Бігдан Інна
к.е.н, доцент
Харківський державний університет харчування і торгівлі
м. Харків
НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ
Розроблені стратегія інноваційної діяльності України до 2020 року, стратегії регіонального розвитку областей, стратегія сталого розвитку «Україна - 2020» передбачають формування нової конкурентоспроможної економіки на основі використання науково-технологічного та інноваційного потенціалу розвитку усіх секторів національного господарства [1, 2]. Визначальну роль в цьому стратегічному напряму відіграють ресурси, які мають інтелектуальну складову – знаннєві нематеріальні активи. Їх спектр надзвичайно різноманітний і охоплює результати науково-технічної та духовної творчості: винаходи, промислові зразки, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції, комерційну інформацію, торгові знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування, програмні продукти, бази даних, інші об’єкти авторського і суміжних з ним прав та ін. Результатами використання в господарській діяльності зазначених ресурсів є створення передових технологій, розвиток високотехнологічних виробництв та високотехнологічних засобів виробництва, випуск наукомісткої продукції, технологічна модернізація підприємств, просування інноваційної продукції на внутрішній та зовнішній ринки, зростання капіталізації підприємств, підвищення їх інвестиційної привабливості, удосконалення системи управління підприємством, покращення соціальних орієнтирів тощо. Досягти бажаних результатів використання нематеріальних активів можливо лише завдяки функціонуванню ефективної системи управління зазначеними ресурсами на підприємстві. Як свідчить практика, на більшості підприємств України ця система недосконала, обмежується рамками облікового та податкового нормативного поля, сформованими стереотипами сприйняття менеджерами та бухгалтерами нематеріальних активів, а відтак, неврахування багатьох, зокрема унікальних, стратегічних для підприємства об’єктів з позиції забезпечення в поточному та майбутньому періодах конкурентних переваг. Враховуючи інтегрованість підсистеми управління нематеріальними активами з системою управління активами і органічний зв’язок з іншими підсистемами управління підприємством (капіталом, грошовими потоками, інвестиціями, фінансовими ризиками), стан управлінської підсистеми напряму впливає на реалізацію стратегічних і тактичних завдань підприємства. Отже, питання управління нематеріальними активами є на сьогодні вельми актуальними.
Дослідження організаційних, теоретико-методичних та практичних аспектів управління нематеріальними активами знайшли відображення в працях вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема І.О. Бланка, О.Б. Бутнік-Сіверського, О. Возжаєва, О.Л. Геращенко, О.М. Гребешкової, К.І. Дмитріва, М.В. Дишкант, Н.О. Іванченко, Г.В. Махової, О.В. Мельник, В.В. Ольховського, І.Л.Піняк, Д.А. Ротар, Н.А. Слободянюк, І.В. Стояненко, Д.В.Фролова, Н.О. Шпак та ін. Аналіз літературних джерел дозволив нам окреслити наступні напрями наукових пошуків:
- визначення підходів до управління нематеріальними активами (класичний, процесний, ситуаційний, функціональний, системний, стратегічно-орієнтований) [3, 4, 6, 9];
- побудова процесу управління нематеріальними активами [5, 9];
- розробка ефективного організаційно-економічного механізму управління нематеріальними активами [3, 4, 6];
- вибір та обґрунтування оптимальних моделей управління нематеріальними активами [5, 6, 7, 8];
- вибір адекватних методів та аналітичних процедур щодо нематеріальних активів [3, 4, 6].
Незважаючи на наукові здобутки, існує ціла низка проблемних питань, які потребують подальших досліджень, зокрема, формування комплексної системи управління нематеріальними активами на підприємствах з урахуванням специфіки їх діяльності та чинників зовнішнього середовища. Достатньо слабке висвітлення таких важливих управлінських аспектів як побудова цілісної інформаційної системи забезпечення управління нематеріальними активами, гнучкої системи контролю реалізації управлінських рішень стосовно цих об’єктів, обґрунтування методичного інструментарію оцінки та формування системи оціночних показників нематеріальних активів, формування механізму стратегічно-орієнтованого управління.
Відсутність єдиного підходу до визначення змісту нематеріальних активів як об’єкта управління, зокрема стратегічного, ідентифікації складових нематеріальних активів, різноплановість їх класифікаційних ознак та групувань з метою управління вимагає подальших наукових розробок. Цілком справедливою є позиція багатьох вчених щодо іншого підходу до інтерпретації нематеріальних активів з метою управління, враховуючи і стратегічні орієнтири підприємства. Саме в цій площині повинна здійснюватися ідентифікація їх складових та побудова класифікації, що потребує розширення межі визнання нематеріальних активів шляхом включення в якості об’єктів управління нетрадиційних для бухгалтерського обліку, які забезпечують конкурентні переваги підприємству (елементи людського, організаційного та клієнтського капіталу).
На нашу думку, комплексна система управління нематеріальними активами повинна досліджуватися не лише з позиції підсистем (керованої та керівної), рівнів управління (оперативний, стратегічний), внутрішніх елементів (цілі, стратегії, завдання, об’єкт, суб’єкт, інформація, технології, методи [8]), але й з позиції тісних взаємозв’язків з іншими підсистемами управління – бухгалтерським обліком, аналізом, контролем. Вважаємо вкрай актуальними і питання внутрішньої побудови підсистем управління нематеріальними активами з виділенням блоків: управління формуванням нематеріальних активів; управління використанням нематеріальних активів; управління патентуванням; управління передаванням нематеріальних активів за ліцензійними договорами, управління фінансовими ризиками.
Отже, подальші дослідження нематеріальних активів як специфічних, у більшості своїй унікальних, об’єктів управління дозволять сформувати організаційно-методологічні підвалини ефективного управлінського механізму.
Список використаних джерел
1. Концепція стратегії інноваційного розвитку України до 2020 року [Електронний ресурс]. / Режим доступу: http://nauch.com.ua/geografiya/9420/index.html?page=3.
2. Указ Президента України від 12.01.2015 № 5/2015 "Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/.
3. Ротар Д.А. Ключові особливості стратегічного управління активами підприємств та шляхи його удосконалення [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2011/Economics/3_87197.doc.htm
4. Мельник О.В. Управління нематеріальними активами: стратегічний аспект [Текст] : автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04 / О.В. Мельник. – Київський національний економічний університет. — К., 2014. — 22 с.
5.Стояненко І.В. Управління нематеріальними активами підприємств: сучасний стан і перспективи розвитку [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2196.
6. Іванченко Н.О. Механізм управління нематеріальними активами на підприємствах легкої промисловості [Текст] : автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04 / Н.О. Іванченко. – Київський національний університет технологій та дизайну МОН України. – К., 2007. - 18 с.
7. Дишкант М.В. Моделювання управління нематеріальними активами [Текст] : автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.03.02 / М.В. Дишкант. – Київський національний економічний університет. – К., 2003.- 20 с.
8. Слободянюк Н.А. Моделювання комплексної системи управління нематеріальним активами промислових підприємств [Текст] / Н.А. Слободянюк // Економіка . – 2010. –№ 4 (104). - С. 69–74.
9. Слободянюк Н.А. Системный подход к управлению нематериальных активов [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.confcontact.com/2009new/3-slobod.php.
|
