Палій А.П., к. с.–г. н., доцент
Харківський національний технічний університет
сільського господарства ім. П. Василенка
м. Харків, Україна
КОНТРОЛЬ ПРОВЕДЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ З ОЧИЩЕННЯ МОЛОКОПРОВОДУ
Молоко, як винятково цінний харчовий продукт, має величезне значення в харчуванні людини, оскільки містить увесь спектр поживних речовин, у тому числі й незамінних, необхідних людині для існування.
Разом із тим, молоко, як виключно сприятливе середовище для розвитку мікроорганізмів, може бути потенційно небезпечним для споживання та виробництва молочних продуктів для харчування людини.
Якість молока включає харчову цінність та показники, що характеризують органолептичні, фізико-технологічні властивості і безпечність, повинні відповідати до вимог державного стандарту 3662-97 “Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі” [1].
Основними умовами високої якості молока є відмінна якість вихідної сировини, відповідний догляд за тваринами, наявність сучасного обладнання та використання сучасних технологій. При цьому однією з головних вимог до молока є його мікробіологічна чистота [2].
При недостатньому очищенні, обмиванні та дезінфекції посуду та доїльно-молочного обладнання бактеріальна забрудненість молока стрімко збільшується. Встановлено, що найбільш багатим джерелом забрудненості молока при машинному доїнні є молокопровід та доїльні апарати. Гумові деталі часто мають макро- і мікроскопічні тріщини, в яких нагромаджуються залишки молока, а разом з ним і бактерії. При цьому в 1 мл молока потрапляє до 8 млн. мікроорганізмів. Вірогідність засмічення молока підвищує наявність кривизни молокопровідних систем. Локальні процеси, що приводять до засмічення перетину трубопроводу, прискорюються в місцях прогинів труб. Тому доїльно-молочне обладнання після використання необхідно ретельно очищати та мити, використовуючи мийні розчини та дезінфектанти [2, 3].
Складові молока залежать від багатьох чинників, тому пошук прийомів підвищення його якості має базуватися на науковій основі та формувати постійний науково-обґрунтований підхід до його виробництва на фермах промислового типу.
Після проведення аналізу існуючих способів та методів визначення чистоти промивання молокопроводу можна зазначити, що не всі вони забезпечують оперативне отримання достовірних даних, складні у здійсненні, потребують значних матеріальних затрат.
Для реалізації у виробничих умовах нами запропоновано інноваційний спосіб визначення чистоти промивання молокопроводу, який здійснюється наступним чином: на початковій та кінцевій ділянках молокопроводу доїльної установки встановлюють технічні скляні ртутні термометри з відповідними межами вимірювання (термометри занурюються вузькою частиною на потрібну глибину, а верхня частина знаходиться зовні).
Перед початком здійснення процесу промивання за допомогою термометра, який встановлений на початковій ділянці молокопроводу, фіксують початкову температуру миючого розчину. Відлік по шкалі термометра знімають в той момент, коли припиняється переміщення стовпчика рідини відповідно шкали.
Температура миючого розчину на початку циркуляційної промивки повинна становити + 70 – 90 °С.
Після завершення процесу промивання за допомогою термометра, який встановлений на кінцевій ділянці молокопроводу, фіксують кінцеву температуру миючого розчину.
Отримані показники температури миючого розчину порівнюють та визначають в балах.
Інтерпретацію отриманих даних здійснюють згідно таблиці 1.
Таблиця 1
Бальна оцінка чистоти промивання молокопроводу
|
Бали
|
Зменшення температури миючого розчину на кінцевій ділянці молокопроводу (з + 70 – 90 °С)
|
|
І – добре
|
до + 40 °С
|
|
ІІ – незадовільно
|
нижче + 40 °С
|
За зменшення температури миючого розчину на кінцевій ділянці молокопроводу з + 70 – 90 °С до + 40 °С, чистота промивання молочної лінії оцінюється в І бал – добре.
За зменшення температури миючого розчину на кінцевій ділянці молокопроводу з + 70 – 90 °С нижче за + 40 °С, чистота промивання молочної лінії оцінюється в ІІ бали – незадовільно [4].
Таким чином, для оперативного та достовірного визначення чистоти промивання молокопроводу у виробничих умовах пропонується до використання розроблений методичний підхід (Патент України на корисну модель № 93007), який дозволяє підвищити якість молока, а бальна оцінка спрощує спосіб визначення чистоти промивання молокопроводу та забезпечує оперативне отримання достовірних даних.
Список використаних джерел
1. ДСТУ 3662–97. Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі. – К. : Держстандарт України. – 1997. – 9 с.
2. Чорний, М.В. Санітарія і гігієна на підприємствах з виробництва та переробки молока й молочних продуктів [Текст] : навчальний посібник / М.В.Чорний, Н.М.Наливайська В.А.Пасічник, Т.М.Рижкова. – Х.: Гриф, 2010. – 284 с.
3. Палий, А.П. Общие принципы санитарной обработки доильно-молочного оборудования [Текст] / А.П.Палий. – Известия Великолукской государственной сельскохозяйственной академии. – Великие Луки, 2015. – № 1 (9). – С. 27 – 34.
4. Патент на корисну модель № 93007 Україна, МПК А01J7/00. Спосіб визначення чистоти промивання молокопроводу / Палій А.П. – № u201404517; Заявл. 28.04.2014; Опубл. 10.09.2014. Бюл. № 17.
| 
