Заєць Наталія
аспірант
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
м. Київ
ПОПЕРЕДНІЙ АНАЛІЗ, ЯК ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
В більшості наукових праць державні закупівлі розглядаються, як система визначених законодавством процедур закупівель та порядку їх застосування і реалізації, що забезпечують постачання товарів, робіт і послуг для потреб держави та територіальної громади. Така система досліджується у розрізі етапів забезпечення закупівельного процесу, а саме планування, проведення процедур закупівель та їх реалізації шляхом укладання та виконання договорів про закупівлю.
Разом з тим, система державних закупівель має більш широке поле реалізації її положень. Так, на макрорівні система державних закупівель включає аналіз, закупівельний процес та контроль і всі ці напрямки мають окреме нормативне забезпечення та, водночас, є складовими єдиної системи.
При цьому, початковий етап аналізу в до процедурний період є плацдармом для наступних етапів у закупівельній системі.
Попередній аналіз включає в себе планування і забезпечується ще на етапі підготовки до проведення процедур закупівель, а саме в ході формування кошторисів та фінансових планів організацій та підприємств. Саме від цього етапу залежить наступний крок, що спрогнозує ефективність всієї закупівлі.
Державний замовник плануючи закупівлю повинен проаналізувати, як свою потребу в даній закупівлі, так і пропозиції ринку щодо ціни предмету, що закуповується.
Навіть якщо предмет закупівлі має безперебійний характер постачання і замовник постійно здійснює його закупівлю у відповідних межах власних потреб, цінова пропозиція щодо даного предмету закупівлі змінюється відповідно до ринкових коливань.
Таким чином, плануючи закупівлю, державний замовник спочатку аналізує планову потребу в закупівлі, досліджуючи внутрішню потребу, а потім цінову політику такої закупівлі, досліджуючи зовнішню пропозицію.
За даними офіційного сайту Мінекономрозвитку протягом 2013 року замовниками складено річних планів закупівель на загальну суму 274 183 421,4 тис. гривень.
За даними форми 1-торги протягом січня – грудня 2013 року укладено договорів на загальну суму 185 467 602,0 тис. грн., а загальна сума фактичних видатків за договорами, що укладені за результатами процедур державних закупівель становить 79 743 051,3 тис. гривень, що складає 43 відсотка від загального обсягу укладених договорів. У січні – грудні 2012 року такі видатки складали 47,28 відсотків від загального обсягу укладених протягом цього періоду договорів на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти [1].
Таким чином, відношення запланованих коштів для здійснення закупівель до фактично витрачених становить близько 29 відсотків, що свідчить про неефективне планування.
При цьому, частка відмінених процедур закупівлі або визнаних такими, що не відбулися становить 20,17 відсотків, а на підстав того, що ціна найбільш вигідної пропозиції конкурсних торгів перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі – 3,7 відсотка [1]. Такі дані доводять, що замовниками не забезпечено ефективний моніторинг ціни предмету, що закуповується.
Як правило замовники при аналізі власної потреби в закупівлі посилаються на планову інформацію про таку потребу. Планова інформація міститься в перспективних, поточних і оперативних планах діяльності підприємства [2, с. 99].
Водночас показник відміни торгів на підставі відсутності подальшої потреби у товарах, роботах або послугах становить 6,4 відсотка [1]. Отже, замовники аналізують власну потребу в закупівлі поверхнево, що призводить до марно затрачених ресурсів на проведення непотрібних процедур закупівель.
Враховуючи вищезазначене, попередній аналіз в системі державних закупівель не забезпечено на рівні, що дозволяє йому впливати на ефективність подальшого закупівельного процесу та вимагає більш суттєвого впровадження аналітичної роботи державними замовниками.
Перехід України до ринкової економіки вимагає від всіх підприємств та організацій підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі впровадження ефективних форм господарювання та управління [3, с. 7].
Водночас попередній аналіз може забезпечити ефективність закупівельного процесу та економію затрат ще на етапі його впровадження. Такий аналіз, за умови, що він базуватиметься не лише на плановій внутрішній інформації, а і на неплановій зовнішній інформації дозволить більш ефективно скористатись наявними даними для прийняття відповідних рішень щодо наступник кроків закупівельного процесу.
Список використаних джерел
1. Звіт щодо аналізу функціонування системи державних закупівель у січні – грудні 2013 року [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=Zviti
2. Адрєєва Г. І. Економічний аналіз: Навч.-метод. посіб. – К.: Знання, 2008. – 263 с.
3. Кіндрацька Г. І., Білик М. С., Загородній А. Г. Економічний аналіз: Підручник / За ред. проф. А. Г. Загороднього. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 487 с.
| 
