Бойко Руслан
к.е.н., доцент, заступник директора ІЕФ
Львівська комерційна академія
м. Львів
ПРИНЦИПИ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ В БУДІВЕЛЬНІЙ КОМПАНІЇ
Досвід діяльності провідних країн з розвинутою ринковою економікою свідчить про те, що для того, щоб ефективно управляти будівельною компанією необхідним є створення і функціонування служби внутрішнього аудиту, працівники якої повинні досконало володіти знаннями специфіки діяльності підприємства, структури менеджменту, об’єктами контролю, володіти технікою і методикою проведення перевірок, добре знати законодавчі і нормативні акти, вміти опрацьовувати матеріали перевірок у розрізі будівельних проектів, визначати шляхи попередження і ліквідації недоліків та втрат, резерви ефективності усіх видів діяльності підприємства з метою захисту законних інтересів власників підприємства.
Необхідність створення служби внутрішнього аудиту в будівельних підприємствах є надзвичайно актуальним питанням, яке викликане посиленням конкурентної боротьби між ними, потребою у впровадженні нових методів управління ризиками, активами і пасивами підприємств, прагненням підвищити ефективність прийняття рішень управлінським персоналом та багатьма іншими факторами [1].
Умовою успішного функціонування системи внутрішнього аудиту у будівельних компаніях є дотримання принципів внутрішнього аудиту та вимог до організації служби внутрішнього аудиту. Принципи внутрішнього аудиту визначені Міжнародними стандартами професійної практики внутрішнього аудиту [2]: до них відносять чесність, об'єктивність, конфіденційність та професійна компетентність. Щодо зазначених принципів, то вони є достатньо зрозумілими та описаними у Міжнародних стандартах професійної практики внутрішнього аудиту. Проте із посиленням конкурентної боротьби на будівельному ринку та підвищенням вимог власників до внутрішнього менеджменту будівельних корпорацій впровадження зазначених принципів є дещо недостатньою умовою ефективної діяльності служби внутрішнього аудиту. Тому, на основі практики діяльності будівельних підприємств та досліджень вітчизняних вчених-економістів [3, 4, 5 та ін.] нами доповнено основні принципи внутрішнього аудиту будівельних компаній, а саме це: збалансованість; відповідальність; комплексність; своєчасне інформування про відхилення; розподіл обов’язків; дозвіл та схвалення; відповідність контролюючої та контрольованої систем.
Принцип збалансованості. При визначенні обов'язків суб'єкта контролю повинен бути виписаний відповідний обсяг прав і можливостей і навпаки. Тобто аудитору не можна вказувати здійснювати контрольні функції, які не забезпечені засобами для їх виконання, і навпаки - не повинно бути засобів, що не пов'язані з тією чи іншою функцією. Принцип збалансованості тісно пов'язаний з принципом відповідальності.
Принцип відповідальності. Кожен внутрішній аудитор за неналежне виконання контрольних функцій повинен нести економічну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність. Відповідальність повинна бути встановлена за виконання кожної контрольної функції, конкретно визначеною, формально закріпленої за конкретним суб'єктом внутрішнього аудиту. В іншому випадку внутрішній аудитор в належній мірі не буде виконувати контрольні функції.
Принцип комплексності. Суть цього принципу, полягає в тому, що об'єкти різного типу повинні бути охоплені адекватним різностороннім внутрішнім аудитом. Не можна домогтися загальної ефективності служби внутрішнього аудиту, зосередивши контроль тільки над відносно вузьким колом об'єктів.
Принцип своєчасного інформування про відхилення. Даний принцип свідчить про те, що інформація про відхилення повинна бути представлена відповідним особам, що мають повноваження приймати рішення з відхилень у максимально короткі терміни. Якщо повідомлення запізнюється, то небажані наслідки відхилень поглиблюються і об'єкт може перейти в інший стан чи дію, що позбавляє сенсу сам проведений контроль. При попередньому контролі несвоєчасне повідомлення про можливість виникнення відхилень також позбавляє сенсу проведений контроль.
Принцип розподілу обов’язків. Функції між посадовими особами служби розподіляються таким чином, щоб за однією людиною не були закріплені одночасно всі функції контролю за однією групою активів. Наприклад: санкціонування операцій з певними активами, реєстрація даних операцій, забезпечення збереження даних активів, здійснення їх інвентаризації, тощо. Щоб уникнути зловживань і для ефективності аудиту ці функції повинні бути розподілені між декількома особами.
Принцип дозволу та схвалення. Суть цього принципу, полягає в тому, що на підприємстві має бути забезпечено формальний дозвіл і схвалення всіх фінансово-господарських операцій відповідальними офіційними особами в межах їх повноважень. Формальний дозвіл – це формальне рішення щодо загального типу господарських операцій або щодо будь-якої конкретної операції. Формальне схвалення – це конкретний випадок використання загального дозволу, виданого адміністрацією. Без наявності формально встановлених процедур санкціонування неможливо вважати систему внутрішнього контролю будівельної компанії ефективної.
Принцип відповідності контролюючої та контрольованої систем. Ступінь складності системи внутрішнього аудиту повинна відповідати ступеню складності підконтрольної системи. Успішно впоратися із різноманітністю в підконтрольній системі може тільки такий контролюючий орган, який сам досить різноманітний. Необхідно, щоб адекватність досягалася в головному, в принциповому, щоб ланки системи внутрішнього контролю могли гнучко налаштовуватися на зміни відповідних ланок системи об'єктів внутрішнього аудиту будівельної компанії.
На нашу думку, перераховані вище принципи внутрішнього аудиту є взаємопов'язаними і порядок їхнього поєднання залежить від конкретних обставин діяльності будівельної компанії. Застосування зазначених принципів дозволить створити ефективний інструмент контролю діяльності будівельного підприємства з метою формування своєчасної і достовірної інформації про об’єкти будівництва, дотримання вимог державних будівельних норм чи іншого законодавства у будівельній галузі та забезпечення дотримання стратегічної мети управління будівельним підприємством. Разом з тим, запропонований перелік принципів може бути доповнений чи уніфікований в залежності від складності будівельних проектів, організаційної структури чи інших вимог менеджменту будівельної компанії.
Список використаних джерел
1. Бойко, Р. В. Внутрішній аудит у будівельній компанії: організаційний аспект [Текст] / Вісник Львівської комерційної академії: Серія економічна. – Львів : Львівська комерційна академія, 2014, № 44. – С. 169-172.
2. Міжнародні стандарти професійної практики внутрішнього аудиту (редакція 2013 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.theiia.org.
3. Редченко, К. І. Контроль і аудит на стратегічному рівні управління підприємством [Текст] : [монографія] / К. І. Редченко – Львів : ЛКА, 2011. – 360 с.
4. Каменська, Т. О. Внутрішній аудит. Сучасний погляд [Текст] : [монографія] / Т.О. Каменська – К. : Інформаційно-аналітичне агентство, 2010. – 491 с.
5. Внутрішній аудит [Текст] : [монографія] / В. С. Рудницький, І. Д. Лазаришина, Г. М. Шеремета, В. О. Хомедюк. – Р. : УДУВГ і П, 2003. – 163 с.
| 
