Філоненко Т.А., асистент
Науковий керівник: Філон В.І., д.с.-г.н.
Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва
м. Харків, Україна
ДИНАМІКА ВМІСТУ МІНЕРАЛЬНИХ ФОРМ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ҐРУНТІ ЗА ВНЕСЕННЯ РІЗНИХ ДОЗ АЗОТНИХ ДОБРИВ
Важливим фактором, який визначає поживний режим ґрунту, є наявність в ньому рухомих форм мінеральних елементів живлення таких як азот, фосфор і калій. У наш час вирощування сільськогосподарських культур без застосування мінеральних добрив неможливе. Для отримання високих та якісних врожаїв, а також підтримання родючості ґрунту на належному рівні, необхідно дотримуватись високої культури землеробства при вирощуванні культур, що передбачає значні фінансові затрати сільгоспвиробників. У нинішніх умовах застосування повного мінерального добрива досить обтяжливе для невеликих агропідприємств та фермерських господарств. Так як азот є головним чинником у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур у господарствах, переважно, застосовують внесення лише азотних добрив. Це в свою чергу може призвести до погіршення мінерального живлення рослин та зниження родючості ґрунту.
Метою наших досліджень є вивчення мінливості показників поживного режиму чорнозему типового Лівобережного Лісостепу України за внесення зростаючих доз азотних добрив.
Методика та матеріали досліджень. Польові дослідження проведено на дослідному полі кафедри агрохімії Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва за наступною схемою: 1) Без добрив (контроль); 2) N40; 3) N80; 4) N120. Площа облікової ділянки становила 30 м2, повторність – чотириразова, розміщення ділянок рендомізоване. У 2013 році вирощували нут сорту Тріумф, у 2014 році – озиму пшеницю сорту Перлина Лісостепу. Технологія вирощування нуту та озимої пшениці в досліді загальноприйнята для Лівобережного Лісостепу України. Добрива вносили у формі аміачної селітри.
Програма досліджень передбачала відбір ґрунтових зразків протягом вегетації за фазами росту та розвитку сільськогосподарських рослин (на початку вегетації, в період інтенсивного росту і розвитку рослин та наприкінці вегетації рослин – перед збором врожаю). З кожної ділянки відбирали п’ять індивідуальних зразків з шару ґрунту 0-20 см та 20-40 см. Вміст лужногідролізованого азоту визначали за Корнфілдом, рухомого фосфору й обмінного калій за Чиріковим.
За результатами досліджень було встановлено, що вміст азоту у ґрунті значно залежав від погодних умов та культур, що вирощували. У 2013 році склалася посушлива погода, що спричинило значне зниження вмісту лужногідролізованого азоту від сходів нуту (175 мг/кг ґрунту) до збирання врожаю (88 мг/кг ґрунту). При цьому за варіантами досліду простежувалося підвищення вмісту лужногідролізованого азоту, а саме: у шарі ґрунту 0-20 см – з 88-140 мг/кг (у контролі) до 119-175 мг/кг (при внесенні N120) та у шарі ґрунту 20-40 см – з 63-91 мг/кг до 84-119 мг/кг відповідно. У 2014 році за вирощування озимої пшениці вміст лужногідролізованого азоту був більш стабільним протягом вегетаційного періоду. Але в той же час за аналогією з 2013 р. відмічено, що зі збільшенням дози азоту зростав вміст у ґрунті даного елементу.
Фосфор входить до складу цитоплазми живої клітини, приймає участь в утворенні та перетворенні азотистих речовин та вуглеводнів у рослинах, відіграє вважливу роль у фотосинтезі, тому фосфорне живлення є важливим елементом для оптимального росту і розвитку рослин. Виявлено, що на початку вегетаційного періоду нуту (2013 р.) та озимої пшениці (2014 р.) вміст фосфору за варіантами досліду суттєво не відрізнявся і знаходився в межах середнього й підвищеного рівня. У подальшому (період інтенсивного росту та розвитку рослин і перед збиранням врожаю) вміст фосфору у ґрунтових зразках зменшувався на 6-22 мг/кг у варіантах із внесенням азотних добрив порівняно з контролем (без добрив).
Калій впливає на активність обмінних процесів в рослинному організмі, підсилює дію ферментів, бере участь в синтезі хлорофілу, сприяє накопиченню в рослині вуглеводів, регулює їх перетікання по рослині, сприяє накопиченню клітковини, придаючи стеблу стійкість до вилягання. Відмічено, що вміст калію в ґрунті протягом років досліджень був досить стабільним. Внесення азотних добрив не впливало на даний показник. Лише можливо відмітити, що простежується збільшення вмісту калію від початку вегетаційного періоду рослин до збирання врожаю.
У середньому за роками досліджень встановлено, що внесення азотних добрив сприяє збільшенню вмісту в шарі ґрунту (0-20 см) лужногідролізованого азоту порівняно з контролем (без добрив) з 102-116 мг/кг до 114-138 мг/кг. При цьому перед збиранням врожаю відбувається зменшення даного показника порівняно з початком вегетаційного періоду. Внесення азотних добрив майже не впливає на вміст у ґрунті фосфору та калію. Лише можливо відмітити, що вміст даних елементів протягом вегетаційного періоду (від сходів до збирання врожаю) поступово підвищується (рис. 1).
Рис. 1. Вміст елементів живлення в шарі ґрунту 0-20 см протягом вегетаційного періоду нуту та пшениці озимої в середньому
за 2013-2014 рр., мг/кг ґрунту
За вмістом елементів живлення у шарі ґрунту 20-40 см у середньому за 2013-2014 рр. простежуються аналогічні закономірності з шаром ґрунту 0-20 см.
Таким чином, можливо зробити наступні попередні висновки:
1. Вміст лужногідролізованого азоту протягом вегетаційного періоду значною мірою залежить від погодних умов. При цьому зі зростанням дози внесення азотних добрив підвищується вміст у ґрунті даного елементу.
2. Вміст у ґрунті фосфору та калію не залежить від внесення азотних добрив. Простежується збільшення вмісту цих елементів у ґрунті перед збиранням врожаю рослин порівняно з початком вегетаційного періоду за всіма варіантами досліду.
| 
