УДК 657.6:339.37:615
Кобилюх Тетяна
аспірант
Львівська комерційна академія
м. Львів
ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ ФАРМАЦЕВТИЧНИМИ ТОВАРАМИ
Анотація
У статті подана загальна характеристика форм організації внутрішнього аудиту. Запропонований автором алгоритм обрання форми організації внутрішнього аудиту та охарактеризований процес організації окремого структурного підрозділу на підприємствах роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами з урахуванням специфіки їх діяльності.
Ключові слова: внутрішній аудит, форми організації, способи організації, служба внутрішнього аудиту, підприємство.
Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами – надзвичайно важливий для економіки країни вид підприємницької діяльності. Саме медикаментозне забезпечення є однією із найважливіших складових національної системи охорони здоров’я. Від його рівня залежить вирішення таких стратегічних завдань державного значення як збереження і зміцнення здоров’я населення та поліпшення демографічної ситуації.
Сучасні економічні реалії – інфляція на рівні часів світової фінансової кризи 2007-2008 років, нестабільність валютного курсу, зниження купівельної спроможності населення, введення ПДВ на ліки та вироби медичного призначення у поєднанні з державним регулюванням рівня їх граничної націнки, змушують вітчизняні підприємства балансувати на межі рентабельності. Постає гостра необхідність оптимізації бізнес-процесів, мінімізації витрат, пошуку нових джерел доходів для забезпечення ефективності діяльності. Дієвим інструментом вирішення значної низки наявних проблем є впровадження внутрішнього аудиту.
Питанням організації внутрішнього аудиту на підприємстві присвячено праці багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, однак, незважаючи на суттєвий внесок авторів у розвиток організації внутрішнього аудиту, доопрацювання потребує механізм обрання його форми та способу організації.
В організаційно-правовому контексті доречно розрізняти наступні форми організації внутрішнього аудиту: інсорсинг – створення власної служби внутрішнього аудиту; аутсорсинг, який передбачає повну або часткову передачу функцій внутрішнього аудиту аудиторським фірмам або зовнішнім консультантам, та косорсинг, який передбачає створення власної служби внутрішнього аудиту із залученням, у окремих випадках, аудиторських фірм та/або консультантів (рис. 1).
Рис. 1. Форми та способи організації внутрішнього аудиту на підприємствах роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами (запропоновано автором)
Зазначимо, що термін “інсорсинг” у значенні однієї з організаційних форм внутрішнього аудиту наразі не вживається у наукових колах. Однак, слово “інсорсинг” – запозичене з англійської (“insourcing”), що перекладається як “опора на внутрішні ресурси”. Тому, для характеристики внутрішнього аудиту, що здійснюється працівниками підприємства, вважаємо доцільним використовувати саме цю дефініцію.
Між формою організації внутрішнього аудиту та економічною безпекою бізнесу, ступенем захищеності внутрішньофірмової інформації, рівнем наклад-них витрат підприємства існує тісний зв’язок, тож її правильний вибір має стратегічне значення для забезпечення ефективності діяльності суб’єкта госпо-дарювання. В результаті дослідження специфіки діяльності підприємств роздрі-бної торгівлі фармацевтичними товарами, нами запропонований алгоритм обрання організаційної форми внутрішнього аудиту (табл. 1).
Таблиця 1
Алгоритм обрання форми та способу організації внутрішнього аудиту на підприємствах роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами
|
Кількість територіально відокремлених структурних підрозділів
|
Стратегія
|
Операційна рентабельність (збитковість)
|
Рекомендована форма організації
|
Спосіб організації1
|
|
до 5
|
зростання та обмеженого зростання
|
до 5 %
|
Інсорсинг
|
1
|
|
від 6 до 19 %
|
Косорсинг
|
1
|
|
від 20 %
|
Косорсинг
|
2
|
|
скорочення
|
до 5 %
|
Аутсорсинг
|
1
|
|
від 6 до 19 %
|
Аутсорсинг
|
1
|
|
від 20 %
|
Аутсорсинг
|
1
|
|
6-15
|
зростання та обмеженого зростання
|
до 5 %
|
Інсорсинг
|
1
|
|
від 6 до 19 %
|
Інсорсинг
|
2
|
|
від 20 %
|
Косорсинг
|
2
|
|
скорочення
|
до 5 %
|
Аутсорсинг
|
1
|
|
від 6 до 19 %
|
Аутсорсинг
|
1
|
|
від 20 %
|
Аутсорсинг
|
2
|
|
16 і більше
|
зростання та обмеженого зростання
|
до 5 %
|
Інсорсинг
|
2
|
|
від 6 до 19 %
|
Інсорсинг
|
2
|
|
від 20 %
|
Косорсинг
|
2
|
|
скорочення
|
до 5 %
|
Косорсинг
|
2
|
|
від 6 до 19 %
|
Косорсинг
|
2
|
|
від 20 %
|
Аутсорсинг
|
2
|
1Примітка. Характеристика способу організації – 1 або 2 зазначена на рис.1
Наведений алгоритм пропонуємо вважати базовим, однак його можна коригувати відповідно до змін умов функціонування підприємств.
Так, розглянемо більш детально процес організації окремого структурного підрозділу внутрішнього аудиту, що є найбільш актуальним для великих підприємств роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами з територіально розгалуженою мережею збуту.
У першу чергу, видається Наказ про внесення змін до Положення про організаційну структуру підприємства. Наказом встановлюється місце відділу у загальній структурі підприємства, підпорядкованість та зв’язки з іншими відділами. Вважаємо оптимальною таку побудову внутрішньофірмових зв’язків, коли повноваження з організації служби внутрішнього аудиту власники фармацевтичного бізнесу делегують Наглядовій раді або іншому вищому контрольному органу, що не перебуває у підпорядкуванні управлінському персоналу, тобто особам, наділеним найвищими повноваженнями. На невеликих фармпідприємствах допустима підпорядкованість безпосередньо власникам.
З позиції запропонованих автором внутрішньофірмових зв’язків, служба внутрішнього аудиту повинна відповідати не лише на поточні інформаційні запити тих, кого наділено найвищими повноваженнями, а й від управлінського персоналу та, за необхідності, власників. Поряд з тим, усі працівники підприємства зобов’язані надавати службі інформацію, необхідну для здійснення внутрішнього аудиту. При цьому, про результати внутрішнього аудиту служба звітується особам, наділеним найвищими повноваженнями та управлінському персоналу, а щодо діяльності служби (відпрацьованих годин, обсягу виконаної роботи, суттєвих досягнень тощо) – лише тим, кого наділено найвищими повноваженнями.
При створенні відділу внутрішнього аудиту можуть виникнути труднощі, пов’язані з обранням назви відділу з розмаїття існуючих варіантів – Відділ, Підрозділ, Служба, Сектор, Департамент, Управління, Комітет і т. д. та їх розмежуванні. Зазначені структурні одиниці, хоча і згадуються в законодавстві, однак не мають чітких правових визначень. Так, розмірковуючи про їх відмінності, можна вказати лише на усталену практику, а не на законодавчі норми. Тому конкретні найменування структурних одиниць залежатимуть швидше від традицій та вподобань власників підприємств, ніж від якихось інших факторів.
Отже, після визначення форми, місця, концептуальних засад функціонування служби внутрішнього аудиту, на основі Наказу про внесення змін до Положення про організаційну структуру підприємства розробляється Положення про відділ внутрішнього аудиту, створюються вакансії внутрішніх аудиторів та складається штатний розклад.
Список використаних джерел
1. Международные профессиональные стандарты внутреннего аудита : [Електронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.iia_ru.ru/.
| 
