Архів / Archive

Яблонська Богдана

студентка

Вінницький національний аграрний університет

м. Вінниця

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЛІКВІДНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Активна інтеграція комерційних банків в міжнародну фінансову систему, яка спостерігається останнім часом ставить на порядок денний питання їх сталості та фінансової стабільності. Важлива роль у такому процесі належить управлінню ліквідністю комерційного банку.

Ліквідність є важливою системною характеристикою банку, яка свідчить про фінансову стабільність, спроможність банку розширювати обсяги активних операцій та протистояти негативним наслідкам кризових ситуацій.

Ефективне управління ліквідністю є однією з найважливіших проблем у діяльності кожного комерційного банку [1].

Ця тема є досить актуальною, оскільки вона неодноразово розглядалась провідними вченими – економістами: Ф.Ф.Бутинець, А.М. Карбовник, О.І. Копилюк, Л.Ф. Романенко, О. В. Васюренка, А. М. Герасимовича, Г. Т. Карчевої, В. І. Міщенка, С. В. Науменкової, І. М.  Парасій-Вергуненко та інші.

Мета дослідження полягає в тому, щоб з’ясувати, що таке банківська ліквідність, необхідність та значення ліквідних коштів для комерційного банку.

Законом України «Про банки і банківську діяльність» визначено поняття «кошти» як гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Міжнародним стандартом фінансової звітності 7 «Звіти про рух грошових коштів» визначено, що до грошових коштів належать готівка в касі та депозити до запитання [2].

Основним джерелом формування ресурсної бази для більшості банків в Україні є кошти юридичних осіб на поточних рахунках. Тому банки особливу увагу приділяють роботі з юридичними особами з метою збільшення їх коштів на рахунках, оскільки ці кошти відіграють важливу роль у підтриманні ліквідності банківської установи та проведення активних операцій [3].

Нормативно-правове ж регулювання ліквідності банків базується на законах України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, Положенні про регулювання Національним банком України ліквідності банків України.

Ліквідність банку – це його здатність забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів, строками і сумами виконання зобов’язань банку.

В сучасних економічних умовах ліквідність необхідно розглядати як багаторівневу систему категорій, яка включає елементи, подані на рис. 1.

Рис. 1. Система категорій ліквідності [1]

Ліквідність банку є запорукою його платоспроможності. Однак платоспроможність залежить і від інших факторів.

Положенням про регулювання Національним банком України ліквідності банків України визначено, крім іншого, механізми проведення Національним банком регулювання ліквідності банків у межах визначених монетарних параметрів та в обсягах, які потрібні для їх збалансування та управління грошово-кредитним ринком, виконання ним функцій кредитора останньої інстанції, з урахуванням поточної ситуації на грошово-кредитному ринку та застосування ним інструментів із рефінансування банків, операцій репо, операцій із борговими зобов’язаннями та державними облігаціями України[4].

Кожен банк, розпочинаючи свою діяльність, усвідомлює, що прийняття на себе ризику ліквідності є невід’ємною складовою частиною банківської діяльності. Ризик ліквідності містить у собі два типи, що відрізняються один від одного за своєю природою і, відповідно, методами оцінки й управління. Ризик ринкової ліквідності активів (первинної) − ризик того, що реальна ціна угоди може значно відрізнятися від середньо-ринкової ціни в гірший бік або неможливості реалізації активів. Він пов’язаний із втратами, які може понести банк через недостатню ліквідність ринку, занадто високими трансакційними витратами. Крім того, вплив цінового фактора визначає швидкість, з якою банк може перетворити ліквідні активи у грошові кошти. Крім того, виділяється ризик вторинної ринкової ліквідності активів, що визначає обсяг ресурсів, які можна залучити на ринку, використовуючи базовий актив як заставу. Ризик балансової ліквідності − наявний або потенційний ризик для доходів і капіталу, що виникає внаслідок неможливості банком виконати свої зобов’язання в належний термін, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат. Балансовий ризик ліквідності виникає через нездатність управляти незапланованими відпливами коштів, змінами джерел фінансування та/або виконувати позабалансові зобов’язання[5].

При цьому кожен банк виділяє три джерела виникнення ризику ліквідності.

1.Системний ризик ліквідності − виникає в результаті впливу макроекономічної політики, що проводиться законодавчими, регуляторними і контрольними органами, банкрутства одного або кількох великих банків.

2. Інституційний ризик ліквідності − ризик погіршення думки учасників ринку про платоспроможність банку і, як наслідок, обмеження доступу до залучення ресурсів.

3.Технічний ризик ліквідності − складається в незбалансованій структурі майбутніх платежів і є основним об’єктом управління банку. Управління ліквідністю повинне включати щоденний моніторинг і контроль структури платежів для мінімізації технічного ризику ліквідності [3].

Банкам варто систематично переглядати свої припущення, що застосовувалися при управлінні ліквідністю, для того, щоб з’ясувати, чи залишаються вони ще доцільними.

На нинішній день банки в Україні якісно оцінюють і кількісно обмежують ризик ліквідності через систему лімітування прийнятної величини ризику ліквідності. Політика управління ризиком ліквідності є невід’ємною частиною інтегрованої системи управління ризиками кожного банку.

Варто зазначити, що ризик ліквідності безпосередньо пов’язаний із кредитним, валютним, процентним, ризиком репутації та операційним ризиками.

Список використаних джерел

1. Костюченко Т.І. Ліквідність комерційного банку: управління та регулювання/Т.І. Костюченко. — Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції – 2013.

2. Драбаніч А.В.,Максимець І.О. Ліквідність комерційного банку: оцінка та особливості управління/ А.В. Драбаніч, І.О Максимець - Науковий вісник: Регіональна бізнес-економіка та управління, 2013.

3. Мельниченко О.В. Аналіз грошових коштів та оцінка ліквідності банків України / О. В. Мельниченко - Вісник Університету банківської справи Національного банку України 2013.

4. Постанова про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 травня 2009 р. за N 410/16426.

5. Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків»
схвалено Постановою Правління Національного банку України від 15.03.2004  N104.