Середа Олена
старший викладач
Східноукраїнський національний університет імені В. Даля
м. Сєверодонецьк
РОЛЬ ФОНДОВОГО РИНКУ У ФОРМУВАННІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УКРАЇНІ
Подолання наслідків економічної кризи в Україні та вихід на траєкторію стабільного економічного зростання багато в чому залежать від наявних інвестиційних можливостей, здатності залучення ресурсів в процес розширеного відтворення, тобто від сформованого інвестиційного потенціалу та результативності його використання в реальному секторі економіки. У зв'язку з цим важливу роль набуває проблема формування інвестиційних ресурсів з допомогою фінансових інструментів фондового ринку.
Незважаючи на значну кількість наукових робіт в сучасній економічній літературі недостатньо висвітлені питання впливу на інвестиційний потенціал фінансових інструментів фондового ринку.
Метою дослідження є на підставі аналізу фінансових інструментів фондового ринку визначення напрямів підвищення інвестиційного потенціалу.
В економічній літературі є різні визначення поняття «інвестиційний потенціал». На основі розгляду основних підходів до «інвестиційний потенціал» можна виділити його основні характеристики: 1) потенціал відображає сукупність власних і залучених ресурсів для здійснення інвестиційної діяльності і забезпечення стійкого розвитку економічної системи; 2) потенціал відображає ступінь використання ресурсних можливостей для досягнення цілей його інвестиційної стратегії. Таким чином, в основі вказаних підходів до визначення інвестиційного потенціалу знаходяться наявні власні і залучені ресурси та здатність їх ефективно використовувати за умови сприятливого інвестиційного клімату в цілях, визначених стратегією.
Зарубіжний досвід свідчить, що емісія акцій і облігацій, займають важливе місце в структурі зовнішніх джерел фінансування корпорацій. Так, у розвинених країнах близько 60% коштів підприємства залучають на фондовому ринку через розміщення акцій і корпоративних облігацій; решту 40% - за рахунок банківського кредиту та бюджетних коштів [2]. Вітчизняний фондовий ринок є недостатньо розвинутим, тому він не може виконувати в повній мірі функції перерозподілу інвестиційних ресурсів за таких обставин: 1) висока концентрація ринку (домінування декількох емітентів); 2) надконцентрацію торгівлі (домінування фондової біржі «Перспектива» на внутрішньому ринку українських паперів); 3) обмеженість можливих джерел фінансування корпорацій і недооцінка ринком багатьох компаній; 4) тенденція боргового характеру українського ринку; 5) збереження високого рівня закритості ринку цінних паперів.
На сьогоднішній день ринок капіталу в Україні не відрізняється значною різноманітністю цінних паперів є: акції, облігації підприємств та місцевих позик, опціони, інвестиційні сертифікати корпоративних та пайових фондів. Протягом 2009-2013 р.р. найбільшу питому вагу в основному складали акції та облігації підприємств. Впродовж 2009-2013 р.р. спостерігається нерівномірна тенденція обсягу випуску акцій: у 2009 році досягнув свого максимуму, за даними на кінець 2013 року, було зареєстровано випусків акцій на 571,97 млрд. та спостерігалось зростання емісійної діяльності на ринку акцій, що в чотири рази більше порівняно з 2012 роком. У 2012 році відмічається зниження цього показника у 2,5 рази, що пов’язано зі згортанням участі іноземних банківських інституцій у капіталі банків України. [1].
У 2013 році на вітчизняному фондовому ринку була відзначена висока активність біржового сегменту. Капіталізація лістингових компаній фондового ринку станом на 31.12.2013 становила 311,73 млрд. грн., що більше на 12,53 % у порівнянні з 31.12.2012 (277,02 млрд. грн.) Збільшення капіталізації відбувалось як за рахунок підвищення ринкової вартості корпорацій, так і за рахунок збільшення кількості лістингових компаній. В структурі торгів 2013 року ринок акцій становив 10,20 % загального обсягу торгів на ринку цінних паперів, обсяг торгів акціями на біржовому ринку збільшився у два рази порівняно з 2012 роком. [2].
Важливим сегментом ринку цінних паперів є ринок облігацій, на якому відбувається обіг боргових зобов'язань. Найбільша частка приходиться на державні та корпоративні облігації. Аналіз динаміки корпоративний облігацій свідчить, що станом на кінець 2011 року обсяг облігацій збільшившись за рік в 2,8 разів і досяг 35,91 млрд. грн. За підсумками 2010 року обсяг вказаного ринку становив 9,49 млрд. грн., тобто число випусків облігацій зменшилось на 31,25% порівняно з 2009 роком. До кінця 2012 року обсяг корпоративних облігацій, розміщених на ринковій основі, складав 51,39 млрд. грн. (332 випуску облігацій), на 43,1% перевищує обсяг даного сегменту ринку облігацій на кінець 2011 року. У 2013 році відбулося незначне зменшення обсягів корпоративних облігацій зареєстрованих випусків (304 випуски облігацій підприємств, 42,47 млрд. грн.) на 17,36 % менше, ніж у 2012 році.
Зростання первинного ринку корпоративних облігацій у вартісному виразі супроводжувалось зменшенням кількості зареєстрованих випусків, середній обсяг облігаційного випуску за 2013 рік становив 147, 24 млн. грн., що на 5,12% менше 2012 року [3]. Таким чином, в ринкових умовах здатні здійснювати значні за обсягом емісії здатні лише державні підприємства та найбільші комерційні банки, проте, ці випуски за умовами розміщення є непублічними.
В останні роки вторинний ринок боргових цінних паперів українських підприємств характеризувався слабким розвитком, а саме - відсутністю попиту на облігації з боку інституційних інвесторів. Частка обсягу торгів облігаціями підприємств на ринку цінних парів невелика і коливається в межах 7,6 % в 2009 р. і 4,5%-5,9% в 2010-2013 рр. Ліквідність корпоративних боргових зобов’язань нижча порівняно з облігаціями внутрішньої державної позики, тому вони не є привабливими.
На цій основі можна обґрунтувати шляхи вирішення проблем соціально-економічного розвитку з урахуванням динамічних змін інвестиційного потенціалу в умовах невизначеності ринкової економіки.
- Розробка адаптивного механізму інвестиційної стратегії на підставі
врахування інвестиційного потенціалу, що інтегрує вибір джерел фінансування; розробку прогнозів соціально-економічного розвитку на основі інвестиційного потенціалу; організацію фінансового контролю.
2. Активізація інвестиційних процесів за рахунок внутрішніх інвестицій. Відновленню позитивної динаміки внутрішніх інвестицій сприятиме забезпечення прибутковості, зростання власного капіталу за рахунок емісії акцій, внутрішніх резервів від інвестиційної діяльності підприємств реального сектора економіки.
3. Створення умов для зниження темпів інфляції і обмеження кредитного мультиплікатора, що сприятиме підвищенню інвестиційного потенціалу.
4. Активізація використання інструментів фондового ринку шляхом мобілізації усіх ресурсів від емісія цінних паперів з метою залучення додаткових джерел фінансування. Використання можливостей залучення капіталу через боргові інструменти, у тому числі IPO, може привести до зниження вартості застосування цього капіталу та сприяти підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.
Проведений аналіз тенденцій стану інвестиційного потенціалу в Україні дозволяє стверджувати, що підвищення ефективності інвестиційної діяльності насамперед залежить від сприятливого інвестиційного клімату, інвестиційної політики держави та активного використання фінансових інструментів фондового ринку.
Список використаних джерел
- Білоцька М. Ф. Регулювання фінансових ринків: світовий досвід / М. Ф. Білоцька // Фондовий ринок. — 2008. — № 44. — С. 28—36.
- Офіційний сайт Національна комісії з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua.
- Офіційний сайт Національного рейтингового агентства «Рюрик» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rurik.com.ua.
| 
