Должанський Андрій
к.е.н., доцент
Чериба Христина
магістр
Львівська комерційна академія
м. Львів
МЕТОДИ ОЦІНКИ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
Виникнення облікової політики підприємств пов’язано з розширенням видів діяльності і організаційно-правових форм ведення бізнесу в умовах ринкових відносин, наданням в нормативно-правових актах альтернативних варіантів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та законодавчого неврегулювання деяких аспектів обліку.
Законодавством України встановлено, що розробка облікової політики здійснюється кожним підприємством самостійно. При формуванні облікової політики повинно здійснюватися дотримання головних принципів ведення обліку і складання фінансової звітності та підпорядкованість і узгодженість з відповідною нормативно-правовою базою в Україні.
В наукових виданнях рідко розглядаються питання щодо облікової політики підприємств. Загальні питання щодо облікової політики розкриваються в працях закордонних авторів: Р. В. Алборов, А. А. Єфремова, С. А. Ніколаєва, а також і вітчизняних авторів: Т.В. Барановська, М. С. Пушкар, С. Л. Береза та інші.
На сьогодні підприємства ведуть облік за трьома напрямами: фінансовий за національними стандартами – для складання звітності для вітчизняних користувачів; податковий – для складання звітності з розрахунками з бюджетом та державними фондами; облік за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку – для складання звітності для іноземних власників (для підприємств з іноземними інвестиціями).
Згідно з п. 39-42 Концептуальної основи МСБО (2) [2]та НП(С)БО 1 "Загальні вимого до фінансової звітності"[3], користувачі повинні мати змогу порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди для того, щоб визначити тенденції і його фінансовому стані та результатах діяльності. Також користувачі повинні мати змогу порівнювати фінансові звіти різних підприємств.
Згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку у звітному бухгалтерському балансі матеріальні цінності оцінюють за мінімально можливою вартістю, яку отримують порівнянням фактичної собівартості придбаних запасів з їх ринковими цінами на момент складання звітного балансу. Тому, для відображення запасів товарно- матеріальних ціностей у звітному балансі в міжнародній практиці використовують методи оцінки за вартістю:
– первісною, до якої входять витрати на придбання конкретного об’єкта;
– відновною, яка є сумою грошових коштів, що необхідно було б сплатити в певний момент в разі заміни об’єкта відповідним іншим об’єктом;
– чистою реалізацією – ціною продажу за вирахуванням торгових витрат і розумного прибутку;
– приведеною-дисконтованою величиною майбутніх надходжень грошових коштів, які як очікується може принести реалізація певного предмета в ході звичайної „комерційної операції”.
Відповідно до НП(С)БО в балансі відображаються за:
– первісною вартістю- сума фактичних витрат на їх придбання або виготовлення;
– чистою вартістю реалізації запасів- це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію;
– справедливою вартістю- сума, за якою можна обміняти актив чи погасити заборгованість за операцією між проінформованими, зацікавленими та незацікавленими сторонами [3].
На практиці для відображення в бухгалтерському балансі і фінансовій звітності запасів товарно-матеріальних цінностей у грошовій оцінці використовують ціни:
1) історичні, або ціни придбання, які були актуальними минулому, тобто в момент отримання запасу;
2) поточні, що використовуються в момент виконання оцінки;
3) ціни відтворення, або репродукційні – це ціни передбачення визначених складових, відповідних у момент, коли цю складову буде замінено.
Зміну цін спричиняють дві складові. Одна є результатом дії ринкових чинників – попиту і пропозиції, а друга – зміни цін, зумовленої інфляцією. Тому одним з недоліків структури грошового вираження вартості є відсутність стабільності грошової одиниці з погляду вибраної реальної одиниці вартості, що виявляється у тенденції до зростання цін.
На наш погляд оцінка активів щодо історичної вартості не є метою, оскільки в основному покладено можливо дійсну і правдиву інформацію про вартість активів. Теорія і практика обліку підтверджують, що за помірної інфляції такий етап досягається при використанні історичної вартості придбання як вимір вартості активів.
В ході проведених досліджень нами було визначено, що формування первісної вартості запасів залежно від напрямів надходження на підприємство можна представити у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1
Формування первісної вартості запасів залежно від напрямів надходження
|
№
з/п
|
Напрями надходження
|
Порядок формування первісної вартості
|
|
1
|
Придбання за плату
|
Усі витрати з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання в за планованих цілях
|
|
2
|
Придбання за рахунок банку
|
Усі витрати на придбання і доведення їх до стану, в якому вони придатні до використання без урахування витрат на сплату відсотків за кредит банку
|
|
3
|
Виготовлення власними силами.
|
Собівартість їх виробництва, яка визначається ПСБО 16 „Витрати”
|
|
4
|
Внесок до статутного капіталу.
|
Узгоджена засновниками (учасниками) справедлива вартість
|
|
5
|
Одержання безоплатно
|
Справедлива вартість
|
|
6
|
Обмін на подібні активи.
|
Балансова вартість переданих запасів (якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість)
|
|
7
|
Обмін на неподібні активи.
|
Справедлива вартість переданих запасів, збільшена (знижена)на суму грошових коштів, яка була передана (отримана) в процесі обміну.
|
|
8
|
Виявлення як надлишок при інвентаризації.
|
Справедлива вартість.
|
Для правильного визначення первісної вартості придбаних запасів необхідно враховувати, те що не всі витрати, пов’язані з надходженням запасів, включаються до їх первісної вартості.
Ми вважаємо, що дійсне визначення вартості дає важливу інформацію, яка вказує на призначення окремого продукту, відповідність виробу вимогам споживачів. У зв’язку з цим оцінка вартості дає змогу зробити певні висновки, порівняти результати з початковими судженнями або проконтролювати кожну зміну крок за кроком, орієнтуючись на отримання максимальної віддачі. Саме правильний вибір обліку вартості може створити атмосферу боротьби за максимальний прибуток і скоординувати плани з метою досягнення кращих результатів встановленням реальної ціни на продукцію.
Вважаємо, що при формуванні наказу про облікову політику підприємства щодо питання організації обліку виробничих запасів доцільно визначити форми первинних документів, що використовуються для оформлення руху виробничих запасів; правила документообігу і технологія обробки інформації щодо виробничих запасів, порядок контролю за рухом виробничих запасів та відповідальність посадових осіб; порядок аналітичного обліку виробничих запасів; одиниці натурального виміру запасів для кожної одиниці бухгалтерського обліку; дотримуватись принципу формування первісної вартості запасів залежно від напрямів надходження.
Список використаних джерел
1. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів: наказ Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. №2. 751 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/z0288-00.
2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 “Запаси” : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/ document/92427/МСБО_16.pdf.
3. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” : наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73 // Бухгалтерія. – 2013. – № 12. – С. 11-32.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” : наказ Міністерства фінансів України від 02.11.1999 р. № 751 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/z0288-00.
| 
