Архів / Archive

УДК 336.71

Рущишин Надія

к.е.н., доцент кафедри банківської справи

Львівська комерційна академія

м. Львів

КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА БАНКУ ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ

Анотація

Висвітлено суть, значення кредитно-інвестиційної політики банку. Наведено основні етапи розробки кредитно-інвестиційної політики банківської установи. Окреслено основні завдання кредитно-інвестиційної політики банку.

Ключові слова: кредитно-інвестиційна політика,  кредитного-інвестиційна діяльність банку.

Постійне забезпечення оптимального рівня кредитного-інвестиційної діяльності з одночасним досягненням планового рівня прибутку в умовах нестабільності зовнішнього середовища вимагає запровадження в банках науково обґрунтованої кредитно-інвестиційної політики, яка базується на достовірності та репрезентативності даних аналізу поточної ситуації та шляхів її розвитку в майбутньому, можливості банку оперативно реагувати на зміну різноманітних факторів. З метою забезпечення ефективної кредитно-інвестиційної діяльності банки розробляють власну внутрішню кредитно-інвестиційну політику та впроваджують практичні механізми її реалізації.

Кредитно-інвестиційна політика є основою організації процесу банківського кредитування та інвестування відповідно до загальної ринкової стратегії діяльності банку. Вона повинна чітко визначити цілі кредитування та інвестування, правила їх реалізації, а також відповідне документальне та методичне оформлення.

Кредитно-інвестиційна політика як основа процесу управління кредитами та інвестиціями визначає пріоритети в процесі інвестування та розвитку кредитних відносин, з одного боку і функціонування кредитно-інвестиційного механізму – з другого. За допомогою кредитно-інвестиційної політики створюються необхідні загальні передумови ефективної праці персоналу банку і прийняття раціональних рішень, знижується ймовірність помилок, передбачається створення відповідної організаційної структури й розподілу обов'язків між персоналом банку.

Правильна організація процесу банківського кредитування та інвестування, розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними та інвестиційними операціями – основа фінансової та ринкової стабільності банків з урахуванням визначального місця, що посідають кредитні та інвестиційні операції у портфелі банківських активів.

Розробка кредитно-інвестиційної політики банку здійснюється за наступними етапами:

1. Аналіз кредитно-інвестиційної діяльності банку в попередньому періоді, який має на меті визначення динаміки обсягу, складу та рівня ефективності цієї діяльності.
2. Дослідження факторів зовнішнього кредитно-інвестиційного середовища та прогнозування розвитку діяльності банку, що дозволяє визначити вплив форм державного регулювання економічного стану країни тощо.
3. Оцінка внутрішнього ресурсного потенціалу банку та можливість його розвитку, а саме: розмір статутного капіталу банку та можливість його нарощення; рівень прогресивності інноваційних технологій у галузі кредитно-інвестиційного менеджменту; ефективність діючої структури та методів управління кредитно-інвестиційної діяльності.
4. Формування системи стратегічних цілей кредитно-інвестиційної політики, які повинні бути узгоджені зі стратегічними цілями банку, мати альтернативний характер та визначати основні напрями стратегії у галузі кредитування та інвестування.
5. Обґрунтування типу кредитно-інвестиційної політики банку. Критерієм такого обґрунтування виступає рівень ризику цих операцій, які будуть здійснювались у процесі кредитування та інвестування. Зі загальної сукупності виокремлюють три типи кредитно-інвестиційної політики: консервативний тип кредитно-інвестиційної політики банку спрямований на одержання стабільних доходів з мінімальним кредитно-інвестиційним ризиком; помірний тип кредитної політики банку орієнтується на середній рівень прибутковості і кредитно-інвестиційного ризику; агресивний тип кредитно-інвестиційного політики банку націлений на максимізацію прибутку, незважаючи на високий рівень кредитно-інвестиційного ризику.
6. Розробка основних параметрів організації кредитно-інвестиційного процесу та визначення ступеня відповідальності кредитно-інвестиційних менеджерів різного рівня (визначення алгоритмів дій щодо прийняття відповідних управлінських рішень за кредитами та інвестиціями, що стосується встановлення конкретних вимог).
7. Формування механізму контролю за здійсненням кредитно-інвестиційної політики банку, має на меті розробку системи заходів щодо її реалізації в певному періоді.
8.  Загальна оцінка розробленої кредитно-інвестиційної політики банку включає: внутрішню збалансованість цільових показників за окремими напрямами кредитно-інвестиційної політики банку; допустимість рівня ризиків, економічний ефект, пов'язаний із реалізацією кредитно-інвестиційної політики тощо [2, с. 293-294].

Кредитно-інвестиційна політика розглядається як документально зафіксоване зведення правил, що регламентують процес інвестування і спрямовані на досягнення стратегічних цілей банку. Вона повинна випливати із загальної ділової політики банку та взаємо ув’язуватися із депозитною, кадровою політикою; визначається пріоритетами у виборі клієнтів, інвестиційних та кредитних інструментів; нормами і правилами, що регулюють практичну діяльність банківського персоналу, який реалізує ці пріоритети.

Важливими завданнями кредитно-інвестиційної політики банку є:

1. забезпечення високоприбуткового розміщення коштів банку;
2. постійний контроль над структурою кредитно-інвестиційного портфеля і його якісним складом;
3. мінімізація і диверсифікованість кредитних та інвестиційних ризиків [1, 3].

Під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників формується структура кредитно-інвестиційної політики банку. До основних елементів даної структури відносять:

• стратегія банку щодо основних напрямів кредитно-інвестиційного процесу, яка передбачає певні пріоритети, принципи та цілі банківської установи на ринку кредитів та ринку інвестицій;
• тактика банку в процесі організації кредитно-інвестиційної діяльності;
• контроль та моніторинг щодо здійснення обраної стратегії і тактики [5].

Отже, кредитно-інвестиційна політика є основою стратегії мінімізації ризику та збільшення прибутковості діяльності банку. Беручи до уваги всю сукупність ризиків, які впливають на ефективність діяльності та ставлення керівництва до ризику, кожен банк визначає власну кредитно-інвестиційну політику.

Список використаних джерел

1. Воробйова О. Концептуальні засади регіонольної кредитно-інвестиційної політики банків України / О. Воробйова// Світ фінансів. – 2010. – № 3. – С. 49-59. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/download/3775/3754.
2. Вовчак О.Д. Кредит і банківська справа : підручник / О. Д Вовчак., Н. М. Рущишин, Т. Я. Андрейків. – К. : Знання, 2008. – 670 с.
3. Любар О. О. Кредитна політика банків: види та моделі / О. О. Любар // Вісник університету банківської справи Національного банку України. – 2010. – № 3(9). – С. 183–185.
4. Ляхова О. О. Кредитно-інвестиційний портфель банків та його вплив на проектне фінансування в Україні / О. О. Ляхова, Т. П. Шокало // Вісник КЕФ КНЕУ імені В. Гетьмана. – 2011. – №2 – с. 179-190.
5. Тищенко А. Ю. Моніторинг у формуванні інвестиційної політики / А. Ю. Тищенко. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vsunu/2010_11.