Архів / Archive

Нужна Оксана

к.е.н, доцент

Луцький національний технічний університет

м. Луцьк

ПРОБЛЕМИ ВІДТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ СІЛЬСКОГО ГОСПОДАРСТВА

Сьогодні гостро постає проблема залучення у сільське господарство капіталу із внутрішніх та зовнішніх джерел для технічного переозброєння галузі і нарощуванні завдяки цьому обсягів та ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Адже застаріла матеріально-технічна база галузі не в змозі забезпечити достатній рівень конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках.

За рівнем забезпеченості сільського господарства матеріально-технічними ресурсами Україна значно відстає від розвинутих країн світу. В середньому по Україні на 1 га сільськогосподарських угідь припадає в 5-7 разів менше основних засобів, ніж у сільськогосподарських підприємствах з оновленою матеріально-технічною базою. Особливо низький рівень фондооснащеності спостерігається в господарствах населення, малих та середніх сільськогосподарських підприємствах з площею посівів до 250 га.

Процеси капіталізації в сільському господарстві висвітлені у працях вітчизняних вчених В.Г. Андрійчука, М.В Зубця, О.Я. Побурка, М.Й. Хорунжого, В. Юрчишина. Питання відтворення та розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства досліджували Білоусько Я.К., Могилова М.М., Підлісецький Г.М., Товстопят В.Л. та інші вчені.

За даними міністерства статистики України, протягом 2000-2013 років спостерігається зростання вартості основних засобів за всіма видами економічної діяльності в Україні від 828822 млн. грн. до 10401324 млн. грн., тобто у 12,5 рази. Водночас у сільському господарстві, мисливстві і лісовому господарстві за цей період спостерігається дві абсолютно протилежні тенденції:

1) протягом 2000-2004 років і у 2006 році вартість основних засобів сільського господарства, мисливства і лісового господарства зменшувалась від 97471 млн. грн. до 75511 млн. грн., тобто у 1,3 рази;

2) починаючи з 2007 року спостерігається позитивна тенденція до зростання вартості основних засобів сільського господарства, мисливства і лісового господарства відповідно від 75511 млн. грн. до 156013 млн. грн., тобто 2 рази [2].

Питома вага основних засобів сільського господарства, мисливства і лісового господарства у загальній вартості основних засобів України неухильно зменшувалась від 11,760% у 2000 році до 1,500% у 2013 році, тобто у 7,84 рази (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка питомої ваги основних засобів сільського господарства, мисливства і лісового господарства у загальній вартості основних засобів України, %

Науково-технічний прогрес в аграрному секторі національної економіки можливий за умови оновлення матеріально-технічної бази, введення в дію нових та реконструкцію існуючих виробничих потужностей. Нині на селі спостерігається процес інтенсивної деіндустріалізації виробництва. Фондооснащеність 1 га сільськогосподарських угідь за 13 років зменшилась у 8,5, а фондоозброєність праці – у 6 разів [3].

Оснащеність окремими видами техніки в 2010 р. ледве сягає половини технологічної потреби. Близько 85% технічних засобів в аграрних підприємствах замортизована. Нині агропідприємства щорічно списують 2,6-6,5% наявних машин, а закуповують лише 2,3-4,6%. Для нормального ж відтворення технічних засобів з урахуванням впровадження інноваційно-інвестиційних моделей розвитку аграрної галузі їх необхідно оновлювати на 18-20%. Заводи сільськогосподарського машинобудування нарощують виробництво технічних засобів надто повільно. В Україні відсутні великі корпорації з виготовлення технічних засобів для села.

Результати прогнозування вартості основних засобів сільського господарства на період до 2020 року подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні засоби сільського господарства: оптимістичний та песимістичний прогноз на 2020 рік [3]

Науковцями ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України розроблені стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року. Зокрема, метою стратегії розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства визначено забезпечення кількісного та якісного зростання фондооснащеності галузі, формування її активної частини в обсягах, спроможних забезпечити своєчасне і якісне виконання повного комплексу сільськогосподарських робіт за сучасними енергоощадними і безпечними технологіями.

Індикаторами розвитку є наступні:

1. Збільшення вартості основних виробничих засобів (у порівняльних цінах) не менше ніж на 7% щорічно.

2. Забезпечення двократного перевищення обсягів закупівлі сільськогосподарської техніки над обсягами її вибуття.

3. Збільшення частки вітчизняної техніки в загальній ємності ринку технічних засобів до 2020 р. до рівня 60-70%;

4. Навантаження ріллі на один універсальний трактор тягового классу 0,6-0,9 т/с для господарств населення до 2020 р. до 10 га [3].

Отже, для відтворення і розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства необхідно створити сприятливі умови для залучення інвестицій, реформувати амортизаційну систему галузі в інвестиційному напрямі, розширити напрями державної підтримки галузі.

Список використаних джерел

1. Андрійчук В.Г. Капіталізація сільського господарства: стан та економічне регулювання розвитку: Монографія. – Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2007. – 216 с.
2. Документи Державної Служби Статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.org/uk.
3. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року / за ред.. Ю.О. Лупенка, В.Я. Месель-Веселяка. – К.: ННЦ «ІАЕ», 2012, 182 с.