Кардаш Олександр
старший викладач
Рівненський інститут університету «Україна»
м. Рівне
«ЕНДОГЕННІ РЕСУРСИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, ЯК ОРІЄНТИР ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ»
Інтенсивний розвиток національних економіки високорозвинених країн протягом останніх десятиліть, черговий раз підтверджує ключову роль людини, людського капіталу, у забезпеченні високого рівня суспільно-економічного зростання. Адже, сьогодні в умовах всеосяжної інформатизації, що проникла практично у всі сфери людської діяльності, людський капітал являється визначальним чинником конкуренції, як національного так і глобального масштабу. Саме розвиток людських здібностей, людського капіталу являється ядром, навколо якого формується та реалізується державна та глобальна політика успішних краї. Не виключення являється і країни об’єднаної європейської спільноти в яких людський капітал, розглядається в якості головного пріоритету розвитку починаючи ще з часів заснування Європейського союзу. Так зокрема, одним і з перших документів що були розроблені на загальноєвропейському рівні в яких, відображено розвиток людського капіталу, на нашу очку зору слід вважати так звану «Білу книгу Ж. Делора» оприлюднену ще у 1993 році, де розвиток людського капіталу був одним з пріоритетів. З того часу практично в кожному документі загальноєвропейського масштабу був і лишається примноження людського капіталу, визначальним чинником якісних інноваційних перетворень. Зокрема в 1999 році у «Плані дій щодо розвитку підприємництва та конкурентоспроможності ЄС», а також звіті спеціальної групи з покращення бізнес-середовища, були визначені такі напрямки що стосуються посилення конкурентних позицій та розвитку підприємництва, а саме: розвиток освіти для підприємницького суспільства; нові вимоги до освіти, програм перепідготовки для нових робочих місць; доступ до науково-технічних та інноваційних розробок; створення сприятливих умов для зайнятості та покращення умов праці[1, с. 280 ].
Задекларований вектор стратегічного розвитку лишається не змінним і у сучасній стратегії Європейського союзу «Європа 2020» стратегія розумного, стійкого та всеохоплюючого росту» що нині реалізується європейським союзом, базується також на передумовах розвитку людського капіталу. Так зокрема, в стратегії закладено ціль – забезпечити відповідний рівень освіти для досягнення стійкого росту паралельно з підвищенням благополуччя (індивідуального і колективного, матеріального і нематеріального) – що впливає на політичні рішення, які приймаються на усіх рівнях, включаючи загальноєвропейський. Також в стратегії «Європа 2020» пропонується реалізувати три наступних напрямки – «м’який» ріст (стимулювання знань, інновацій, освіти та цифрового суспільства), «стійкий» ріст (клімат, енергетика та мобільність) а також «соціальний» ріст (зайнятість і професійний ріст, боротьба з бідністю). При цьому, визначальну роль відіграють знання і інновації, при збереженні попереднього орієнтиру на досягненні 3 % долі науково-дослідницьких робіт у ВВП для ЄС 27. Реалізація нової Стратегії передбачає цілий ряд конкретних індикаторів, серед яких: підвищення рівня зайнятості з 69 % до 75 %; ріст частини видатків на НДДКР до 3% ВВП; підвищення кваліфікації молоді (зниження частини молодих людей, що не закінчили середню школу, з 15% до менше 10%; збільшення частки молоді (30-34 років) з вищою освітою з 31% до 40%); зменшення числа людей що живуть за межею бідності на 25%, або на 20 млрд. чол., з існуючих 80 млн. Центральне місце в «Стратегії 2020» займає ініціатива європейської комісії по створенню «Інноваційного союзу». Дана ініціатива представляє собою комплексний план по реалізації інноваційної стратегії ЄС, і направлення на стимулювання повного інноваційного ланцюга від ідеї до ринку готової продукції, створення умов для розвитку інноваційної економіки, а також побудова єдиного європейського ринку інновацій в цілях підвищення конкурентоспроможності відносно США і інших країн. Формування європейського «Інноваційного союзу» включає такі напрямки, як посилення бази знань, доведення ідей до ринку, розвиток інноваційної діяльності на регіональному рівні, підтримка соціальних інновацій, мобілізація ресурсів стейкхолтерів для реалізації чітко поставлених цілей соціально-суспільного характеру, міжнародна співпраця [2].
Для подальшої реалізації стратегії «Європа 2020» з початком 2014 року розпочато реалізацію нової програми «Горизонт 2020», котра об’єднує в собі рамкові програми ЄС по науковим дослідженням і розробкам, по конкурентоспроможності та інноваціям, а також Європейський інститут інновацій і технологій. Пріоритет буде відданий високоефективним технологіям –еко-, нано-, біо- і інформаційним технологіям, сфокусованим на вирішені соціальних і глобальних проблемах («зелена» енергетика, транспорт, зміна клімату і старіння населення). Передбачається, що бюджет «Горизонту 2020» на період 2014-2020рр. дорівнюватиме 80 млрд. євро у цінах 2011 року. В загальному бюджеті ЄС частка витрат на дослідження і інновації також виросте до 8,5 % у 2020 році в порівнянні із 6,7 у 2013р. Ядро «Горизонту 2020» формують три основних пріоритети, а саме : 1) генерування передових знань для зміцнення передових позицій Євросоюзу серед ведучих наукових країн світу; 2) досягнення індустріального лідерства і підтримка бізнесу, включаючи малі та середні підприємства та інновації; 3) вирішення соціальних проблем як відповідь на виклики сучасності, що визначенні в стратегії «Європа 2020», за допомогою виконання усіх стадій інноваційного ланцюга від отримання результатів досліджень до їх комерціалізації і виводу на ринок [2]. При цьому приймаються до уваги не тільки технічні, але також соціальні інновації
Про значення вищої освіти в Європейському союзі, свідчать дослідження, котрі демонструють що безробіття стосується в меншій мірі осіб з вищою освітою ніж осіб, котрі такої освіти не мають. Зокрема в країнах ЄС 84 % осіб з вищою освітою у віковій групі 25-64 роки, мали роботу, в той час як 69% населення в цій віковій групі було зайнято і тільки 54 % з середньою освітою . Лише 3,9% з вищою освітою рахувались в якості безробітних, тобто в три рази менше кількості безробітних, що мають або середню-спеціальну освіту [3, c. 44-45].
Таким чином, сучасний так і майбутній розвиток економіки все більш уособлюється у посиленні значення людського капіталу в індивідуальному і суспільному виробництві, яке, в свою чергу, більше стає знаннєвомістким. Цілі і задачі сучасного та майбутнього виробництва досягаються і ефективно вирішуються лише у тому випадку, якщо одночасно з цим, здійснюється всебічний розвиток людини. З цього слідує, що імплікативним зв’язком посткризової економіки являється нова якість розвитку людського капіталу. Саме з розвитком людського капіталу, систем, механізмів, факторів що його формують, будує свою суспільно-економічну, культурну політику Європейський союз та країни члени. Так зокрема Європейська рада і Європейська комісія приймаючи програму дій по реалізації майбутніх цілей системи освіти , одночасно виступили з важливою політичною заявою. Яка ґрунтувалась на тому що незалежно від ефективності політики в різних областях, економіка Європейського союзу, якщо вона буду спиратись на знання, може стати найбільш конкурентоспроможною і динамічною економікою світу. В свою чергу для нашої держави яка обрала курс євроінтергаційного напрямку, аксіомою успіху в цьому процесі являтиметься всебічний розвиток людського капіталу, його якісних характеристик.
Список використаних джерел
1. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів /Авт-упоряд.: Г. О. Андрощук, І. Б. Жиляєв, Б. Г. Чижевський, М. М . Шевченко.— К: Парламентське вид-во, 2009. — 632 с.
2. Новая рамочная программа Европейского союза по научно-технологическому и инновационному развитию «Горизонт 2020» с 2014 г. Режим доступу: http://www.ved.gov.ru/moder/
3. Человеческий капитал: Политика Европейского Союза в сфере науки и высшего образования как часть общеевропейской стратегии повышения конкурентоспособности: Монография/ Сыдыкназаров М.К. – Астана: Институт современных исследований ЕНУ имени Л.Н.Гумилева, 2013. – 237 с. 22.
|
