Шубалий Олександр
к.е.н., доцент
Луцький національний технічний університет
м. Луцьк
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ КОМПЛЕКСНОГО ОБЛІКУ ПРОЦЕСІВ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ
З метою забезпечення обґрунтованості стратегічних рішень щодо вибору шляхів розвитку лісового комплексу в межах окремого регіону у процесі проведення стратегічного аналізу виникає необхідність проведення моніторингу ефективності використання лісових ресурсів. Адже у процесі стратегічного управління важливим є визначення для кожного лісогосподарського підприємства тих сфер діяльності, де воно має вищий лісоресурсний потенціал та ефективніше його використовує, а відповідно, має конкурентні переваги порівняно з іншими підприємствами-конкурентами, які воно неодмінно повинне використовувати у своїй подальшій діяльності, врахувавши у процесі розробки стратегії та стратегічного плану своєї діяльності. З іншого боку, такий моніторинг дозволить своєчасно виявляти і проблемні сфери діяльності цих підприємств та вживати заходів щодо виправлення ситуації.
Результати проведеного еколого-економічного моніторингу ефективності використання лісових ресурсів кожного лісогосподарського підприємства мають стати основою для визначення його стратегічних цілей на довгострокову перспективу, вибору стратегії, дотримуючись якої планується досягнути цих цілей та конкретизації основних положень розглянутих етапів за обсягами, ресурсним забезпеченням, строками та виконавцями у плановому документі – стратегічному плані [1].
Вирішення широкого спектру проблем від забезпечення поточного обліку лісового фонду до прогнозування і планування кількісних та якісних показників його використання у довгостроковому періоді на основі роботи з картографічною інформацією в електронній формі має забезпечити використання у практиці роботи господарських ланок лісогосподарського комплексу геоінформаційних систем (ГІС).
Але більшість сучасних ГІС вирішують обмежену кількість прикладних завдань і не дають можливості комплексного аналізу та планування біологічних, екологічних та економічних процесів лісокористування, а також є фінансово недоступними для окремих лісогосподарських підприємств. Аналогічні проблеми виникають і в сільськогосподарських підприємств та підприємств водогосподарського комплексу. З метою їх вирішення на регіональному рівні пропонується створити регіональний інформаційно-аналітичний центр моніторингу та стратегічного планування природокористування на базі залучення коштів місцевих бюджетів і коштів підприємств сільського, лісового та водного господарства.
Основним завданням цього центру має стати розробка нових та адаптація до регіональної галузевої специфіки існуючих ГІС, а також інших програмних комплексів на рівні окремого підприємства, адміністративного району й області, що дозволить у перспективі створити комплексну ГІС моніторингу та стратегічного планування природокористування і лісокористування зокрема.
Важливе значення у процесі підготовки та прийняття важливих управлінських рішень щодо вирішення широкого кола проблем природокористування, а також проведення поточного контролю за їх виконанням має використання сучасних інформаційних технологій на базі персональних комп’ютерних систем. Вирішення більшості завдань від забезпечення поточного обліку наявності природних ресурсів до прогнозування та планування кількісних і якісних показників їх використання у довгостроковому періоді на основі роботи з картографічною інформацією в електронній формі має забезпечити використання у практиці роботи окремих ланок господарських комплексів геоінформаційних систем (ГІС).
Сьогодні відомо ряд систем, що дозволяють вирішувати лише окремі завдання обліку лісових ресурсів для лісовпорядкування і ведення лісового господарства (ГІС Тополя, Ібіс: Лісгосп, GeoDraw/Географ, Ліс-ГІС на основі MapInfo, WinGis та ряд інших). Всі вони створені на основі вимог лісовпорядних організацій і дозволяють вирішувати значний обсяг завдань лісовпорядкування. Застосування комплексних ГІС забезпечує високий рівень обробки геоінформаційних даних, проте спричинює ряд проблем. Адже для забезпечення актуальності і несуперечності даних облік повинен здійснюватися безпосередньо на суб’єкті господарювання в процесі його діяльності, проте в даний час практично не існує програмного забезпечення для здійснення цих облікових операцій.
Але все ж перевагою цих систем є можливість роботи з просторовою інформацією, отриманою з аерокосмічних фотозйомок і спектрозональних даних, що значно розширює можливості спеціалістів державних органів управління та планово-економічних служб окремих підприємств. З іншого боку, більшість сучасних ГІС вирішують обмежену кількість прикладних завдань та не дають можливості комплексного аналізу і планування біологічних, екологічних та економічних процесів природокористування.
Поряд з цим у процесі природокористування під впливом природних явищ, господарської діяльності та інших факторів дані обліку про стан природних ресурсів швидко втрачають свою актуальність. Наприклад, змінюється породно-віковий склад деревних порід, місця їх вирощування. Ведення обліку за допомогою вказаних засобів дозволить відстежувати ці зміни на основі даних документообігу окремого користувача, який фіксуватиме всі основні події в господарській діяльності, включаючи картографічні дані, що змінюються. В результаті інформація в базі даних безперервно змінюватиметься і відображатиме реальний стан природних ресурсів на будь-яку дату [2].
Проведені дослідження показують, що використання комплексних ГІС у процесі природокористування в межах окремого регіону дозволить забезпечити обґрунтованість управлінських рішень щодо напрямків та пріоритетів розвитку його еколого-економічної системи. Але реалізація цих положень повинна проходити з урахуванням галузевої та регіональної специфіки роботи підприємств, а також поточної ситуації. Адже сьогодні практично всі підприємства використовують у практичній роботі ще застарілі методичні підходи, притаманні плановій системі, які не відповідають особливостям роботи в умовах невизначеності ринкового середовища. Тому пропонується поетапне впровадження нових програмних продуктів з одночасною їх адаптацією до особливостей функціонування елементів еколого-економічної системи.
Отже, процеси моніторингу лісових ресурсів також потребують належного інформаційного забезпечення, яке здатне вирішити ряд проблем організаційного характеру, спільних для всіх суб’єктів господарської діяльності у сфері природокористування.
Список використаних джерел
1. Побурко Я. О. Моніторинг конкурентних переваг лісогосподарських систем (на прикладі Волинської області): Монографія / Я.О. Побурко, О.М. Шубалий, М.Ф. Семерак. – НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2007. – 105 с.
2. Шубалий О.М. Перспективи використання ГІС у процесі природокористування на регіональному рівні / О.М. Шубалий // Управління розвитком. № 3. Збірник наукових статей ХНЕУ. Науково-практична конференція „Інформатизація очима молодих: прогресивні технології, наука, підприємництво”. 17-18 травня 2007 року. - Харків: Вид. ХНЕУ, – 2007. – С.25-26.
| 
