Крот Юлія
к.е.н., доцент
Черкаський державний технологічний університет
м. Черкаси
ПИТАННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ЕКСПЕРТНУ ОЦІНКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Ефективне використання основних засобів зумовлюють необхідність впровадження на підприємстві науково обґрунтованої системи обліку основних засобів, яка б відповідала вимогам управління. Ринкові відносини обумовлюють об'єктивну необхідність підвищення ролі бухгалтерського обліку в управлінні підприємством.
Для одержання достовірної та повної інформації про діяльність підприємства, необхідно мати чітке уявлення про стан і вартість його активів, найбільшу частку яких, як правило, становлять основні засоби, оскільки їх вартість значною мірою впливає на показники діяльності підприємства. Досягти цих результатів можливо при проведенні переоцінки, яка є важливим, але, водночас, трудомістким та складним процесом. Досить часто для проведення переоцінки основних засобів та визначення їх ринкової вартості є потреба та необхідність залучення професійних експертів з оцінки. Проте дискусійним є питання щодо обліку витрат на експертну оцінку об’єктів основних засобів.
Дослідженнями проблеми оцінки основних засобів займались багато науковців, як Білуха М., Голов С., Голованов О., Гомберг Л., Дем’яненко М., Завгородній В., Линник В., Кірейцев Г., Палій В., Олійник М., Старобойт В.А., Хома С.В. та ін. Проте ряд питань мають дискусійний та неврегульований характер. Одним із них й виступає питання експертної оцінки основних засобів та відображення витрат на її проведення в системі обліку підприємства.
Згідно з ПСБО 7 «Основні засоби» підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо на дату балансу його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої [3]. Тобто в цілях бухгалтерського обліку переоцінка основних засобів – справа добровільна. Але коли підприємство вирішило її провести, то слід пам’ятати, що для визначення справедливої вартості основних засобів для їхньої переоцінки доведеться залучати спеціалізовану компанію або фахівця-оцінювача. Адже ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» зазначено, що оцінку майна обов’язково потрібно проводити у випадку переоцінки основних засобів для цілей бухгалтерського обліку [2]. Таким чином, звертатися до суб’єкта оціночної діяльності в разі проведення переоцінки основних засобів – це обов’язок, а не право підприємства.
На наш погляд, затрати на оплату послуг професійного оцінювача слід зараховувати до когорти адміністративних витрат (дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати»). Аргументом на користь цього є положення п. 18 ПСБО 16 «Витрати» [4]. Де зазначено, що до адміністративних витрат, серед іншого, потрапляють винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо). Тому на їх суму має бути зроблено запис: Дт 92 Кт 685, 311, 372.
Щодо податкового обліку, то витрати на експертну оцінку основних засобів можуть потрапити до складу податкових витрат якщо:
- пов’язані із господарською діяльністю (пп. 14.1.36 Податкового кодексу України);
- документально підтверджені (п. 138.2 Податкового кодексу України) [1].
З першою умовою в зазначеному випадку все гаразд, адже щойно ми довели, що оцінку майна для цілей бухгалтерської переоцінки зобов’язаний проводити суб’єкт оціночної діяльності. Тому справа лише за документальним підтвердженням таких витрат (наприклад,звіт про оцінку майна, акт оцінки майна, розрахункові та платіжні документи тощо). За цих обставин заборон та обмежень щодо фіксації витрат у податковому обліку не має. Навіть, незважаючи на положення п. 152.10 ПКУ, який говорить, що в податковому обліку не відображають результати бухгалтерської переоцінки основних засобів [1]. Але він у жодному разі не забороняє показувати витрати на її проведення.
Тож за згаданих вище обставин затрати на оплату послуг професійного оцінювача в разі переоцінки основних засобів мають залишити свій відбиток у податковому обліку. Залишилося лише з’ясувати, до яких саме витрат їх зарахувати. На наш погляд, затрати на оплату послуг суб’єкта оціночної діяльності в податковому обліку логічно зарахувати до адміністративних витрат. Адже, в пп. 138.10.2 ПКУ зазначено, що до них зараховують винагороду за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, які отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності [1].
Таким чином, витрати на проведення експертної оцінки основних засобів для проведення їх переоцінки зараховують до складу адміністративних витрат як в бухгалтерському, так й в податковому обліку з подальшим відображенням на рахунках та у відповідних рядках бухгалтерської та податкової звітності.
Список використаних джерел
- Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 № 2755-VI з наступними змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
- Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.01р. №2658 з наступними змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене: наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. №92.[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене: наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999р. №318.[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
| 
