Гуренко Тамара
к.е.н., доцент
Національний університет біоресурсів і природокористування України
м. Київ
ПЕРЕДУМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬ
Передумовою в забезпеченні прийняття управлінських рішень, а особливо стратегічних, повинна бути економічна та облікова інформація. Інформація має різне значення, в залежності від потреб споживачів і мети її застосування. Закон України «Про інформацію» трактує визначення інформації, як будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. [2] Осовська Г.В. та Осовський О.А. розглядають інформацію як сукупність різних повідомлень про зміни, які проходять у системі й навколишньому її середовищі. Оскільки управління як інформаційний процес складається з обміну інформацією між органом управління, керованим об´єктом і зовнішнім середовищем, то інформація виступає як основа процесу управління. За допомогою інформації реалізується зв´язок між суб´єктом і об´єктом або між керуючою і керованою частинами системи управління [3].
Інформація повинна бути якісною, бо вона впливає на розробку стратегічних планів, дає можливість ідентифікувати проблеми, забезпечує підтримку діяльності центрів відповідальності, показує взаємодію з іншими підприємствами і організаціями тощо. При цьому необхідно враховувати основні компоненти обліку: грошові кошти, розрахунки, запаси основні засоби, розрахунки з оплати праці, формування звітності та ін. За основу беруться первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та дані фінансової звітності. Але для прийняття стратегічних рішень більш важливим є дані управлінської звітності, які за своєю структурою є більш інформаційно змістовнішими і конкретизованими. Тобто, для розгляду питання щодо постачання можна складати звіт про запаси товарно-матеріальних цінностей, звіт про вимоги до сировини, звіт про використання товарно-матеріальних цінностей, звіт про резервні запаси, звіт про кредиторську заборгованість. Щодо питань виробництва, це може бути звіт про витрати, звіт про незавершене виробництво, звіт про виробничі потужності, звіт для порівняння планових і фактичних показників, звіт про використання робочого часу, звіт про порівняння результатів роботи працівників на однакових видах робіт. З розгляду питань реалізації можна складати звіт про наявність готової продукції на складі, звіт про потенційних покупців, звіт про продаж, звіт про дебіторську заборгованість, звіт про доходи, звіт про прибутки тощо. Підприємство самостійно може розробляти форми звітів в залежності від потреб менеджменту та стратегії підприємства.
Отже, стратегічний аналіз є способом дослідження явищ та процесів внутрішнього і зовнішнього середовища у яких функціонує підприємство і визначає на цій основі найбільш ефективні варіанти стратегії діяльності, шляхом перетворення одержаної бази даних [6].
Тому, можна підтримати погляди Гаркуши Н.М. відносно стратегічного управління, яке автор розглядає в динамічній сукупності п’яти взаємопов’язаних управлінських процесів, як: аналіз середовища, вибір стратегії, визначення місії і стратегічних цілей, виконання стратегії та оцінка і контроль за її виконанням [1].
Отже, обов’язковим в правильності використання облікової інформації є встановлення мети, розгляд різних альтернатив, саме прийняття рішення та їх виконання, а також перевірка досягнення мети у вигляді зворотнього зв’язку між центрами відповідальності. Виходячи з вищесказаного, завданнями організації обліково-аналітичного забезпечення, буде саме пошук оптимального співвідношення між витратами створення відповідних інформаційних систем, напрямками стратегічної регламентації й оперативності отримуваних даних та розповсюдженням їх у структурі підприємства [4].
Загалом інформація для управління надходить з багатьох джерел і дуже широка за своїм обсягом. Тому, передумовами організації обліково-аналітичного забезпечення прийняття стратегічних рішень можуть бути: вивчення процесів, які відбуваються у зовнішньому оточенні; вивчення процесів, які відбуваються у внутрішньому оточенні; вибір об’єктів управління – застосування і використання оптимальної кількості структурних підрозділів та центрів управління; прорахунок попереднього якого-небудь проміжного або кінцевого результату; збирання даних зовнішнім та внутрішнім способом відносно суб’єкта господарювання (етап спостереження); відображення фактів, які зібрані на етапі спостереження з урахуванням їх властивостей і особливостей (етап реєстрації та сприйняття інформації); вираження зібраних даних в певних одиницях виміру; фіксація даних про властивості сприйнятих фактів на відповідних носіях інформації; аналіз зафіксованих даних на основі способів, прийомів, методів обраних на підприємстві.
Отже, на даних фінансового обліку можна зробити аналіз тільки на основі минулих років та фактично здійснених операцій, що не дає можливість аналітикам зробити розрахунок на перспективу. На основі відповідних коефіцієнтів можна проаналізувати результати діяльності в порівнянні з минулими роками (періодами), але звужується світогляд в глибину діяльності підприємства. Дані ж управлінського обліку інформаційно забезпечують потреби менеджерів виробництва, закупки, збуту, фінансової діяльності, тому основна його мета полягає у створенні корисної інформації для надання допомоги керівництву в плануванні, контролі через бюджетування, нормативні витрати, аналіз відхилень, в прийнятті рішень. Стратегічний облік, на думку І. Плікуса, приймає до уваги зовнішні фактори макросередовища, орієнтований до обліку невизначеності, базується на стратегіях, які розробляються підприємством на основі інформації сформованої у результаті моніторингу зовнішнього середовища підприємства і формування інформації для здійснення моніторингу внутрішнього середовища. Тому основними завданнями стратегічного обліку є: стратегічне планування, визначення критичних показників стратегічних планів, визначення вузьких і пошук слабких місць управлінський рішень, визначення основних підконтрольних показників відповідно до стратегічних цілей, порівняння планових и фактичних значень підконтрольних показників з метою виявлення причин і наслідків даних відхилень, аналіз впливу відхилень на виконання стратегічних планів [5].
Тому, для організації обліково-аналітичного забезпечення стратегічного розвитку підприємства в основі повинні лежати: чітка постановка облікового процесу при створенні та діяльності підприємства, контрольні процеси та перегляд і перепроектування тих обліково-аналітичних систем, які вже існують на діючому підприємстві не приносячи ефективного результату, запровадження комплексної системи автоматизації, переорієнтація обліку для підтримки прийняття управлінських рішень, налагодження потокової організації діяльності підприємства, створення необхідних умов для зміни облікового процесу відповідно до зміни потреб системи управління.
Список використаних джерел
1. Гаркуша Н.М. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті: навч. посіб. / Н.М. Гаркуша, О.В. Цуканова, О.О. Горошанська. – К.: Знання, 2012. – 591 с.
2. Закон України «Про інформацію», Відомості Верховної Ради України від 02.10.1992 N 2657 – XII (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2657- 12.
3. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту: Навчальний посібник / К.: "Кондор", 2006. – 664 c.
4. Пилипенко А.А. Організація обліково-аналітичного забезпечення стратегічного розвитку підприємства. Наукове видання. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2007. – 276 с.
5. Плікус І. Й. Стратегічний облік як інструмент стратегічного управління підприємством: Суми . – 2002. No 12. С. 94-95.
6. Стратегічний аналіз: навч. посіб. / Г.М. Давидов, В.М. Малахова, О.А. Магопець та ін. – К.: Знання, 2014. – 398 с.
| 
