УДК 330.322.01
Рудь Інна
к.е.н., доцент
Миколаївський національний університет
імені В.О.Сухомлинського
м. Миколаїв
ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНУ
Анотація
В даній роботі висвітлено проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України, визначено основні недоліки та проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та вказано основні шляхи вирішення даної проблеми.
Ключові слова: іноземні інвестиції, проблеми залучення, інвестиційний клімат, інвестиційне законодавство, Україна.
На сучасному етапі розвитку світового господарства важливим та актуальним питанням є розвиток інвестиційної діяльності, залучення та використання іноземних інвестицій. Майже всі країни світу спрямовують свої зусилля на підвищення інвестиційної привабливості іноземних інвестицій та збільшення їх обсягів в національну економіку, в тому числі і Україна. Проте вирішення даної проблеми є неможливим без залучення іноземних інвестицій за умов нестачі власних фінансових ресурсів, необхідних для ефективного функціонування національної економіки, стабільного економічного розвитку країни, забезпечення структурних зрушень у національному господарстві.
Дослідження проблеми іноземного інвестування завжди перебувало в центрі уваги економічної думки. Це спричинено тим, що інвестиційна діяльність стосується глибинних процесів економіки, зумовлює розвиток національного господарства в довгостроковому періоді, стимулює процес економічного зростання. Ефективність іноземного інвестування значною мірою залежить від правильного вибору пріоритетних напрямків реалізації інвестиційних проектів. Саме тому необхідно визначитися з основними проблемами та недоліками цього процесу.
Різноманітні аспекти іноземного інвестування розглядалися у працях таких знаних зарубіжних учених, як Е. Берлоу, О. Вільямсон, Д. Гофман, Дж. Даннінг, Дж. Мур, М. Портер, П.Фішер та ін. Питання залучення іноземних інвестицій в Україну, знайшли відображення у дослідженнях багатьох вітчизняних вчених: О. Барановського, Я. Бережного, І.Бланка, В. Гейця, А.Гриньова, Б. Данилишина, Я. Жаліла, О. Мозгового, С. Мочерного, І. Ніколайко та ін. Незважаючи на істотну кількість робіт, проблеми іноземного інвестування потребують подальшого доопрацювання.
Згідно Закону України "Про режим іноземного інвестування" іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту [1].
Потреба в іноземних інвестиціях визначається:
- надзвичайно низькою інвестиційною активністю власних товаровиробників та громадян (в умовах тривалої економічної кризи, стагнації виробництва, шаленої інфляції процес внутрішнього капіталовкладення останнім часом практично зупинився);
- гострою необхідністю технічної та технологічної модернізації виробництва, всієї ринкової та соціальної інфраструктури шляхом імпорту сучасних технологій, машин та устаткування;
- потребою впровадження в усі сфери господарювання нових методів управління та маркетингу.
Ситуація економічного розвитку, яка склалась зараз в Україні, дуже складна. Серед сукупності причин, що сприяли економічній кризі та утримують перехід України на траєкторію економічного зростання, чи не найголовнішою є низька інвестиційна активність. У зв'язку з продовженням нестабільності в економічному стані України багато ведучих економістів пов'язують майбутнє нашої держави з залученням в широких масштабах в українську економіку іноземних інвестицій, що являє довгострокові цілі створення в Україні цивілізованого суспільства, яке характеризувалося б високим рівнем життя населення.
Значна увага питанню наявних проблем залучення іноземних інвестицій приділяється і у нормативно-правових актах щодо розвитку інвестиційної діяльності України [1, 2]. При цьому проблеми здійснення іноземного інвестування у них виділено практично ті ж самі, що й експертами:
- невизначеність інституційно-правового механізму залучення недержавних інвестицій, зокрема, розвитку державно-приватного партнерства;
- низькі темпи та недостатня державна підтримка впровадження високих технологій та інновацій;
- несприятливий інвестиційний клімат в Україні, у тому числі, внаслідок світової фінансово-економічної кризи, яка призвела до максимальної недоступності міжнародних фінансових ресурсів;
- недосконале законодавче забезпечення з питань захисту прав власності, адміністрування податків, виділення земельних ділянок, здійснення підприємницької діяльності у цілому;
Оскільки серед вітчизняних недоліків іноземного інвестування більшість дослідників та експертів виділяють недосконалість законодавчої бази, проблеми залучення іноземних інвестицій в нашу країну з точки зору одержання короткострокових і довгострокових ефектів для інвесторів та національної економіки доцільно розглядати згідно з етапами формування нормативно-правової бази іноземного інвестування в Україну ( таблиця 1).
Дані таблиці свідчать, що протягом усього періоду здійснення іноземного інвестування в економіку незалежної України проблеми й недоліки, притаманні цьому процесу, були практично незмінними і цілком відповідають розглянутим експертним оцінкам. Відмінності кожного з етапів стосувалися, головним чином, скасування та відновлення пільгових умов залучення іноземних інвестицій (надання податкових, митних, адміністративних та інших преференцій інвесторам). Це мало істотний вплив на обсяги та динаміку інвестування, і особливо, на одержання довгострокових та короткострокових ефектів.
Таблиця 1
Основні недоліки та проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну
|
Етап розвитку іноземного інвестування
|
Проблеми іноземного інвестування в Україні з точки зору одержання
|
|
довгострокових ефектів
|
короткострокових ефектів
|
|
Перший (1991-1992 рр.)
|
Максимальне усунення держави від регулювання інвестиційної діяльності.
Зловживання реальних та «псевдо-інвесторів» податковими та дозвільними пільгами, зокрема, у спеціальних економічних зонах.
|
Стихійне використання інструментів заохочення іноземних інвестицій.
Нечіткість або відсутність нормативно-правових актів з регулювання багатьох сфер господарської, соціальної, адміністративної та іншої діяльності.
|
|
Другий (1993-1996 рр.)
|
Істотне погіршення інвестиційного клімату.
|
Часткова делібералізація умов інвестування та погіршення внаслідок цього інвестиційного клімату.
Необхідність державної реєстрації інвестицій. Встановлення мінімального розміру інвестицій.
|
|
Третій (1997-1999 рр.)
|
Визнання порушення Україною принципу незворотності закону у часі (стосовно скасування пільг інвесторам на попередньому етапі).
|
Практично не було.
|
|
Четвертий (2000-2009рр.)
|
Суперечливий характер більшості прийнятих у цей період нормативно-правових актів, що призвело до необхідності внесення до них подальших змін і доповнень.
Скасування 50% обов’язкового продажу валюти на українському ринку.
|
Скасування пільг, закріплених попереднім законодавством про іноземні інвестиції.
Закріплення національного режиму для валютного та податкового регулювання по відношенню до іноземних інвесторів.
Неврегульованість корпоративних відносин в Україні.
|
|
П’ятий (2010р.-до цього часу)
|
Зниження інвестиційної привабливості України та ускладнення організаційно-правових умов ведення бізнесу.
Економічна й політична нестабільність у країні.
|
Застосування тимчасових інструментів впливу на іноземне інвестування.
Неможливість включати деякі види витрат до податкового обліку.
Нерівнозначний підхід до застосування ПДВ для окремих галузей.
|
Інвестиційний клімат безпосередньо впливає на основні показники соціально-економічного розвитку країни. Позитивний інвестиційний клімат сприяє вирішенню соціальних проблем, забезпечує високий рівень зайнятості населення, дозволяє оновлювати виробництво, проводити модернізацію й нарощування основних фондів підприємств, впроваджувати новітні технології тощо [4].
Головними проблемами у залученні іноземних інвестицій на сьогодні є: політична та законодавча нестабільність, відсутність надійних гарантій захисту від змін українського законодавства, значний податковий та адміністративний тиск, високий рівень корумпованості та бюрократизму, значний рівень інфляції в країні та складність реєстраційних, ліцензійних і митних процедур.
Пріоритетними шляхами вирішення проблем іноземного інвестування мають бути: покращення інвестиційного клімату шляхом удосконалення загального та спеціального законодавства, що регулює відносини при здійсненні інвестування відповідно до європейських норм; розвиток інвестиційного ринку та інвестиційної інфраструктури, а саме: становлення індустрії прямого інвестування та венчурного капіталу, створення умов для залучення інвестицій на ринках капіталу; запровадження економічного механізму страхування ризиків іноземного інвестування; прискорення здійснення митного оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України; створення та впровадження освітніх програм, що сприятимуть розвитку винахідницької діяльності та формуванню поваги до права інтелектуальної власності.
Список використаних джерел
1. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996р N 93/96-ВР зі змінами та доповненнями.
2. Концепція Державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки [Електронний ресурс] / Верховна Рада України.
3. Захарін С.В. Механізм державного регулювання іноземного інвестування: монографія /С.В.Захарін. – К., 2003. – 161 с.
| 
