Черкасова Світлана
к.е.н., доцент, професор
Львівська комерційна академія
м. Львів
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ
В країнах з розвиненими фінансовими ринками страхові компанії є лідерами небанківського інституційного інвестування завдяки акумулюванню значних обсягів інвестиційних ресурсів в процесі надання страхових послуг.
Інвестиційна діяльність страховиків є необхідним та обов’язковим видом господарської діяльності, що забезпечує процес надання страхових послуг та його ефективність. Необхідність інвестування капіталу в дозволені законодавством активи зумовлена самою специфікою страхування, адже страховики зобов’язані здійснити збереження та нагромадження акумульованих коштів протягом тривалого періоду часу. Джерелами інвестиційних ресурсів страховиків є кошти страхових резервів та їх власний капітал, в складі якого основне місце займають статутний капітал і прибуток.
Основними чинниками, які визначають обсяги інвестиційної діяльності страхових організацій, є розмір залучених страхових премій, співвідношення між довгостроковими та короткостроковими видами страхування, частка страхових премій, що передаються перестраховикам, величина власного капіталу страхових компаній, вимоги законодавства та ін.
Протягом останніх десяти років спостерігалась тенденція до зростання обсягів інвестиційної діяльності страхових компаній, що відповідало збільшенню обсягів наданих страхових послуг. На кінець 2014 р. загальний обсяг активів, визначених ст. 31 Закону України „Про страхування” [1] для представлення коштів страхових резервів становив 40530,1 млн грн, що більше за показник 2005 р. (12346,5 млн грн) в 3,3 разу [2]. Обсяги залучених валових страхових премій за цей період часу зросли більш ніж у два рази, суттєво зріс і власний капітал страховиків [2].
Незважаючи на динамічність вищезазначених процесів, вітчизняний страховий ринок за ступенем поширення страхових послуг суттєво відстає від ринків розвинених країн світу. Питома вага загальних активів страхових організацій в ВВП країни на початок 2014 р. становила лише 4,6 %, тоді як в розвинутих країнах світу цей показник досягає 8-12 % [2]. Недостатній розвиток страхування в Україні обмежує інвестиційний потенціал страхових компаній та їх роль в фінансуванні економічного розвитку.
Аналіз структури страхових послуг на вітчизняному ринку свідчить про низьку частку страхових премій, що залучаються за договорами страхування життя (8,1 % в 2014 р.) та іншими накопичувальними видами страхування [2]. Недостатнє поширення накопичувальних видів страхування в Україні обмежує можливості страховиків здійснювати довгострокові фінансові вкладення. Із загального обсягу страхових резервів, що сформовані страховиками на кінець 2014 р. лише 33,5 %, або 5306 млн грн припадало на резерви зі страхування життя, що свідчить про незначну роль цього виду страхування в постачанні інвестиційних ресурсів в економіку країни [2].
За темпами нарощування обсягів інвестування страхові компанії поступаються іншим інституційним інвесторам небанківського типу, в першу чергу інститутам спільного інвестування (ІСІ). За останні десять років вартість активів інвестиційного спрямування ІСІ зросла в 104 рази, що призвело до суттєвих змін в структурі сукупних активів інституційних інвесторів небанківського типу [3]. Має місце зниження вагомості страхових компаній як інституційних інвесторів в небанківському фінансовому секторі. Якщо на початку 2005 р. страхові компанії були лідерами небанківського інституційного інвестування, займаючи 88,4 % в загальному обсязі активів таких фінансових інститутів, то починаючи з 2007 р. своїми лідерськими позиціями вітчизняні страховики поступились ІСІ. На початок 2014 р. частка страховиків в сукупному обсязі нагромаджених інвестиційних активів інституційних інвесторів небанківського типу склала лише 18,9 % [2; 3]. Зазначене свідчить про те, що за обсягами інвестиційних операцій вітчизняні страхові компанії не лише поступаються найбільш потужним інвесторам національної економіки – банкам, а й суттєво відстають від інвестиційних фондів.
Серед основних причин, що визначають незначну роль страхових компаній в акумулюванні та спрямуванні нагромаджених ресурсів в розвиток економіки, слід відзначити низькі темпи розвитку страхової діяльності. Через вітчизняну страхову галузь акумулюється та перерозподіляється значно менший обсяг інвестиційних ресурсів, ніж це притаманно ринкам розвинених країн світу.
Іншою важливою причиною, що обмежує інвестиційні можливості страховиків, є висока частка перестрахування на вітчизняному ринку. За підсумками 2014 р. частка валових страхових премій, переданих за операціями з перестрахування, становила 36,3 %, з них 15,8 % – були сплачені страховикам-нерезидентам [2]. Спостерігається тенденція до зростання питомої ваги страхових премій, переданих за договорами перестрахування. Лише за 2011-2013 рр. цей показник зріс з 11,7 % у 2011 р. до 30,5 % в 2013 р [2]. Подальше продовження цієї тенденції обмежує інвестиційний потенціал вітчизняних страхових компаній, особливо в випадку перестрахування за кордоном. За невисокого рівня страхових виплат з боку перестраховиків (12,7 % в 2014 р.) мають місце процеси вилучення коштів з страхового бізнесу і зменшення інвестиційних ресурсів вітчизняних страховиків [2].
Аналіз структури консолідованого інвестиційного портфеля страхових компаній свідчить про переважання вкладень в цінні папери, що відповідає практиці інвестування на розвинених страхових ринках. Питома вага вкладень вітчизняних страховиків в цінні папери коливалась від 39,4 % в 2008 р. до 69,8 % в 2012 р. До кінця 2014 р. зазначений показник знизився до 56 %. Серед фондових цінностей стабільним попитом серед вітчизняних страховиків користуються акції (44,4 % в 2014 р.); вкладення в облігації підприємств, навпаки, є мізерними [2]. Останніми роками в інвестиційних портфелях страхових організацій збільшились обсяги вкладень в державні цінні папери. Частка таких активів в консолідованому портфелі зросла з 1,1 % в 2007 р. до 8,4 % в 2014 р., що характеризує підвищення надійності інвестицій страховиків. Приблизно четверта частина активів, сформованих для представлення страхових резервів, є вкладами на строкові депозитні рахунки банків [2].
Структура інвестиційного портфеля страхових організацій свідчить про опосередкований вплив їх інвестиційної діяльності на економічний розвиток країни шляхом розширення фінансування корпоративного сектора та збільшення кредитних ресурсів банків. Прямі інвестиції вітчизняних страхових компаній в розвиток економіки за напрямами, визначеними КМУ, залишаються мізерними. Загальний обсяг таких інвестицій за підсумками 2014 р. склав лише 61,4 млн. грн., зменшившись у порівнянні з кризовим 2009 р. на 21,7 % [2].
Активізація інвестиційної діяльності страхових компаній може бути забезпечена в контексті розвитку вітчизняної страхової галузі, розширення переліку традиційних та впровадження нових страхових послуг, підвищення рівня страхової культури, що забезпечить вищий рівень охоплення страховими послугами членів суспільства та збільшення обсягів інвестиційних ресурсів. Удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній повинно бути спрямоване на підвищення її ефективності шляхом зняття невиправданих обмежень та розширення переліку напрямів вкладень, зокрема, привабливих інвестиційних проектів у реальному секторі економіки.
Список використаних джерел
1. Про внесення змін до Закону України «Про страхування» [Електронний ресурс] : закон України від 4 жовтня 2001 р. № 2745. – Режим доступу : http://rada.gov.ua.
2.Аналітичні матеріали Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nfp.gov.ua.
3. Статистика та аналітичні матеріали Української асоціації інвестиційного бізнесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http : //www.uaib.com.ua.
| 
