Архів / Archive

Ткачук Дмитро

аспірант

ННЦ «Інститут аграрної економіки»

м. Київ

АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТРАНСФЕРУ ІННОВАЦІЙ В СУБ’ЄКТАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ НАСІННИЦТВА

Головне завдання трансферу інновацій – швидка і найбільш повна реалізація досягнень селек­ції, без якого неможливе подальше підвищення врожайності і валових зборів зерна в державі.

Підтве­рдженням наявності ефективної роботи селекційно-насінницьких та інших наукових установ є швидке впровадження нових сортів та гібридів сільськогоспо­дарських культур - трансферу інновацій, як на регіональному рівні, так і в Україні.

Сучасне насінництво потребує розробки нових стратегічних напрямів та шляхів перебудови роботи насінницьких, технологічних, селекційних, обслуговуючих і маркетингових складових трансферу інновацій з одночасним впровадженням стимулів для розробників та учасників інноваційної продукції [1].

Було встановлено дослідженнями, що обсяги виробництва і реалі­зації насіння, не стабільні і залежать від платоспроможно­сті споживачів, що є головним фактором коливань у споживанні.

У наш час, широкого поширення набуває так званий персональний продаж. Де оригінатор і виробник інноваційної продукції в одній особі, вступає у відносини з покупцем (споживачем), при чому скорочується кількість посередників які уповільнюють рух інновацій та не обґрунтовано підвищують їх ціну. І що характерно для ринку, при такому типі продаж, одночасно рекламується свій товар. Інша особливість персонального продажу, включає у себе використання особистих контактів оригінатора/виробника інноваційної продукції що формує довіру у споживача [3].

Довіра – один із найцінніших критеріїв, що слугує хорошим мотивом до закупівлі продукції. Вона залежить від деяких факторів, а саме: попереднього досвіду підприємства на ринку, якості і ціни продукції, відповідності стандартам. Через це збільшується частка аналітичної роботи для оригінатора чи виробника насіння.

Також актуальним в наш час є створення служб маркетингу і дорадчих підрозділів на виробництві інновацій, які в результаті позитивно впливають на  наукові, виробничі та фінансові показники [2].

На  сучасних ринках характер­ним є те, що при однаковому рівні якості і ціни на пропоновану продукцію, споживач завжди вибере ту, яку придбати і використовувати йому зручніше. Тому для оригінатора/виробника важливим є також отримання інформації про можливих конкурентів, присутніх на даному ринку та здійснення прогнозної оцінки їх поведінки.

Виходячи з цього, розробляються і обґрунтовуються мето­дичні підходи щодо встановлення ціни на насіння чи технологію з урахуван­ням і коригуванням показників конкурентоспроможності за факторами сервісу і престижу оригінатор.

Приблизний перелік сервісних факторів, що безпосередньо впливають на обсяг продаж та підлягають оцінці, включає: вибір каналів збуту і оперативність поставок; кваліфікація збутового персоналу і якість обслуговування покупців; форми і методи продажу; повнота видів послуг і гарантоване обслуговування після продажу; наукове супроводження виро­щування (розробка і передача технологічного паспорту).

 Вирішальним заходом перебудови та удосконалення методів та підходів до створення інноваційної продукції стало ви­вчення стану та розробка реальних механізмів стимулювання праці створювачів та мотивації виробників насіння як наукової установи, її мережі, так і надійних партнерів. При створенні і впровадженні системи мотивів беруться до уваги такі головні чинники: забезпечення високої господарської мотивації; підвищення трудової активності і забезпечення індивідуаль­ної зацікавленості працівників. Розроблені та впроваджені мотиви і стимулювання праці основних виконавців наукових програм, керівників і спеціалістів підприємств значно покращують морально- психологічний клімат серед працівників та мотивують їх до більш ефективної роботи [4].

Отже, можна зробити висновок, що успішне створення та впровадження інноваційних ро­зробок в агропромислове виробництво в найкоротший термін можливе тільки при ефективній державній політиці. Тому, одним варіантом, для ефективного функціонування ринку насіння сільськогоспо­дарських культур та ринку технологій є необхідність законодавчо вирішити систему визначен­ня і збору роялті для виробників/оригінаторів інноваційної продукції, як суттєвий захід підтримки та захисту їх прав і інтересів.

Іншим доцільним заходом є розширення існуючої практики компенсації виробникам/оригінаторам відповідної частки вартості придбаного лабораторного обладнання, матеріально-технічних засобів та інших ресурсів.

Список використаних джерел

1. Інноваційне забезпечення структурної перебудови національної економіки: Зб. наук. праць / НАН України Ін-т економіки; Відп. ред. Л.К.Безчасний. - К., 1999. - 160 с.
2. Зубець М.В., Тивончук С.О. Наукові основи розвитку агропромис­лового виробництва на інноваційних засадах (теорія, методологія, практика) / К., Аграрна наука, 2006. - 480 с.
3. Кириченко В.В., Тимчук В.М. Ринкові моделі реалізації селекційних інновацій. - К.: Вісник аграрної науки. - № 8, 2008. - С. 62-64.
4. Кириченко В.В., Пазій І.П., Фурман Н.В. Впровадження мотивацій­них заходів - один із важливих напрямів безперервного інновацій­но-технологічного процесу створення конкурентоспроможної нау- комісткої продукції / Х., Вісник НЦВАПВ Харківської області, 2009. - Вип. 5, стор. 250-259.