Сороківська Марія
к.е.н., доцент
Андрейків Тетяна
к.е.н., доцент
Львівська комерційна академія
м. Львів
НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ
Вітчизняна економіка характеризується недостатньо раціональною структурою та вразливістю до зовнішніх і внутрішніх чинників, в першу чергу, диспропорцій її галузевого розвитку. Це вимагає стабілізації фінансової системи з метою забезпечення розширеного фінансування процесів економічного зростання.
На сучасному етапі соціально-економічного розвитку для фінансової системи України властиві значні розриви у розвитку окремих її сегментів, що в майбутньому може призвести до поглиблення дисбалансів фінансової системи та подальшої фінансової дестабілізації. Це потребує вжиття заходів, спрямованих на досягнення збалансованості фінансової системи.
Крім того, фінансова система України характеризується високою залежністю від зовнішніх впливів, що зробило її вкрай нестійкою до ризиків. Це потребує реструктуризації фінансової системи, зміцнення банківської системи, посилення стимулюючого характеру монетарної політики, забезпечення цінової та валютної стабільності.
Про нестабільність та незбалансованість фінансової системи України свідчать: високі темпи інфляції, неефективна система рефінансування банків, залежність вітчизняного фінансового ринку від зовнішніх ринків капіталу, суперечність між монетарною і фіскальною політиками через погіршення стану державного бюджету, відсутність заходів щодо розбудови системи моніторингу системних ризиків в економіці.
Для досягнення збалансованості фінансової системи необхідним є досягнення відповідності потреб економіки у фінансових ресурсах і можливостей фінансової системи їх забезпечити, обсягів фінансування інвестицій та споживчого попиту, обсягів фінансування галузей економіки і рівня ефективності використання залучених ними ресурсів. Важливим є забезпечення валютного курсу, рівня інфляції та процентних ставок, які сприятимуть економічній стабілізації.
Стійкість вітчизняної фінансової системи потребує зменшення зовнішньої залежності шляхом скорочення фінансування споживання за рахунок запозичень на зовнішніх ринках капіталу, контролю за цільовим використанням коштів зовнішніх запозичень. Важливим є підвищення стійкості банківської системи шляхом усунення невідповідності термінової і валютної структури активів та пасивів, вирішення проблеми капіталізації банківських установ, вдосконалення системи управління ризиками.
Підвищення стійкості та збалансованості фінансової системи потребує розробки і послідовної реалізації комплексу заходів, серед яких основними є такі: інституційні, регулятивні, монетарні, антиінфляційні та валютні.
Інституційні та регулятивні заходи передбачають здійснення активної фінансової політики, спрямованої на зменшення зовнішнього боргового навантаження, посилення ролі внутрішнього споживчого попиту, стабілізацію темпів інфляції та обмінного курсу.
Збалансованість фінансової системи потребує проведення таких інституційних перетворень: реформування її структури у напрямі посилення ролі фондового ринку поряд з банківським сектором, забезпечення відносно синхронного розвитку всіх її секторів – банківського, страхового, фондового, інвестиційного, розширення кількості учасників фінансового сектора, насамперед, введення в дію інститутів розвитку, інвестиційних компаній, страхових і пенсійних фондів, підвищення їх спроможності управляти ризиками. Існує потреба в координації діяльності регуляторів, більш синхронному регулюванні банківського і інших секторів фінансового ринку на основі обміну інформацією між їх регуляторами [2].
Потребує вдосконалення нагляд за станом фінансового ринку, учасниками ринку, за рівнем ризиків, в тому числі законодавчої бази, зокрема в частині специфікації і забезпечення прав власності.
Для сучасних домогосподарств характерною є споживча модель поведінки, яку необхідно змінити на інвестиційну шляхом заохочення заощаджень через розвиток колективного інвестування, поширення фінансових інструментів для індивідуальних інвесторів, проведення пенсійної та страхової реформ.
Заходи, спрямовані на розвиток банківської системи передбачають підвищення стабільності та диверсифікації внутрішньої ресурсної бази банків, зокрема за рахунок коштів домогосподарств, рефінансування комерційних банків, розробки і впровадження державних депозитно-кредитних схем. Стабілізації та соціально-економічному розвитку сприятиме створення інвестиційних банків, залучення іноземного капіталу в банках України, внесення змін до податкової політики в частині запровадження пільгового оподаткування доходів на капітал, інвестований в банківську систему.
Застосування монетарних заходів впливу щодо підвищення стійкості та збалансованості фінансової системи передбачають проведення виваженої монетарної та процентної політик, що забезпечить максимально можливе використання механізмів раціонального розміщення та ефективного використання фінансових ресурсів для виправлення структурних дисбалансів фінансової та економічної систем України. Відповідно пріоритетом грошово-кредитної політики у посткризовий період розвитку України, в першу чергу, має стати забезпечення структурної модернізації економічної і фінансової систем України на основі вирішення суперечності між завданнями макроекономічної стабілізації та монетарним стимулюванням зростання [1].
Антиінфляційні заходи спрямовані на забезпечення збалансованості державних фінансів, скорочення бюджетного дефіциту, що можна досягти за рахунок зростання доходів і скорочення державних видатків. Серед основних антиінфляційних заходів вагоме місце посідають заходи не стільки боротьби з інфляцією, скільки пристосування до неї. До них, зокрема, належать заходи адаптаційної політики, які реалізуються в першу чергу за рахунок індексації доходів. Спричинене інфляцією підвищення цін неминуче веде до зниження доходів населення, особливо тих його верств, які не можуть захиститися від знецінення грошей. У зв'язку з цим виникає необхідність повної або часткової індексації доходів шляхом підвищення заробітної плати працівників бюджетних установ, пенсій, грошових виплат і вкладів населення з урахуванням зростання цін.
Валютні заходи підвищення стійкості та збалансованості фінансової системи повинні бути спрямовані на забезпечення як відповідності системи валютного регулювання досягнутому рівню розвитку ринкової економіки в країні, так і операційної сумісності з механізмами валютного регулювання та контролю, які існують у країнах Європейського Союзу. Такими заходами є: відмова від використання штучної прив’язки гривні до долара США як антиінфляційного заходу та посилення контролю за дотриманням банками правил ведення операцій з іноземною валютою та нормативів відкритої валютної позиції.
Забезпечення збалансованої структури фінансової системи та підвищення її стійкості до зовнішніх впливів сприятиме відновленню цілісності економічної і фінансової систем та забезпеченню фінансової стабільності у довгостроковому періоді.
Список використаних джерел
- Белінська, Я. В. Модернізація фінансової та економічної систем України як умова забезпечення довгострокової фінансової стабільності [Електронний ресурс] / Я. В. Белінська // Вісник НУ “Львівська політехніка”. Інституційний депозитарій. – Режим доступу : http://www.ena.lp.edu.ua.
- Важелі забезпечення фінансової стабільності в умовах ризиків “другої хвилі” кризи / Офіційний веб-сайт Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua.
| 
