Воронко Оксана
к.е.н., доцент
Львівська комерційна академія
м. Львів
НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Будь-яке явище, у тому числі економічний аналіз, розкривається у своїй багатогранності в контексті ретроспективи. Аналіз в ході свого історичного розвитку зазнав глибоких змін. Здатність до аналізу – специфічно людська можливість, прийом людського мислення. Сучасні науки дають можливість з’ясувати першопричини цієї здатності та необхідності.
Аналіз, будучи прийомом людського мислення, інструментом пізнання оточуючої дійсності, існує з давніх-давен. Термін “аналіз” має грецьке походження (αναλυσις – розкладання, рос. анализ, англ. analysis, нім. analyse), у слов’янську мову, за окремими свідченнями [1, c. 191], прийшов у XVIII столітті з французької, означає пізнавальну процедуру уявного, а також часто і реального розкладання об’єкту або явища (предмета пізнання) на частини, виділення його окремих сторін та абстрагування від інших. Відповідно аналіз іноді сприймається (тлумачиться) як синонім дослідження взагалі в будь-якій науці, проявляючись у різних формах залежно від предмету пізнання, його природи та складових, рівнів абстракції, можливих підходів та методів пізнання. Дослідник опиняється перед розмаїттям підходів, розуміючи аналіз як прийом людського мислення, загальнонауковий метод пізнання, процедуру уточнення структури або будови (природи) використання людиною засобів формальної логіки, синонім наукового дослідження взагалі. Якщо ж тлумачити поняття, досліджуючи еволюцію дефініції “економічний аналіз”, виникає ще більше різних підходів, в основі яких – різні, іноді протилежні за своєю сутністю позиції: економічний аналіз – метод дослідження економіки та її складових, форма наукових та спеціальних знань, прикладна наука; вид практичної (професійної) діяльності; інформаційний процес (система) тощо. Таким чином, невизначеність множинного змісту поняття “аналіз”, багатоаспектної сутності “економічний аналіз” не сприяє подальшому розвитку системи економічного аналізу в цілому.
Як зазначають історики, аналітичні дослідження беруть свій початок з глибокої давнини, ще з робіт Піфагора, Аристотеля, Платона, Сократа. Так, Шумпетер відзначав, що хоча історія економічної думки починається з письмових джерел теократичних держав стародавнього світу, історія економічного аналізу починається тільки із древніх греків, коли з’явилися перші теоретичні узагальнення в роботах Платона і Аристотеля [4, c. 63]. На доказ цього наводяться такі аргументи: саме Піфагор передав загальний для усіх наук прийом аподейктику – мистецтво давати визначення і, тим самим визначивши аналіз як загальнонауковий метод; Аристотелем видано книги “Перша аналітика”, “Друга аналітика”, започаткувавши при дослідженні явищ та процесів аналітичний підхід.
Сучасний стан економічного аналізу характеризує його як досить розроблену в теоретичному плані науку. Проте, аналітична наука перебуває в стані розвитку, що визначається об'єктивними причинами, пов'язаними зі змінами в економіці (розширенням самостійності господарюючих суб'єктів у здійсненні своєї діяльності, зміщенням пріоритетів у бік інтересів власників компаній тощо). У даних обставинах вимагають уточнення, доповнення та адаптації до нових умов господарювання розроблені в попередні періоди методики аналізу використання економічного потенціалу організацій, виробництва продукції, її собівартості, фінансового стану. Усе це набуває особливої актуальності в умовах дефіциту джерел фінансування, характерними для сучасного етапу розвитку економіки країни.
Теоретико-методологічним аспектам економічного аналізу присвячені праці багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Серед них: М. І. Баканов [1], С. Б. Барнгольц [2], І. А. Бланк [3], та інші вчені. Теорія, методологія, методика, способи і прийоми економічного аналізу складалися поступово, проходячи складні, часом суперечливі етапи розвитку. Економічний аналіз сформувався на базі таких дисциплін, як бухгалтерський облік, фінанси, статистика. У рамках цих наук з'явилися перші найпростіші способи аналітичного дослідження.
Як підкреслює М. Г. Чумаченко, усе, що було розроблене раніше, – це надійний фундамент для практичного використання економічного аналізу за нових умов [5].
У даний час в Україні велика кількість підприємств, що не зуміли пристосуватися до ринкових відносин, впали в глибоку кризу. Проблема неплатоспроможності, банкрутства боржника, не спроможного виконувати свої зобов'язання, – одна з найбільш актуальних проблем ринкової економіки. Це обумовлює потребу у виявленні факторів і причин фінансової неспроможності підприємств, об'єктивної ідентифікації ознак банкрутства за допомогою діагностичного аналізу, спрямованого на обґрунтування ефективних заходів щодо фінансового оздоровлення господарюючих суб'єктів. І. А. Бланк підкреслює, що здійснення постійного моніторингу (діагностичного аналізу) фінансового стану підприємства з метою раннього виявлення ознак його кризового розвитку є необхідним етапом на початку формування та реалізації політики антикризового фінансового управління підприємством при загрозі банкрутства [3].
Разом з тим, методика діагностичного аналізу є недостатньо розробленою, потребують уточнення система показників, методи і процедури аналізу. Саме тому недосліджені взаємозв'язки попереднього (експрес-) і наступного (комплексного) діагностичного аналізу ознак банкрутства вимагає розвитку методики аналізу чутливості показників в оцінці фінансової неспроможності, не розроблені питання формування інформаційної бази, організації аналізу стану внутрішнього і зовнішнього бізнес - середовища.
У сучасних умовах зростає роль аналізу як власного фінансового стану підприємства, так і його ділових партнерів. Одночасно виникає потреба в розвитку методичних положень її аналізу, спрямованого на удосконалення аналітичних можливостей окремих звітних форм, створення дієвих механізмів оцінки негативних факторів, що впливають на фінансовий стан підприємств, і вживання своєчасних заходів щодо його оздоровлення.
Крім того, окремим аналітичним дослідженням мають підлягати такі економічні явища і процеси, що вимагають оцінки для забезпечення ефективності діяльності господарюючих суб'єктів, як ділова активність, виробничі, фінансові і комерційні ризики, кредитоспроможність тощо. Сьогодні вагоме місце займає маркетинговий аспект діяльності підприємств, що втілюється у формуванні стилю мислення керівника з пріоритетною орієнтацією на запит споживача, у підтримці конкурентоспроможних позицій, максимальному використанні сприятливих умов участі на ринку тощо. Це зумовлює розширення сфери аналітичних досліджень, зміну їх цільової орієнтації, трансформацію загальної моделі комплексного економічного аналізу.
Таким чином, питання щодо напрямів розвитку економічного аналізу в сучасних умовах потребує подальшого дослідження та перегляду низки методологічних підходів, збагачення його концептуальних положень результатами вітчизняних і західних наукових розробок, адаптованих до національних умов.
Список використаних джерел
1. Баканов, М. И. Теория экономического анализа [Текст] : учебник / М. И. Баканов, А. Д. Шеремет. — [3-е изд., перераб.]. — М. : Финансы и статистика, 1993. — 336 c.
2. Барнгольц, С. Б. Экономический анализ хозяйственной деятельности на современном этапе развития [Текст] : учеб. пособие / С. Б. Барнгольц. — М. : Финансы и статистика, 1984. — 214 с.
3. Бланк, И. А. Основы финансового менеджмента [Текст] : учеб. пособие / И. А. Бланк. — К. : Ника-Центр, 2002. — 629 с.
| 
