Калюга Євгенія
д.е.н., професор
Марченко Юлія
студентка
Національний університет біоресурсів і природокористування
м. Київ
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ НА ПІДСТАВІ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ
Розвиток ринкових відносин, намагання України вийти на світовий ринок і наявність підприємств різних форм власності зумовили розробку та впровадження нових вимог щодо організації та методології обліку.
У сучасних умовах економічної глобалізації практично перед кожною українською компанією постає питання міжнародної співпраці. Закупівля сировини й обладнання за кордоном, а також експорт власної продукції потребують формування довгострокових партнерських відносин між представниками різних країн світу.
Для успішної реалізації таких проектів потрібна повна, а головне – зрозуміла для всіх інформація про господарську діяльність учасників. Законодавство кожної країни має свої особливості розкриття фінансової інформації. Тому, з метою сприяння розширенню світової торгівлі, були розроблені Міжнародні стандарти фінансової звітності (надалі – МСФЗ).
У зв’язку з розвитком міжнародного співробітництва, участю у сфері відносин міжнародного розподілу та виробничій кооперації, залученням іноземних інвестицій в економіку України, виходом вітчизняних підприємств на світові ринки набуває актуальності тема впровадження МСФЗ.
Застосування міжнародних стандартів для нашої країни – справа не нова: лідери ринку, а також компанії, що працюють із зовнішніми інвесторами, виходять на іноземні біржі або просто цінують свою ділову репутацію, вже досить давно складають звітність відповідно до міжнародних стандартів. Міністерство фінансів регулярно вносило зміни до національних стандартів, наближуючи їх до міжнародних і скорочуючи розрив між вітчизняною системою обліку та загальноприйнятою світовою практикою, тому комплексне впровадження МСФЗ в Україні залишалось лише питанням часу.
Для успішного впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності реалізовано наступні пункти[2]:
– призначено відповідальних за адаптацію та впровадження стандартів;
– визначено перелік суб’єктів, які зобов’язані подавати звітність за МСФЗ;
– сплановано заходи з навчання кадрів.
Міжнародні стандарти фінансової звітності почав розробляти з 1973 року Комітет з міжнародних стандартів (згодом перетворений у Раду з міжнародних стандартів фінансової звітності).
МСФЗ включають у себе:
– міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS);
– міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS);
– інтерпретації, розроблені Комітетом з інтерпретації міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRIC) або колишнім Постійним комітетом з інтерпретації (SIC) [3].
Мета введення цих стандартів – забезпечити порівнянність і зрозумілість для міжнародних інвесторів звітів суб’єктів господарської діяльності різних країн світу. Стандарти мають певну гнучкість, що дозволяє враховувати особливості національних економік, містять загальні принципи та підходи до відображення операцій і розкриття інформації. Стандарти постійно допрацьовуються і доповнюються, виходячи зі зміни ситуації на світових ринках.
Сьогодні МСФЗ обов’язкові для всіх суб’єктів господарської діяльності в 91 країні світу, для частини суб’єктів –у 6 країнах; дозволені до застосування поряд із національними стандартами – у 25 країнах. При цьому, в більшості країн звітність відповідно до МСФЗ зобов’язані готувати публічні компанії, цінні папери яких мають обіг на відкритих торгах [4].
Україна зробила перші кроки по переходу на МСФЗ у 1998 році, коли постановою КМУ від 28.10.1998 р. № 1706 була затверджена Програма реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів. З 1997 р. їх переклад на українську мову та публікацію здійснює за ліцензійною угодою Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України [4].
У країні прийнято ряд нормативних документів, що не тільки регламентують застосування міжнародних стандартів фінансової звітності та обліку, але й містять різні роз’яснення для компаній, аудиторів, контролюючих і координуючих органів. Відповідальними за впровадження МСФЗ в Україні є Міністерство фінансів України та Міністерство юстиції України, а також інші державні органи (зокрема НБУ), які можуть долучати до процесу інших осіб (профільні організації).
Починаючи з 01.01.2014 року складають звітність відповідно до МСФЗ компанії, що надають допоміжні послуги у сфері фінансового посередництва та страхування [5].
Найбільш суттєва відмінність МСФЗ від П(С)БО – увага до деталей. Окрім форм фінансової звітності, практично ідентичних вітчизняним, МСФЗ передбачає велику кількість приміток, що деталізують суть операцій. Наприклад, у П(С)БО відсутній звіт, що містить інформацію в розрізі сегментів бізнесу; немає вимог про розкриття інформації про суми невикористаних кредитних коштів; про виділення сум, що відносяться до часток участі в спільній діяльності. У МСФЗ більш докладні вимоги до розкриття інформації про облікову політику і так далі.
Крім того, МСФЗ орієнтовані на відображення об’єктивної інформації про поточний фінансовий стан компанії. Тому в їх основі лежать дані про реальну, тобто справедливу (ринкову), вартість активів і зобов’язань. Оцінювати можна різними способами – цей процес віддається «на відкуп» суб’єкту господарської діяльності. При цьому немає єдиних вимог – є тільки набір загальних підходів. Тому формування політики оцінки активів і пасивів за МСФЗ є найбільш трудомістким завданням при переході на міжнародні стандарти.
Отже, міжнародні стандарти розроблені з урахуванням досягнутого рівня економічного та соціально-культурного розвитку і, звісно, вони не охоплюють усіх питань обліку та звітності. Тому і в Європі, і в Україні триває розробка нормативної бази, яка б включала галузеві особливості обліку й облікової політики.
Список використаних джерел
1. Лист Мінфіну, Нацбанку та Державної служби статистики від 07.12.2011 р. № 12-208/1757-14830, № 31-08410-06-5/30523, № 04/4-07/702.
2. Міжнародні стандарти фінансової звітності / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.zakon.rada.gov.ua/go/929_010.
3. Нишенко Л. П. Гармонізація бухгалтерського обліку та фінансової звітності України з міжнародними стандартами. : дис. канд. наук: 08.00.09 / Нишенко Людмила Петрівна. – Київ, 2008. – 283 с.
4. Петрук О. М. Розвиток національної системи бухгалтерського обліку в Україні: стратегія, гармонізація, регламентація : дис. д-ра екон. наук: 08.06.04 / Петрук Олександр Михайлович. – Житомир, 2006. –358 с.
5. Голов С. МСФЗ в Україні: шляхом спроб і помилок / С. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. – 2012. – № 3. – С. 3–6.
| 
