Дрождіна Інна
магістр
Луцький національний технічний університет
м. Луцьк
ТРАКТУВАННЯ ТРАНСАКЦІЙНИХ ВИТРАТ ЯК ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ, ПОТРЕБА ЇХ ВІДОКРЕМЛЕНОГО ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ
Дослідженням питань трансакційних витрат присвячено праці зарубіжних і вітчизняних вчених, таких як С. Архієреєва, Д. Алена, Т. Еггертссона, Р. Капелюшнікова, Дж. Коммонс, Р. Коуза, О. Вільямсона, Г. Клейнера, К. Менара, П. Мілграма, Д. Норта та ін.
Серед інтегральних витрат, якими займається економічна наука, розрізняють два типи витрат:
- трансакційні витрати , тобто "transaction costs".
- трансформаційні витрати ("production costs") "виробничі витрати";
Трансформаційні витрати можна назвати "виробничими витратами" лише умовно, тому що в значимі виробничі витрати входять і трансформаційні, і трансакційні витрати.
Трансформаційні витрати — витрати з трансформації фізичних якостей продукції у процесі використання факторів виробництва. Якщо трансакційні витрати розглядають як результат взаємодії людей, які беруть участь у різних процесах виробництва окремих товарів, то трансформаційні витрати — це, насамперед, витрати, що з'являються в результаті взаємодії людей із природою.
Трансформаційними є витрати, що супроводжують процес фізичної зміни матеріалу, у результаті чого ми одержуємо продукт, що має визначену цінність. У ці витрати входять не тільки витрати обробки матеріалу, але і витрати, пов'язані з плануванням і координацією процесу виробництва, якщо останній стосується технології, а не взаємин людей.
Трансакційні витрати є витратами, що забезпечують перехід прав власності з одних рук в інші й охорону цих прав. На відміну від трансформаційних витрат, трансакційні витрати не пов'язані із самим процесом створення вартості. Вони забезпечують трансакцію. Можна сказати, що трансформаційні витрати створюють блага, властивості яких мають цінність для індивіда або колективного агента економіки (підприємства, фірми, асоціації) [1, с. 216].
Вперше трактування трансакційних витрат як економічної категорії з'явилося у праці Р. Коуза "Природа фірми", який вважається основоположником цього поняття. Автора стверджує, що без поняття трансакційних витрат, неможливо зрозуміти, як працює економічна система, не можна з користю проаналізувати численні проблеми та немає підстав для певної політики [2].
Тенденція до зростання рівня трансакційних витрат актуалізує потребу їх відокремленого обліку та контролю. Так, П. І. Гайдуцький та В. М. Жук наголошують, що «проблема відслідковування в бухгалтерському обліку умов ведення бізнесу цілком є зрозумілою і логічною на теоретичному рівні. В інституціональній теорії ми стверджуємо: в бухгалтерському обліку такі витрати потрібно виділяти і контролювати» [3, с. 15].
Садовська І. Б. зауважує, що в традиційному бухгалтерському обліку трансакційні витрати не виділені окремою групою витрат і здебільшого відображаються у складі адміністративних або витрат на збут. Це негативно впливає на процес прийняття управлінських рішень щодо трансакційних витрат та управління ними [4, с. 119].
Дослідження теорії та методики обліку й контролю трансакційних витрат знайшли відображення також у працях таких науковців, як О. П. Власенко, Н. В. Гордополова, О. В. Замазій, Г. Г. Кірейцев, Н. Т. Лабинцев, І. Г. Панженська, О. М. Петрук, М. М. Шигун, Ж. М. Ющак та ін. Не зважаючи на значну кількість досліджень, не вирішеною залишається проблема відображення трансакційних витрат як окремого об’єкта обліку й контролю.
Основою методики обліку й контролю трансакційних витрат є науково обґрунтована класифікація. Існує значна кількість класифікацій трансакційних витрат, що свідчить про незавершений характер їх дослідження. За однією із найпоширеніших ознак трансакційні витрати поділяють відповідно до хронологічної послідовності етапів укладання та виконання контракту. Відповідно до цього підходу трансакційні витрати включають витрати, здійснені до моменту укладання контракту, та витрати, здійснені після укладання контракту.
Особливістю бухгалтерського обліку є те, що кожна господарська операція відображається у відповідному первинному документі та регістрах бухгалтерського обліку, що є неодмінною умовою підтвердження реальності бухгалтерських записів.
Для бухгалтерського відображення трансакційних витрат не потрібно створювати спеціальні форми первинних документів, а можна використовувати діючі форми. Так, для обліку витрачених товарно-матеріальних цінностей сільськогосподарські підприємства використовують документи на списання матеріалів – накладні внутрішнього призначення, лімітно-забірні картки тощо. Витрати на оплату праці оформлюються розрахунково-платіжними відомостями. Витрати у вигляді одержаних послуг включають до складу трансакційних витрат на підставі актів виконаних робіт. Доповнити й узагальнити дані первинних документів доцільно шляхом побудови допоміжних відомостей та узагальнюючих регістрів для систематизації даних про трансакційні витрати.
Отже, облік, контроль та потреба відокремленого обліку трансакційних витрат – це ті питання, які повинні одержати подальшого розвитку у сфері бухгалтерського обліку задля розвитку науки та поліпшення діяльності підприємств.
Список використаних джерел
- Тарасенко О. В. Вимірювання трансакційних витрат на фондовому ринку України / О. В. Тарасенко // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. Выпуск 69. - 2004. - с. 215-219.
- Гришко Н.В. Сучасні концепції управління витратами промислових підприємств [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lukyanenko.at.ua/_ld/2/208_____.pdf.
- Гайдуцький П. І. Облік трансакційних витрат – вагомий фактор конкурентоспроможності в сучасній економіці / П. І. Гайдуцький, В. М. Жук // Облік і фінанси АПК. – 2012. – №3. – С. 9–19.
- Садовська І. Б. Сутність і класифікація трансакційних витрат як об’єкта обліку / І. Б. Садовська // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2009. – №27. – С. 116–119.
| 
