Лелюк Світлана
аспірантка
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
м. Харків
МОНІТОРИНГ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ З ТОЧКИ ЗОРУ ПОВЕДІНКОВОГО ПІДХОДУ
Фінансова безпека характеризує стан захищеності суб'єктів підприємництва від негативного впливу фінансових ризиків і спроможність швидко та ефективно реагувати на загрози [3]. Прийняття ефективних управлінських рішень за умов глибоких перетворень в системі вітчизняної економіки, нестійкої політичної ситуації та під дією інших чинників, які впливають на стабільність функціонування підприємств, потребує спостереження, обробки інформації, оцінки, аналізу і прогнозу стану фінансової безпеки, реалізація яких передбачена її моніторингом. Проте посилення людського фактору в менеджменті [2] актуалізує дослідження поведінки суб'єктів моніторингу фінансової безпеки як джерела фінансового ризику.
Аналіз проблеми управління фінансовими ризиками у контексті фінансової безпеки проводили Бланк І.О., Буряк П.Ю., Васьківська К.В., Карпінський Б.А., Івченко І.Ю., Стеблецька Ю.І., Терещенко О.О. тощо. Поведінкові аспекти сучасної теорії фінансів висвітлювались Терещенком О.О., Островською О.А., Зеленською О.О., Цікановською Н.А. та ін.. Однак визначення взаємозв’язку між поведінкою суб'єктів моніторингу фінансової безпеки та фінансовими ризиками, що виникають в процесі його проведення, дотепер не проводилось.
Функціональна реакція суб’єкта моніторингу фінансової безпеки на зміни зовнішнього середовища є поведінкою [2]. Тому доцільно розглядати організацію моніторингу фінансової безпеки з точки зору поведінкового (біхевіористичного) підходу.
Поведінка визначає вибір суб’єкта моніторингу того чи іншого управлінського рішення, спрямованого на реалізацію мети моніторингу. Одним із критеріїв такого вибору є певний ступінь ризику і можливість його запобігання, зниження чи компенсації. Фінансовий ризик є результатом вибору менеджерів альтернативного фінансового рішення, спрямованого на досягнення бажаного цільового результату фінансової діяльності з вірогідністю понесення економічної шкоди (фінансових втрат) за умов невизначеності його реалізації [1]. Рівень фінансового ризику збільшується з диверсифікацією фінансової діяльності, намаганнями менеджерів підвищити доходність фінансових операцій з освоєння нових фінансових інструментів [1]. Таким чином, поведінка суб’єкту моніторингу фінансової безпеки суб’єкта підприємництва є джерелом фінансових ризиків.
З точки зору біхевіористичного підходу до дослідження фінансової безпеки необхідним стає ідентифікація фінансових ризиків, які виникають в результаті поведінки того чи іншого суб’єкта моніторингу. Дослідження наукових доробків [1, 3 та ін.] дозволило виявити та проранжувати найбільш вірогідні фінансові ризики і напрями цілеспрямованої поведінки суб'єктів моніторингу фінансової безпеки у випадку їх виникнення.
Так, у разі появи ризику фінансової залежності поведінка суб’єкта моніторингу повинна бути спрямована на збільшення частки власних коштів суб’єкта підприємництва для підвищення стабільності його функціонування. Ризик зниження фінансової стійкості потребує заходів із відновлення рівноваги фінансового розвитку. Ризик неплатоспроможності (незбалансованої ліквідності) може бути попереджений вчасним зниженням темпів приросту позикового капіталу над власним, підвищенням рівня ліквідності оборотних активів, через збільшення рівня робочого капіталу. Ризик банкрутства, що є похідним ризиком від ризику неплатоспроможності, зниження фінансової стійкості та ризику фінансової залежності, упереджується постійним моніторингом виробничо-господарської діяльності з метою виявлення та попередження факторів банкрутства (на підставі вивчення об’єктивної, повної і достовірної фінансової звітності). Нівелювання інвестиційного ризику спрямовує діє суб’єктів моніторингу фінансової безпеки на своєчасну підготовка інвестиційних проектів, своєчасне завершення проекторсько-конструкторських робіт, відкриття фінансування за інвестиційним проектом, запобігання втраті інвестиційної привабливості проекту у зв’язку із можливим зниженням його ефективності тощо. Інфляційний ризик, що провокує знецінення вартості капіталу (в формі фінансових активів) і очікуваних доходів від здійснення фінансових операцій за умов інфляції, може бути усунений внаслідок оперативного дослідження розвитку економіки, зміни стадій кон’юнктури фінансового ринку, передбачення розвитку конкуренції, аналізу різноманітних біржових індексів, як корелюючого показника для курсу акцій та загальним станом ринку, страхуванням прибутку, застосуванням товарно-цінових заходів і т.д. Уникнення прояву процентного ризику можливе у разі цілеспрямованої поведінки суб’єкті моніторингу фінансової безпеки на відмову від використання тимчасово вільних грошових активів в короткострокових фінансових інвестиціях. Появі валютного ризику можуть протидіяти управлінські заходи із пошуку імпортозаміщуваної сировини і матеріалів та ринків збуту готової продукції, правильний вибір валюти ціни зовнішньоекономічного контракту, регуляція валютної позиції, використання захисних застережень, зміна строків платежів, паралельні позики тощо. Депозитний ризик усувається у разі підвищення якості пошуку та аналізу діяльності банків для здійснення депозитних операцій. Виникнення кредитного ризику нівелюється своєчасними розрахунками за надані послуги та відпущену у кредит готову продукцію. Уникнення податкового ризику можливе внаслідок поведінки суб’єкта моніторингу, спрямованої на проведення оперативного аналізу економічних передумов його появи та пошуку резервів для покриття непередбачуваних витрат (фінансових і часових). Направленість поведінки особи, яка приймає рішення, на визначення вірогідності виникнення втрат від впровадження нових фінансових технологій з використанням математичних моделей здатна попередити виникнення інноваційного фінансового ризику. Ризик операційної діяльності знижується за рахунок збільшення реальної вартості майна і підвищення ефективності використання основних фондів. Усунення ризику зниження ділової активності передбачається поведінкою суб’єкта моніторингу, спрямованою на прийняття заходів із прискорення обертання фінансових ресурсів через зростання чистого прибутку випереджуючими темпами порівняно зі збільшенням виручки і активів, а також збільшення виручки від продажів за рахунок оптимізації величини активів та підвищення ресурсовіддачі. Нівелювання ризику недоотримання прибутку потребує від особи, що приймає управлінські рішення в перебігу моніторингу фінансової безпеки, поведінки, цілеспрямованої на вивчення особливостей застосовуваної технології виробництва, можливості використання останньої в заданих умовах, проведення аналізу відповідності обраної сировини використовуваному обладнанню та пошуку можливих варіантів для її оперативного заміщення, дослідження якості постачальників обладнання, сировини і послуг з обслуговування виробничого процесу, відмову від продовження господарських відносин із партнерами, що систематично порушують контрактні обов’язки тощо.
Таким чином, проведені досліджені дозволили визначити основні фінансові ризики, які виникають в перебігу моніторингу фінансової безпеки, та можливі напрями цілеспрямованої поведінки осіб, що приймають управлінські рішення, щодо їх зменшення та нівелювання.
Список використаних джерел
1. Бланк И.А. Управление финансовой безопасностью предприятия / И.А. Бланк. – Киев: Эльга, 2009. – 778 с.
2. Доронін А.В. Поведінка персоналу виробничої організації. Оцінка, управління, розвиток: Монографія / А.В. Доронін. – Х.: ВД «ІНЖЕК». – 320 с.
3. Стеблецька Ю. І. Управління фінансовими ризиками в системі фінансової безпеки суб'єктів підприємництва: автореф. дис. канд. екон. наук : 08.00.08 / Ю. І. Стеблецька; Львів. держ. фін. акад. – Львів, 2013. – 20 с.
| 
