїї, так і в побудові відносин з зовнішніми агентами. [2]

В основі віртуалізації виробництва полягає взаємозв’язок бізнес-процесів, який направлений на таку організацію конкретного механізму виробництва товарів або надання послуг на територіально розподілених підприємствах, при якій максимально виявляються ключові компетенції організації, колективів та людей. Створення віртуального підприємства пов’язане з інтелектуальним моделюванням взаємодії складних, неоднорідних, відокремлених один від одного агентів. Агенти віртуального підприємства розробляють спільний проект, знаходяться між собою у відносинах партнерства, кооперації, співробітництва, координації тощо.

На практиці існує безліч в тій чи іншій мірі “віртуалізованих” організацій. Слід зазначити, що досить часто під віртуальними організаціями у виробництві розуміють ту чи іншу форму організації взаємодії підприємств в області логістики і матеріально-технічного постачання. В цілому віртуальні організаційні форми - це динамічні мережеві об'єднання людей, колективів і підприємств.

Серед основних передумов виникнення віртуальних організацій можна виділити наступні:

  • економічні фактори;
  • розвиток інформаційних технологій і зокрема Інтернет-технологій;
  • організаційні — наявність потенційних учасників віртуального підприємства та мережного брокера у Web-середовищі.

Основним технологічним засобом для створення та функціонування віртуальних структур є бізнес-процес або workflow, тобто, сукупність однієї або більшої кількості пов’язаних між собою процедур чи операцій, які спільно дозволяють реалізувати деяку бізнес-задачу або політичну мету підприємства, як правило, в межах його організаційної структури, що описує функціональні ролі і відносини. [3]

Особливості українського економічного устрою та законодавства ускладнюють широке використання віртуальних організацій з огляду на недостатнє регулювання питань діяльності таких підприємств, процесу регістрації та легалізації працевлаштованих. Також, зважаючи на географічну необмеженість віртуальних підприємств, постає проблема регулювання діяльності міжнародних віртуальних підприємств на території України.

Економічні перетворення, політика економічних і державних структур загострюють потребу в розвитку малого підприємництва в Україні як основи економічної стабільності, безпеки і підвищення добробуту населення. Розвиток віртуальних організацій є інноваційним шляхом розвитку підприємництва в Україні. Не зважаючи на недостатній рівень розвитку віртуального бізнесу та його регулювання в Україні сьогодні, створення віртуальних структур є має значну економічну доцільність з огляду на порівняно меншу кількість необхідних ресурсів для функціонування такого підприємства та значно більший доступ до ресурсів, оскільки немає обмеженості географічними кордонами. В той же час, інформатизація суспільства, доступ до мережі Інтернет, поширення інформаційних технологій та можливості застосування цих технологій у різних секторах економіки, створюють умови для поширення віртуальних підприємств та інтегрованих структур.

 

Список використаних джерел

  1. William H. Davidow, Michael S. Malone The Virtual Corporation: Structuring and Revitalizing the Corporation for the 21st Century. – Kirkus Review Issues, 1992.
  2. Козак І. А.Інформаційні технології віртуальних організацій: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 336 с.
  3. Макарова М.В. Електронна комерція: Посібник для студ. вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 272 с.
Категорія: Секція_7_2014_05_22-23 | Додав: clubsophus (2014-05-20)
Переглядів: 976 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція_1_2014_05_22-23
Секція_2_2014_05_22-23
Секція_3_2014_05_22-23
Секція_4_2014_05_22-23
Секція_5_2014_05_22-23
Секція_6_2014_05_22-23
Секція_7_2014_05_22-23
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0