Полянська Олена
к.е.н., доцент
Львівська комерційна академія
м. Львів
ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ТА ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНОЇ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ
В даний час для досягнення успіху в динамічному середовищі, вітчизняним суб’єктам господарювання необхідно вміти швидко адаптовуватися до мінливих умов ринку і перевершувати своїх конкурентів за якістю і швидкістю надання послуг, широтою асортименту і цінами на продукцію. Тільки оперативне отримання інформації за ключовими показника діяльності підприємства допоможе керівництву своєчасно прийняти ефективні рішення. Разом з тим, оперативні дії суб’єкта господарювання мають бути скоординовані і спрямовані на досягнення певних довгострокових цілей, інакше є ризик втратити свої позиції на ринку. Для цього компанія повинна вміти вірно ідентифікувати свою стратегію і мобілізувати всі ресурси для досягнення поставлених стратегічних цілей. Одним з інструментів представлення процесу реалізації стратегії в розуміється формі є збалансована система показників
Методичним підходам до впровадження збалансованої системи показників в теоретичному та практичному аспекті присвячено багато праць вітчизняних та зарубіжних авторів. Серед них необхідно виділити роботи таких зарубіжних дослідників, як Каплан Роберт С., Нортон Дейвід П., Рон Персон, Пол Р. Нівен, Парментер Д. Серед вітчизняних науковців це питання розкрито в працях: Гершун А.М., Ваганян О.Г., Тарасюк Г.М., Богдан І.В., Дмитрієва О.О., Герасімов Є.Ю., Олексів І.Б. та інших. Проте окремі питання щодо впровадження та застосування збалансованої системи показників на вітчизняних підприємствах потребують подальшого розвитку.
Збалансована система показників - це система стратегічного управління компанією на основі вимірювання та оцінки її ефективності по набору оптимально підібраних показників, що відображають всі аспекти діяльності організації, як фінансові, так і нефінансові. Назва системи відображає рівновагу, яка зберігається між короткостроковими і довгостроковими цілями, фінансовими та нефінансовими показниками, основними і допоміжними параметрами, а також зовнішніми і внутрішніми факторами діяльності.
Проведені дослідження показали, що в даний час прикладів успішного застосування збалансованої системи показників в практичній діяльності вітчизняних підприємств не так багато. Це пов’язано, в першу чергу, з наявністю значної кількості проблемних питань методологічного, методичного та організаційного характеру. Трудомісткість розробки збалансованої системи показників і відсутність недорогих і ефективних програмних продуктів також є проблемами, з якими доводиться зіштовхуватися при практичній реалізації цієї системи.
Ефективність збалансованої системи показників залежить від якості її впровадження. На наш погляд процес впровадження збалансованої системи показників повинен містити чотири етапи:
1. Підготовка до побудови збалансованої системи показників.
2. Побудова збалансованої системи показників;
3. Каскадування збалансованої системи показників;
4. Контроль виконання стратегії.
На першому етапі необхідно розробити стратегію, визначити перспективи і прийняти рішення, для яких організаційних одиниць і рівнів потрібно розробити збалансовану систему показників. Важливо завжди пам'ятати, що збалансована система показників - це концепція впровадження існуючих стратегій, а не розробки принципово нових стратегій. Необхідно спочатку завершити розробку стратегії, а потім приступати до створення збалансованої системи показників.
При визначенні підрозділів, для яких буде розроблятися система збалансованих показників, потрібно враховувати наступне: чим більше підрозділів підприємства дотичний до виконання стратегічних завдань, тим краще можна декомпозиціонувати та передавати важливі цілі з верхнього рівня на нижні.
Будь-яка модель розробки стратегії може претендувати на повноту тільки в тому випадку, якщо в ній містяться відповіді на питання, що стосуються різних сфер діяльності компанії. Постановки лише фінансових цілей недостатньо, якщо не ясно, як будуть досягатися ці цілі. Точно так само не зовсім вірною буде постановка ізольованих один від одного цілей. З цього випливає необхідність врахування всіх важливих аспектів діяльності підприємства. На основі проведених емпіричних досліджень Роберт Каплан і Дейвід Нортон довели, що успішні компанії в своїх збалансованих системах враховують, як мінімум, чотири перспективи: фінанси; клієнти; внутрішні бізнес-процеси; навчання і розвиток [2].
На другому етапі, при безпосередній побудові збалансованої системи показників необхідно виконати наступні кроки:
- поєднання стратегічних цілей причинно-наслідковими ланцюжками (необхідно декомпозиціонувати стратегію підприємства на конкретні стратегічні цілі, детально відображають різні стратегічні аспекти, при цьому необхідно встановити причинно-наслідкові зв'язки між ними таким чином, щоб повний набір цілей відображав стратегію підприємства);
- побудова стратегічної карти (стратегічні карти використовуються для графічного відображення взаємозв'язку стратегічних цілей і перспектив);
- вибір показників і визначення їх цільових значень (необхідно вибирати такі показники, які є засобами оцінки просування підприємства до реалізації стратегічної мети; принципова складність визначення цільового значення того чи іншого показника полягає в тому, щоб знайти реально досяжний рівень);
- розробка стратегічних заходів (розробка та розподіл стратегічних заходів (проектів, програм, ініціатив) підприємства за цілями збалансованої системи створює ясність у розумінні того, який внесок вносить той чи інший проект у досягнення стратегічної мети).
На етапі каскадування здійснюється послідовна передача цілей та стратегічних заходів з керівних підрозділів до нижчих організаційних одиниць в межах збалансованої системи показників. Таким чином відбувається вертикальна інтеграція цілей. Потім стратегічні цілі, показники, цільові значення і дії з удосконалення конкретизуються і адаптуються в підрозділах і командах. Тобто корпоративна збалансована система показників повинна бути ув'язана із збалансованою системою показників підрозділів, відділів і з індивідуальними планами роботи співробітників.
Для поліпшення збалансованої системи показників необхідно постійно проводити аналіз і оцінку діяльності організації. Стратегічні цілі характеризуються високим ступенем актуальності для компанії, і ця актуальність повинна оцінюватися як мінімум щорічно. При цьому необхідно оцінювати:
1. Чи придатні обрані показники для оцінки ступеня досягнення вироблених цілей?
2. Наскільки простий розрахунок значень показників?
3. Чи досягнуто структурним підрозділом цільових значень ключових показників?
Слід зазначити, що впровадження збалансованої системи показників сьогодні безперечно пов'язано з автоматизацією. Впровадження збалансованої системи показників, наприклад, за допомогою Microsoft Excel, або взагалі без будь-якої інформаційної підтримки можлива лише у невеликих підприємствах. Якщо підприємство розробляє збалансовану систему показників для кількох структурних підрозділів та періодично її уточнюватиме і корегуватиме, то без використання переваг інформаційних технологій це зробити не можливо. Проведені дослідження ринку програмних продуктів показали, що на даний момент є доступні такі програмні продукти: ARIS 7.0, Microsoft Office Business ScoreCard Manager 2005, Business Studio 2.0.
Список використаних джерел
1. Кизим М. О. Збалансована система показників [Текст] : монографія / М.О. Кизим, А. А. Пилипенко, В. А. Зінченко. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. – 192 с.
2. Нортон Д. Система сбалансированых показателей. От стратегии к действию [Текст] / Д. Нортон, Р. Каплан – М.: Олимп-Бизнес, Библиотека, 2003. – 214 с.
| 
