УДК 339.137.2:339.94
Ковтун Олег
к.е.н., доцент
Львівська комерційна академія
м. Львів
УМОВИ, ШЛЯХИ ТА ЗАСОБИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО ЛІДЕРСТВА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
Анотація
У статті визначені і охарактеризовані найбільш вагомі джерела ключових факторів успіху (конкурентоспроможності) та засобів, шляхів і механізмів формування конкурентних переваг транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації, а також акцентовано увагу на важливості створення для цього необхідних умов.
Ключові слова: транснаціональні корпорації, конкурентоспроможність, ресурси, конкурентні переваги, глобалізація, умови, засоби.
Конкурентоспроможність ТНК, як глобальної корпорації – це її здатність до конкурентної боротьби в певному галузево-ринковому сегменті (ГРС) на ринках світу. Сьогодні вона ґрунтується, насамперед, на накопиченому досвіді й знаннях, інтелектуальному капіталі, інноваціях, конкурентних можливостях, унікальних навичках, стратегічно цінних матеріальних і нематеріальних активах, ринкових досягненнях, які є елементами конкурентоспроможності і складають у сукупності потенціал конкурентоспроможності ТНК як глобальної корпорації.
Цей потенціал необхідний у конкурентній боротьбі для отримання конкурентних переваг за ключовими факторами успіху – КФУ (конкурентоспроможності) в галузях її діяльності і на різних ринках світу, де вона присутня, або бажає бути присутньою на шляху забезпечення собі глобального конкурентного лідерства, а, відтак, тривалої стабільної прибутковості.
У той же час, серед найбільш вагомих джерел (КФУ) та засобів формування конкурентних переваг ТНК в умовах глобалізації ми виділимо:
1) ідентифіковані, зрозумілі для споживачів унікальні відмінні особливості (і не тільки у товарній пропозиції, а в тому числі й у засобах комунікації, просування товару на ринок, методів виливу на споживачів, формування політики бренду, менеджменті тощо);
2) фінансові, технічні, матеріальні, людські, маркетингові, інформаційні та інші ресурси ТНК, як господарюючого суб’єкта в глобальному масштабі, наявність й достатність яких обумовлюють виробничий процес та його ефективність (особливо ТНК, враховуючи особливості територіального розміщення його структурних підрозділів), оскільки для ТНК важливою обставиною є специфіка її міжнародного бізнесу та розташування Конкурентна перевага у ресурсах та ефективності їх використання залежатиме від доступності та належної конфігурації необхідних ресурсів. ТНК свої структурні підрозділи може мати у декількох різних країнах, у яких рівень кваліфікації працівників, якість сировини, матеріальні витрати на виробництво тощо можуть суттєво відрізнятися й не відповідати потребам компанії, що у випадках невідповідності може призвести до проблем, які обумовлять зниження конкурентоспроможності компанії та втрати нею завойованих ринкових позицій;
3) одним із ключових факторів успіху, який сьогодні здатен сформувати потужну конкурентну перевагу ТНК в глобальному масштабі, є інновації у всіх сферах його функціональної діяльності: товарні, технологічні, маркетингові, в менеджменті та інші(детальніше див. [1]);
4) системність, глибина та точність інформації про світовий ринок та його регіональні сегменти також є важливим джерелом конкурентних переваг ТНК в динамічному підприємницькому середовищі міжнародного бізнесу та за умов складностей її (такої інформації) отримання та накопичення. Пропонуючи свої товари та послуги у різних країнах світу, у ТНК потрібно знати про національну культуру, традиції, підвалини, які обумовлюють специфіку поведінки споживачів цієї країни, оскільки їх урахування є обов’язковою умовою ефективної діяльності ТНК. Також потрібне знання та усвідомлення реального стану кон’юнктури та тенденцій конкурентного середовища визначеного товарного ринку тієї чи іншої країни. А ці знання, як компетенції ТНК, потребують наявності у неї актуальної, достовірної, об’єктивної, повної інформації;
5) важливим чинником (джерелом) конкурентоспроможності ТНК є диверсифікація їх діяльності. Успішна диверсифікація може забезпечити як утримання завойованої позиції на ринку у разі загострення конкурентної боротьби, так й сприяти її покращенню на міжнародному ринку через утворення стійкої конкурентної переваги завдяки активної позиції ТНК на міжнародному ринку й розширення сфер впливу, ринків збуту;
6) сьогодні, відповідно до світових тенденцій у зростанні уваги споживачів до безпеки життєдіяльності, стану навколишнього середовища, а також підвищення значимості корпоративної культури, набуває ваги для формування конкурентних переваг і використання нематеріальних активів, в якості специфічних компетенцій сучасності, використовуючи які, ТНК мають можливість зміцнити свої конкурентні позиції на світовому ринку.
Відтак, конкурентоспроможність ТНК формується різними чинниками, які можуть виявлятися у його конкурентних перевагах. Однак, особлива увага на наш погляд має приділятися проблемі їх створення та реалізації.
Якщо йдеться про ТНК, як диверсифіковане мультибізнесове підприємство, то конкурентоздатність такого підприємства – це комплекс, система його конкурентних можливостей як у різних сферах функціональної діяльності для отримання конкурентних переваг в окремому бізнесі, так і конкурентних можливостей, закладених в реалізації ефективної корпоративної стратегії, яка в якості конкурентних можливостей (а отже, КФУ, факторів конкурентоспроможності, які проявляються в конкурентних перевагах), але вже в масштабах усього багатопрофільного підприємства, а не окремих його видів діяльності (сегментів бізнесу), хоча і стосовно них (бо конкурентоспроможність підприємства можна розглядати лише у стосунку певного бізнесу, певного ГРС, через порівняння із аналогічними конкурентами), розглядає: 1) синергізм, отриманий від диверсифікації, інтеграції, інтернаціоналізації (транс націоналізації) та глобалізації (а отже, і самі диверсифікацію, інтеграцію та інтернаціоналізацію); 2) ефективний перерозподіл ресурсів, у т. ч. фінансових, між різними секторами бізнесу, різними галузями, ринками, дочірніми компаніями, філіями тощо; 3) формування оптимального господарського портфеля тощо [2, с. 20-21].
При цьому конкурентоспроможність глобального підприємства розглядається з двох позицій, охоплює два аспекти: ринковий, у контексті якого вона є характеристикою (в динаміці) підприємства щодо міри задоволення ринкового попиту його продуктом від певного бізнесу; ресурсний, у контексті якого вона є характеристикою шляхів забезпечення випуску підприємством конкурентної продукції. Ринковий підхід до формування конкурентоспроможності (обґрунтований Гарвардською школою бізнесу за участю М. Портера) ґрунтується на позиції, що потреба в ресурсах визначається ринковим становищем підприємства, ресурсний (обґрунтований Е. Рюлі, Р. Холлом) – навпаки, що ринкове становище підприємства визначається його ресурсним потенціалом і його управлінням.
Аналіз статистичних та наукових матеріалів, що характеризують становлення, діяльність, розвиток і трансформації ТНК в умовах глобальних трансформацій світової економіки дає можливість визначити основні шляхи та механізми (засоби та засновані на них відповідні заходи) формування конкурентних переваг ТНК на сучасному етапі їх розвитку та здобуття глобального конкурентного лідерства: 1) диференціація діяльності й забезпечення на цій основі вигод синергії; 2) експансія ТНК шляхом злиття та поглинань з метою зростання; 3) завоювання лідерства у технологіях шляхом активізації інноваційної діяльності; 4) формування позитивного іміджу компанії та бездоганної репутації; 5) використання ефектів масштабу та підтримка високої якості продукції; 6) гнучкість інвестиційної політики; 7) розміщення закордонних філій поблизу ринків збуту; 8) управління ланцюжком створення вартості; 9) оптимальне сполучення те ефективне використання потенціалу наявних ресурсів; 10) інноваційність та динамічна адаптивність; 11) підвищення ефективності використання нематеріальних активів; 12) ефективне управління капіталом; 13) удосконалення організації діяльності ТНК та ін.
При цьому, досягнення конкурентних переваг ТНК, як результату реалізації її КФУ, що відповідають КФУ в обраних нею галузях і на ринках діяльності можливе лише у разі створення необхідних умов та використання визначених засобів і здійснення сформульованих вище заходів.
На наш погляд до таких умов, насамперед, належать: 1) нарощування виробничого, інтелектуального, фінансового та науково-технічного потенціалу; 2) диверсифікація діяльності, пошук нових ніш, нових ринків; 3) оптимізація та мінімізація витрат за рахунок масштабів виробництва; 4) комплексне та всебічне дослідження національних ринків; 5) створення глобального бренду; 6) трансформація у відповідь на зміни у міжнародному маркетинговому середовищі; 7) організація систематичних, комплексних маркетингових досліджень з метою створення та підтримки якісного та повного інформаційного забезпечення; 8) активізація інноваційної діяльності; 9) організаційні інновації, організаційно-методологічна гнучкість ТНК та систематичне удосконалення організаційної структури ТНК; 10) забезпечення технологічного лідерства; 11) прогнозування потреб світового ринку, передбачення попиту.
При цьому, зазначимо, що сьогодні основними джерелами (КФУ) конкурентних переваг ТНК стають чи можуть стати: 1) її відмінні особливості; 2) її ресурси: фінансові, технічні, матеріальні, людські, маркетингові, інформаційні та їх доступність, достатність, відповідність потребам компанії, а також оптимальне використання; 3) удосконалення асортиментного складу продукції, підвищення якості продукції, запровадження виробництва нової продукції; 4) обґрунтована цінова політика, основними принципами якої мають бути спрямованість на споживачів, висока гнучкість, адаптивність; 5) актуальна, достовірна, об’єктивна, повна інформація про середовище бізнесу; 6) відповідність продукції та послуг компанії національним традиціям, культурі країни; 7) висока гнучкість, мобільність, адаптивність компанії; 8) ринкова та корпоративна культура підприємства, традиції, історія розвитку компанії; 9) розміщення компанії − близькість до джерел матеріальних та людських ресурсів, ринків збуту, транспортних шляхів та каналів розподілу; 10) імідж та репутація компанії.
Отже, загалом для формування стійких конкурентних переваг глобальних лідерів ТНК мають забезпечувати дотримання розглянутих умов та максимально використовувати як існуючі, так і потенційні джерела конкурентних переваг, враховуючи специфіку своєї діяльності та особливості розвитку світового підприємницького середовища, звертаючи увагу на пріоритетність та рівень значимості тієї чи іншої конкурентної переваги з огляду на стан та тенденції ринків, на яких вони працюють чи мають намір на них проникнути і успішно працювати.
При цьому треба зазначити, що зроблені нами висновки і пропозиції щодо умов, джерел та засобів забезпечення глобального конкурентного лідерства ТНК, обумовлені також тим, що сьогодні значно змінюються умови діяльності ТНК. Так, зокрема, оскільки сучасна глобалізація є корпоративною за характером, вона призводить до формування нової системи глобальної конкуренції, ознаки та тренди якої нами розглянуто в [3, с. 401-402].
Список використаних джерел
- Ковтун О. І. Інноваційні стратегії в системі забезпечення конкурентоспроможності для вітчизняних підприємств: теоретико-методологічні засади формування та реалізації : [монографія] / О. І. Ковтун – Львів : ЛКА, 2013. – 352 с.
- Ковтун О. І. Конкурентоспроможність підприємства: стратегічний контекст : [ монографія] / О. І. Ковтун – Львів : ЛКА, 2009. – 276 с.
- Ковтун О. І. Глобальна економіка : [підручник] / О. І. Ковтун, П. О. Куцик, Г. І. Башнянин ; [за заг. ред. Ковтуна О. І.]. – Львів : ЛКА, 2014. – 704 с.
|
