Барабаш Людмила
к.е.н, с.н.с., завідувач відділу
Фризюк Людмила
старший науковий співробітник
Інститут садівництва НААН
м. Київ
НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ САДІВНИЦТВА В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
В сучасних умовах наука відіграє одну з визначальних ролей у ефективному розвитку економік передових країн світу, у великій мірі сприяючи покращенню життя громадян. Значно зростає наукоємність валового внутрішнього продукту (ВВП), збільшується кількість зайнятих у науково-технічній сфері, нарощуються кошти на її фінансове та ресурсне забезпечення. Світовий ринок наукоємної продукції розширюється в 2-2,5 раза швидше порівняно з темпами росту світової економіки.
У 2012 році середній рівень обсягу витрат на наукові дослідження та розробки країн ЄС у ВВП становив 2,06 %. Найбільшою частка витрат на дослідження та розробки була у Фінляндії – 3,55 %, Швеції – 3,41, Данії – 2,99, Німеччині – 2,92, Австрії – 2,84, Словенії – 2,80, Франції – 2,26, Бельгії – 2,24, Естонії – 2,18 і Нідерландах – 2,16 % . Питома вага загального обсягу витрат на науково-технічну сферу в Україні у 2013 році становила 0,77 % ВВП, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету – 0,33 % ВВП [1].
В умовах глобалізації економічного життя розвинені країни, в яких наука виконує роль головного економіко-відтворювального фактора, забезпечують свій розвиток за рахунок удосконалення існуючих технологій, техніки та використання принципово нових наукових досягнень.
Однією з найважливіших стратегічних цілей, які в сучасних умовах має ставити перед собою українське суспільство, є пошук можливостей та вжиття дієвих заходів, спрямованих на прискорення науково-технічного розвитку економіки нашої держави, підвищення її конкурентоспроможності.
Зважаючи на це, важливим є виконання угоди з Європейським Співтовариством у сфері науки і технологій стосовно входження України до європейського дослідницького простору (англ. European Research Area, ERA) який об’єднує вчених, дослідницькі інститути, бізнес та політику для досягнення більшої циркуляції знань і наукових розробок, створення сприятливих умов ведення досліджень, їх кооперації та координації. Найкращим засобом розвитку ERA є обмін стратегіями на національному та регіональному рівні. Ключовим моментом у цьому процесі є те, що зацікавлені країни і регіони обмінюються досвідом, отримують практичні знання, а також створюють взаємозв’язок між стратегіями для забезпечення додаткового стимулювання досліджень і інновацій, наукового співробітництва з третіми країнами тощо [2].
Інтеграція до європейського дослідницького простору надає нові можливості для інноваційного розвитку садівництва, створюючи умови для ведення досліджень з широким використанням останніх світових досягнень в біотехнологіях, екоінноваціях тощо.
В зв’язку з цим посилюється роль стратегії і 3-5-річних планів у сфері наукових досліджень шляхом визначення конкретних пріоритетів, сформованих з урахуванням прогнозно-аналітичних досліджень та світових технологічних тенденцій, системи скоординованих та гармонізованих програм, механізмів державної підтримки, обсягів фінансування та системи моніторингу.
Пріоритетними напрямами науково-технічного забезпечення розвитку садівництва мають бути:
- селекція на основі генетичних методів, що передбачає створення нових високопродуктивних сортів плодових і ягідних культур з високими споживчими якостями плодів і генетичною стійкістю до біотичних та абіотичних факторів;
- розробка інтегрованих прецизійних систем управління стійкістю садових агроценозів і створення на їх основі технологій, які передбачають управління ростом і продуктивністю плодових рослин та якістю їх урожаю; невід’ємною частиною цих розробок має бути органічне садівництво;
- удосконалення адаптивних технологій виробництва плодів і ягід, що базуються на визначенні кращих регіонів вирощування, доборі порід, сортів і підщеп, стійких до абіотичних факторів середовища та основних хвороб, розробці сучасних методів боротьби зі шкідниками та хворобами, високоефективному застосуванні елементів живлення та утримання ґрунту; обов’язковою для розробок є екологічна складова, безпека продукції для людини та енергозбереження;
- розробка технологій вирощування плодів і ягід з високим вмістом біологічно активних речовин для споживання у свіжому вигляді та виробництво на їх основі нових продуктів функціонального, лікувального та профілактичного призначення для дитячого та геродієтичного харчування.
Одним із важливих шляхів посилення координації проведення прикладних наукових досліджень, організації використання отриманих результатів та формування сучасної інноваційної інфраструктури є реалізація пілотних проектів інноваційно-інвестиційного розвитку агарної галузі.
Науковцями Інституту садівництва НААН розроблений проект «Плоди України – 2020», який передбачає створення пілотного науково-виробничого комплексу з виробництва плодів і ягід площею 12 000 га. Його метою є відпрацювання економічних, технологічних та логістичних питань розвитку галузі; напрацювання методів та шляхів заохочення сільськогосподарських виробників до виробництва продукції садівництва; впровадження сучасних ефективних технологій виробництва, зберігання і переробки плодів та ягід; стимулювання збільшення виробництва садивного матеріалу плодових і ягідних порід; насичення внутрішнього продовольчого ринку конкурентоспроможними продуктами та розширення їх експорту; створення міцного економічного підґрунтя для поліпшення якості життя в сільській місцевості України.
Як свідчить міжнародний досвід, у науковій сфері ефективним є запровадження механізмів державно-приватного партнерства, що передбачає проведення та фінансування спільних наукових досліджень з підприємствами галузі. Диверсифікація джерел фінансування дозволить знизити високий ризик інноваційної діяльності за рахунок його розподілу між усіма учасниками. Готовність держави брати частину ризику інвестування у науково-технічну сферу створить належні умови для розвитку інноваційного підприємництва та сприятиме залученню позабюджетних коштів у наукоємні інноваційні проекти [3].
Таким чином, формування стратегії інноваційного розвитку садівництва потребує змін в його науковому забезпеченні на основі використання підтримки і допомоги ЄС у реформуванні науково-технічної сфери, запровадження нових інструментів і джерел фінансування.
Список використаних джерел
- Постанова Верховної Ради України від 11.02.2015 № 182-VIII "Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави". - Електронний ресурс: http://news.yurist-online.com/laws/122566/ - Назва з екрану.
- Європейський Дослідницький Простір (European Research Area). -Електронний ресурс: http://ua.convdocs.org/docs/index-33567.html - Назва з екрану.
- Володін В.С. Теоретико-методологічні та організаційні засади інноваційного провайдингу на наукоємному аграрному ринку / В.С. Володін. – К.: ЗАТ «Нічлава», 2007. – 384.
| 
