УДК 332.81
Чопенко Ольга
студент
Ковальова Дар’я
студент
Горященко Юлія
к.е.н., доцент
Дніпропетровська державна фінансова академія
м. Дніпропетровськ
ЖИТЛОВИЙ ФОНД ЯК ОСНОВНИЙ ФАКТОР ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ
Анотація
У статті проаналізовано житловий фонд населення та сучасні житлові умови у Дніпропетровській області та запропоновано шляхи їх покращення.
Ключові слова: житловий фонд, нерухомість, експлуатація житла, комунальний благоустрій, житлова площа.
Житло завжди було і лишається одним із найважливіших інструментів на шляху досягнення соціальних цілей у суспільстві. Забезпеченість громадян житлом – показник успішності державної політики. У наш час не кожен може дозволити собі придбати квартиру, основною причиною чого є недолік фінансів у потенційних покупців.
Зміст і значення житлового фонду розглядається в проекті Житлового Кодексу від 30.03.2009 р. зі змінами та доповненнями № 2307-1. Згідно зі статтею 1, житловий фонд – це сукупність усіх видів житла (житлових будинків, квартир, інших приміщень, які призначені та придатні для постійного проживання в них).
Питанням розвитку житлового фонду України займались такі науковці: В.М. Кірнос, Г.І. Коваленко, М.І. Русинко, Н.Г. Насонкіна, В.І. Шаталов, О.О. Нєшева та інші.
На думку Г.І. Коваленка, житловий фонд – це сукупність житлових будинків і житлових приміщень на всій території України, що визначені у встановленому порядку житлом, придатним для проживання громадян.
У наш час не кожен може дозволити собі придбати квартиру, основною причиною чого є недолік фінансів у потенційних покупців. За статистикою, динаміка середніх цін продажу нерухомості така (січень 2013 до січня 2012 року) : Київ - 1,6 відсотків, Донецьк - 2,8 відсотки, Одеса - 2,0 відсотки, Львів - 2,3 відсотки, Дніпропетровськ - 0,5 відсотків, Харків - 3,1 відсотки.
На березень 2013року ціни за 1 кв.м.: Київ - 1798 у.о., Донецьк - 1212, Одеса - 1165, Львів - 1137, Дніпропетровськ - 830, Харків - 1002.
Дані таблиці 1 свідчать, що житловий фонд Дніпропетровщини протягом 2003-2013 рр. має негативну динаміку, спостерігаємо скорочення загальної площі на 0,6 млн. м , проте, не зважаючи на це, у середньому на одного жителя площа зросла на 1,1 м .
Таблиця 1
Динаміка житлового фонду Дніпропетровщини протягом 2003 -2013 рр.[2]
|
Роки
|
Весь житловий фонд, загальної площі, млн.м2
|
У середньому на одного жителя загальної площі, м2
|
|
2003
|
78,8
|
22,2
|
|
2004
|
78,7
|
22,3
|
|
2005
|
78,8
|
22,5
|
|
2006
|
78,4
|
22,6
|
|
2007
|
78,5
|
22,8
|
|
2008
|
78,7
|
23,0
|
|
2009
|
79,1
|
23,2
|
|
2010
|
79,0
|
23,3
|
|
2011
|
79,1
|
23,5
|
|
2012
|
79,1
|
23,6
|
|
2013
|
78,1
|
23,4
|
Дніпропетровська область відноситься до областей країни, в яких добре розвинуті галузі матеріального виробництва, у тому числі будівництва. На Дніпропетровський регіон припадає близько 7% усіх будівельних робіт країни.
Житловий фонд Дніпропетровської області щороку збільшується за рахунок прийняття в експлуатацію житла. Кількість прийнятого в експлуатацію житла у період з 2003 по 2013 рік зменшилась як в загальній кількості так і по видам житлових будівель, позитивна динаміка спостерігалась лише у період з 2006 по 2008 рр. Різке падіння прийнятого в експлуатацію житла можна прослідкувати у 2009 році, тоді його кількість скоротилась у 2,5 рази. З 2010 по 2013 рік спостерігається тенденція до зростання.
Житлові умови населення є важливим показником, адже він має значний вплив на здоров'я людей. Надчутливі до несприятливих житлових умов діти і люди похилого віку. Так, із збільшенням житлової площі захворюваність дітей різко зменшується. Дослідження багатьох учених-гігієністів свідчать про те, що чим більше в одній кімнаті проживає людей, тим більша їхня захворюваність, особливо дітей і літніх людей. А одночасне проживання в одній квартирі двох сімей призводить до збільшення захворюваності мешканців у 2 рази, переважно за рахунок ураження органів кровообігу і нервової системи. У значній мірі житлові умови визначає обладнання квартир та будинків різноманітними видами комунального благоустрою.
Протягом останніх 10 років в Україні значно погіршився технічний стан основних конструкцій та інженерного обладнання житлового фонду, в першу чергу, покрівель, систем опалення, холодного водопостачання, каналізації, ліфтів, газового обладнання. Знос житлового фонду складає близько 55,7%.
Аналізуючи житлові умови на Дніпропетровщині, можна стверджувати, що протягом 2003-2013 років в квартирах Дніпропетровщини зростає питома вага загальної площі обладнаної водопроводом, каналізацією, опаленням, газом та ваннами – це свідчить про значне поліпшення житлових умов в яких проживають мешканці. Однак, таке поліпшення все ж таки залишається на рівні базового забезпечення необхідними для життя умовами, дивлячись на забезпечення гарячим водопостачанням, то за 11 років питома вага тільки зменшилась на 2 %, тобто можна свідчити що в 2013 році тільки трохи менше половини обладнаної площі на Дніпропетровщині забезпечена гарячою водою. Хоча гаряча вода і є важливим фактором зручності і гігієни в повсякденному житті, Дніпропетровський регіон так і залишається недостатньо забезпеченим таким фактором. Більш менш стабільна динаміка спостерігається у випадку з підлоговими електроплитами, їх питома вага значно не змінюється протягом років [2].
В Україні починаючи з 2002 активно реалізується програма забезпечення житлом молодих сімей. На той період прогнозувалось вкласти 399,6712 млн. грн. на введення в експлуатацію житла для молоді. Прогноз був позитивний, але ця програма повністю не реалізувалась. Лише незначна частина (близько 40% прогнозного показника) була реалізована за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів [3]. Враховуючи це майбутня програма 2013-2017 має набагато нижчі прогнозні показники ніж попередня.
24 жовтня 2012 року була затверджена Державна програма забезпечення молоді житлом на 2013-2017 роки. Програма передбачає надати молоді 819 квартир [4].
В Україні активно проводиться програма — «Доступне житло», яка передбачає одноразову субсидію громадянам в розмірі 30% від нормативної вартості житла. Тобто 70% необхідної суми вносить людина, а 30% сплачує держава. Брати участь у цій програмі можуть громадяни, які потребують покращення житлових умов та перебувають на квартирному обліку, і в яких середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім’ї не перевищує п’ятиразового розміру середньої заробітної плати в регіоні, за даними Держкомстату. Вікових обмежень для участі в програмі «Доступне житло» немає [1].
Отже, житло має велике соціальне значення для добробуту населення. Якщо хоч малий відсоток населення не має житла, або не в змозі сплачувати витрати стосовно наданням основних послуг, тоді питання вмить перетворюється на глобальну проблему. Виходячи з аналізу житлового фонду Дніпропетровщини, для покращення його стану та розвитку можна висунути такі рекомендації:
1. удосконалити законодавство щодо житлового забезпечення населення;
2. виділяти з держбюджету на реалізацію державних соціальних програм більш значну суму коштів;
3. приділяти більше уваги громадянам, які потребують покращення житлових умов;
4. створити добровільні об´єднання громадян, які у змозі власними силами допомогти створити сприятливі умови для життя населення.
Список використаних джерел
1. Державна соціальна програма «Доступне житло» [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://investhelp.com.ua/content/serg%D1%96i-komnatnii-%C2%A Bderzhavna-sots%D1%96alna-programa-%C2%ABdostupne-zhitlo%C2%BB-ne-ma%D1%94-v%D1%96kovikh-obmezhen%C2%BB#
2. Офіційний сайт Державного комітету статистики [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
3. Постанова Кабінету міністрів України від 29 липня 2002р № 1089 «Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1089-2002-%D0%BF.
4.Постанова Кабінету міністрів України від 24 жовтня 2012р № 967 Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013-2017 роки [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/967-2012-%D0%BF.
| 
